До першого вересня всі пошкоджені стихійним лихом начальні заклади на Закарпатті відновлені, діти навчатимуться в школах без загрози того, що під час дощів на них крапатиме через розбиту градом покрівлю.
На знімках:
школи в Іршавському та Хустському районах --
одразу після градобою
та після ремонту
Фото надано
прес-службою ОДА.
-- Усього під час градобою в кінці червня було пошкоджено 45 начальних закладів (19 у Виноградівському, 13 у Міжгірському, 7 у Іршавському та 6 у Хустському районах), -- наводить слова голови ОДА Геннадія МОСКАЛЯ його прес-служба. -- Ремонт зроблено нашими власними силами, уряд досі не виділив на ліквідацію наслідків стихії жодної копійки.
Далі він нагадує коротко хронологію подій.
21 червня Закарпаття постраждало від нечуваного градобою.
Наступного дня, 22 червня, відбулося термінове засідання регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яка визнала градобій надзвичайною ситуацією регіонального рівня. Усі кошти з резервного фонду обласного бюджету скеровані на ліквідацію наслідків стихії.
23 червня Прем'єр-міністру України спрямовано листа з проханням надати Закарпатській області фінансову допомогу з резервного фонду Кабміну для ліквідації наслідків градобою.
24 червня Прем'єр-міністру України відправлено телеграму про розгляд питання щодо виділення фінансової допомоги Закарпаттю для подолання наслідків стихії. У постраждалих населених пунктах спеціальні комісії почали складати акти щодо завданих збитків, а також проектно-кошторисну документацію для відновлення соціальних об'єктів і приватного житла.
6 липня Державна служба з надзвичайних ситуацій своїм експертним висновком підтвердила кваліфікацію градобою, визнавши стихійне лихо на Закарпатті надзвичайною ситуацією регіонального рівня. Що стало підставою для виділення коштів із резервного фонду Кабміну.
7 липня документально встановлена сума завданих градобоєм збитків -- 100 мільйонів 508 тисяч 537 гривень. Документація спрямована в уряд для підготовки постанови Кабміну щодо виділення Закарпаттю коштів із резервного фонду для ліквідації наслідків стихії.
-- Я неодноразово звертався до уряду із проханням не затягувати питання з виділенням коштів, -- продовжує Г. Москаль. -- 27 липня Мінрегіонбуд подає в Мінекономрозвитку експертний висновок щодо виділення коштів.
3 серпня відкоригований з урахування експертного висновку розрахунок обсягу коштів та перелік невідкладних робіт для ліквідації наслідків стихійного лиха спрямовано в Кабмін. Станом на 30 серпня документація перебуває на розгляді в секретаріаті Кабміну України. Незважаючи на всі наші листи, телефонні дзвінки і звернення уряд досі, тобто через два місяці після стихійного лиха, не виділив кошти. Якби ми з самого початку не зрозуміли, що можемо покладатися тільки на власні сили, діти 1 вересня пішли б у пошкоджені школи, накриті целофаном. Закарпаття -- одна з найуразливіших областей України в плані природних катаклізмів, тут постійні паводки, зсуви, буревії тощо. І ліквідовувати наслідки стихії слід оперативно, для цього й призначений резервний фонд. Однак у ситуації з градобоєм уряд досі нічого не зробив, -- твердить голова ОДА і воднораз запитує: -- Чи така бездіяльність -- наслідок "особливого" ставлення до Закарпаття, чи звичайне недбальство?
Василь НИТКА.
Закарпатська область.
