Останнім часом основною проблемою внутрішньо переміщених осіб стала кампанія з перевірки ВПО, яка для багатьох обернулася зупиненням соціальних виплат і пенсій. Про те, як порушуються права переселенців, нашому кореспондентові розповіли керівник Севєродонецького офісу благодійного фонду «Право на захист» Олена ГРЕКОВА й юрист фонду Роман ОДОКІЄНКО.
— Як показав нещодавній моніторинг вашого фонду, проведений на Луганщині, 82 % опитаних переселенців уважають, що ситуація із припиненням соціальних виплат досить негативно вплинула на їхнє життя.
Олена Грекова:
— До того ж від цієї кампанії перевірок перш за все постраждали переселенці, які постійно живуть на підконтрольній території та належать до найуразливішої категорії населення — пенсіонери, інваліди тощо.
Роман Одокієнко:
— Якщо говорити конкретно, та постанова №365, ухвалена Кабміном 8 червня 2016 року, встановила цілу низку правовідносин між внутрішньо переміщеними особами та державою. Проте як юрист зазначу, що ці правовідносини згідно з законодавством і Конституцією України має право встановлювати тільки Верховна Рада, а не Кабінет Міністрів. Як відомо, будь-який проект законодавчого документа спочатку проходить перевірку на відповідність із законами, Конституцією України й з метою виявлення різних розбіжностей. Якщо вони є — проект не може бути зареєстрований. У цьому випадку Мін’юст дав висновок, що проект відповідає всім законодавчим нормам, але коли ми починаємо читати цю постанову, то мало не за кожним абзацом бачимо якесь нововведення, яке нічим не можемо підтвердити.
— Що конкретно ви маєте на увазі?
Р. О.:
— Давайте почнемо з комісій, які створюються при міськвиконкомах і райадміністраціях і яким делегуються права у вирішенні долі переселенців. Вирішила комісія виплати припинити — і припинила, вирішила відновити — поновила. Ми намагалися з’ясувати, на підставі якого рішення чи розпорядження вони були створені, і не знайшли такого документа. Принаймні постанови про створення таких комісій Кабмін не ухвалював. Отже, ми доходимо висновку, що їх створили самі адміністрації. А хіба у них є такі повноваження? З’ясовується, немає. За законом адміністрації можуть створювати комісії тільки як дорадчий орган, який допомагає чиновникам виконувати свої функції. Одне слово, якщо у голови адміністрації не було права призупиняти соціальні виплати населенню, то він не може створити комісію й делегувати їй такі повноваження.
— Причому всі виплати сьогодні змішали в одну купу — і пенсії, і допомоги на житло... Хоча виплати мають під собою зовсім різну правову базу.
Р. О.:
— Якщо ми говоримо про адресні виплати, то це справді адресна допомога держави переселенцям на оплату житла та інше. У цьому випадку початі перевірки ВПО цілком логічні: держава контролює свої кошти. Але коли ми говоримо про пенсії, то це вже інший вид соціальних виплат, і тут працюють інші правила. Це не допомога з боку держави, це гроші пенсіонерів, які вони вносили в Пенсійний фонд протягом усього життя, щоб забезпечити свою старість. Тому не може посадова особа сказати: «Пенсії ми вам не дамо». Крім того, всі кошти, які акумулюються в ПФ, відділені від основного державного бюджету та захищаються своїм законодавством. Тому Кабмін не може його регулювати постановою. Він не законодавчий орган. Ми вважаємо, що постанова №365 містить цілу низку порушень. Причому порушення містить і сама процедура його ухвалення.
— Створюється ґрунт для дискримінації людини?
Р. О.:
— Так, суспільство поділили. Є звичайні громадяни України і є внутрішньо переміщені особи — незвичайні громадяни, які через АТО залишилися без рідної землі, жител, власності. Держава виділила цю категорію спеціальним законодавством і взяла під свою опіку, але конституційні права людей при цьому порушує.
О. Г.:
— Ми вважаємо, що постанова №365 порушує норми Конституції України, міжнародні стандарти та принципи пріоритетності прав людини. Наприклад, запроваджується монополія Ощадбанку, і переселенці повинні обслуговуватися тільки тут Сьогодні в області склалася ситуація, коли під відділеннями цього банку пенсіонери стоять у черзі по три-чотири дні, щоб відкрити рахунок для одержання пенсії або допомоги. Наші монітори фіксували черги в 200 і більше людей.
— Великі черги сьогодні й в управліннях соцзахисту населення. Їх співробітники не справляються з потоком людей.
О. Г.:
— Так, це правда. На обстеження, перевірку даних переселенця соцінспекторам дається 15 днів плюс ще 15 — на ухвалення рішення комісії й ще 10 днів — на призначення або відновлення допомоги. Таким чином, ВПО щонайменше на 40 днів втрачає грошове забезпечення. На запитання, як вплинула ця постанова та такі нововведення на їхнє життя, понад 50% переселенців відповіли «критично». Як показали обстеження наших моніторів, співробітники органів соціального захисту в один голос кажуть, що не в змозі за 15 днів провести акти обстеження й винести рішення на комісії: дати людині допомогу чи ні. Постає запитання: як покарають соцпрацівника, якщо протягом 15 днів не подасть дані на комісію? Ніяк. Відповідальність за це не передбачено. Ще одна дискримінація: без письмового повідомлення органів соцзахисту переселенець не може виїхати з міста та ін. Виходить, що його ставлять в один ряд з особами кримінального процесу. Та найстрашніше, що до переселенців застосовуються жорсткі санкції — або позбавлення довідки ВПО, яка, до речі, стала його основним документом, або припинення виплати допомоги на термін 2—6 місяців.
— Чи можливо оспорити незаконні дії влади?
Р. О.:
— Так, можливо, хоча важко. Потрібно звертатися до правозахисників не тоді, коли позбавили допомоги, а коли з’явилися якісь сумніви. Порада юриста потрібна у будь-якому разі. Люди часто не розуміють, де їх права порушені і як поводитися у ситуації, що виникла.
О. Г.:
— Щоб захистити права переселенців, наш фонд «Право на захист» за підтримки агентства ООН у справах біженців проводить цілу низку заходів на національному та міжнародному рівні. Зокрема, проводяться переговори з Кабміном і Міністерством соціальної політики. При міністерстві створено робочу групу за постановою «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» №637 із представників правозахисних організацій і міністерства, щоб знайти розуміння, підходи у виконанні цієї постанови. Утім зізнаюся, що почата робота вселяє крайній песимізм у тому, що можна щось змінити. Наприклад, пропозиції громадських організацій про внесення змін до постанови №365 уже майже місяць залишаються без коментарів. Більше того, інформацію керівників управлінь соцзахисту на місцях про труднощі у виконанні цієї постанови в міністерстві розглядають як невміння організувати роботу. Тут не беруть до уваги той факт, що на території АТО інспектори не можуть виїхати в прифронтові населені пункти для перевірки. Громадські організації, на жаль, поки що не бачать бажання чиновників розв’язувати проблеми ВПО.
Луганська область.
КОМЕНТАР ЮРИСТА РЕДАКЦІЇ
Справді, Постановою № 365 передбачено створення комісій з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Окремих рішень щодо їх створення уряд не ухвалював, бо в постанові чітко зазначено, що утворюються вони районними, районними у мм. Києві і Севастополі державними адміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах рад. Наприклад, повноваження місцевих державних адміністрацій щодо створення подібних комісій врегульовані законом «Про місцеві державні адміністрації», стаття 39 якого закріплює положення про те, що голови місцевих державних адміністрацій для сприяння здійсненню повноважень місцевих державних адміністрацій утворюють консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи, служби та комісії, члени яких виконують свої функції на громадських засадах, а також визначають їх завдання, функції та персональний склад. Чимало подібних комісій утворені та функціонують при адміністраціях. З іншого боку, хоча адміністрації та ради наділені повноваженнями щодо створення подібних комісій, місцеве самоврядування в Україні здійснюється на основі правової самостійності.
Процедура призначення (відновлення) соціальних виплат переселенцям включає:
— перевірку фактичного місця проживання переселенця (протягом 15 робочих днів з дня отримання заяви внутрішньо переміщеної особи),
— підготовку подання про призначення чи відмову в призначенні соцвиплат (протягом трьох робочих днів з дня отримання електронної справи структурним підрозділом соцзахисту),
— розгляд та прийняття комісією рішення щодо призначення соцвиплат (протягом п’яти робочих днів з дня отримання подання).
Проведення перевірок у зазначені строки можуть спричинити зупинення виплат переселенцям на тривалий час. Проте орган, що здійснює соціальні виплати, та структурний підрозділ із питань соціального захисту населення, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи, та здійснює повернення сум недоотриманих соціальних виплат за минулий період. Таким чином, внутрішньо переміщені особи, внаслідок можливого затягування проведення перевірок, належні їм грошові кошти не втратять.
Варто також зазначити, що переселенцям потрібно інформувати органи соцзахисту протягом 10 днів з дня прибуття до нового місця проживання. Відповідно до п. 2.1 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, всі громадяни України зобов’язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. За невиконання цієї вимоги, на громадян може бути накладено штраф. Тому не можна розглядати подібний контроль як дискримінаційний чинник, який нібито застосовується виключно до переселенців.
Окрім того, значного поширення набуває інформація щодо залякування переселенців про втрату соціальних виплат через підстави, не передбачені законом. Нагадуємо, що підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа:
1) подала заяву про відмову від довідки;
2) скоїла злочин;
3) повернулася до покинутого місця постійного проживання;
4) виїхала на постійне місце проживання за кордон;
5) подала завідомо недостовірні відомості.
Скасування довідки тягне за собою припинення соціальних виплат. Отже, оскільки законом встановлено чіткий перелік випадків зупинення надання державою підтримки переселенцям, останні у випадку порушення їх прав можуть оскаржити дії державних органів до суду.
Наталя ТИТАРЕНКО.
