Передвиборну боротьбу зазвичай порівнюють зі змаганням кандидатів у популярності. Якщо судити за результатами останнього опитування громадської думки, проведеного телекомпанією ABC і газетою The Washіngton Post, то нинішні президентські перегони в США швидше нагадують конкурс непопулярності.
Опитування показало, що кандидати від обох партій — республіканець Дональд Трамп і представник демократів Гілларі Клінтон — виявилися найнепопулярнішими за більш як 30-річну історію подібних досліджень. За підсумками, 63% опитаних серед дорослого населення ставляться негативно до мільярдера Трампа, а 56% — до екс-держсекретаря Клінтон. Серед зареєстрованих виборців розрив в «антирейтингу» ще менший: Трамп лише на один відсоток «випереджає» свою суперницю, чий рівень непопулярності сягає 59%.
Стосовно Клінтон експерти пов’язують зростання несхвалення з мусируванням теми про використання Клінтон приватного поштового сервера під час її перебування держсекретарем, що не припиняється. Як відомо, Федеральне бюро розслідувань не знайшло достатніх доказів для висування проти Клінтон кримінальних обвинувачень, однак подробиці, що постійно виникають, призводять до нових потоків негатива. В останні дні теза недовіри дістала сильного імпульсу у зв’язку з історією про благодійний фонд Clіnton Foundatіon. Особливо багато шуму спричинило повідомлення АР про зустрічі держсекретаря Клінтон з потенційними донорами фонду: за підрахунками агентства, мало не кожна друга із 154 осіб, які зустрілися з нею, внесла пожертвування фонду на великі суми.
Передвиборний штаб Клінтон заперечує якийсь «конфлікт інтересів». «Клінтонці» стверджують, що спроби очорнити фонд — а, заразом, і демократичного кандидата — це «багато диму без вогню,» і що картина, намальована AP, дає викривлене уявлення про те, з ким і як зустрічалася Клінтон, будучи держсекретарем. Чимало оглядачів погоджуються із цими доводами. У статті, опублікованій у The New York Tіmes, Річард Пейнтер, якій займав посаду адвоката з етики в республіканській адміністрації президента Джорджа Буша, заявив, що він не бачить доказів порушення Гілларі Клінтон та її помічниками якихось федеральних етичних законів. Проте він, як і багато інших прихильників екс-держсекретаря, вважає, що Клінтон зрештою повинна серйозно поставитися до проблеми зовнішнього сприйняття, оскільки навіть найкращі діяння можуть стати об’єктом підозр. Тобто вогню може й не бути, але в димі легко загубитися.
Якщо судити за заголовками, свого роду димові завіси переслідують і республіканського кандидата. Однієї із найгарячіших тем останнього тижня були дискусії навколо того, чи вирішить мільярдер «пом’якшити» свою жорстку позицію стосовно нелегальних іммігрантів, здебільшого мексиканців. Приводом для гадань стала низка його висловлювань, котрі начебто натякають на те, що він готовий до зміни тону. Як відомо, гучні заяви про намір вислати із країни 11 мільйонів нелегалів і побудувати стіну на південному кордоні за рахунок Мексики допомогли Трампу виграти праймеріз. Водночас вони посіяли паніку серед латиноамериканського населення, чиї голоси відіграють важливу роль на національних виборах.
У середу всі були в очікуванні: чим закінчиться експрес-візит Трампа до Мексики і його зустріч із президентом Еінріке Пенья Ньєто та що скаже мільярдер того самого дня у своїй програмній промові щодо імміграції у місті Фенікс, штат Аризона? І ось дим розсіявся. «Ми повинні, нарешті, викинути з голови будь-які думки про те, що від Дональда Трампа можна чекати «пом’якшення», поворотів або помірності у його ключовому питанні — імміграції», — пише журнал US News & World Report. «Очікуєте, що Дональд Трамп пом’якшить свою імміграційну політику: не дочекаєтеся», — підбиває підсумки CNN. «Дональд Трамп і президент Мексики обмінюються шпильками з приводу плати за стіну на кордоні», — проголошує заголовок телекомпанії ABC, яка зазначила, що врозріз із трактуванням Трампа про те, що питання про оплату будівлі не обговорювалося, президент Мексики заявив, що від самого початку дав зрозуміти гостеві: що Мексика не збирається платити за зведення стіни на кордоні. У свою чергу, журнал Tіme очевидно вирішив, що контекст не завадить і опублікував хронологію під заголовком: «Усі випадки, коли Трамп образив Мексику».
Нью-Йорк.
