Пристрасті навколо «реалістичного» держбюджету
Мінфін тримає оборону. Поки що
Стипендії: за і проти
Пріоритетами бюджету країни на наступний рік будуть оборона, розвиток енергоефективності та дорожньої сфери, аграрного сектору і машинобудування, збереження фінансової децентралізації. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман і висловив сподівання, що уряд внесе до Верховної Ради «реалістичний» державний бюджет уже у вересні.
«Фінансування безпеки та оборони в межах 5% ВВП — це питання номер 1», — зазначив прем’єр, наголосивши на важливості забезпечення економічного зростання. «Вперше це буде абсолютно чесний бюджет: скільки ми заробили — стільки й маємо витрачати. Популістичні й нереалістичні бюджети, які приймалися традиційно, порушують макроекономічну стабільність. У принципі, людям вони нічого не дають, окрім шаленої інфляції. Це буде чесний бюджет, в якому будуть чітко структуровані пріоритети», — наголосив Гройсман.
Та розділити оптимізм прем’єра важкувато, адже пристрасті навколо головного кошторису країни розгоряються не на жарт. І це зрозуміло вже сьогодні. Апетити міністерств та відомств нечувано зросли. Через те видаткову частину пропонують розширити більш як на 370 млрд. грн. Серед п’ятірки запитів на додаткове фінансування: Міністерство внутрішніх справ — 93,4 млрд. грн., Міноборони — 57 млрд., Міністерство соцполітики — 53,2 млрд., Укравтодор — 32,6 млрд., Мінфін — 16,3 млрд.
Але Мінфін, судячи з усього, поки що не налаштований поступатися. «У нас план на безпеку і оборону — 5% ВВП. Це плюс 20 млрд. грн. порівняно з поточним роком», — каже міністр фінансів Олександр Данилюк. Тому силові відомства можуть домовлятися, як їх поділити».
Отже, з усього видно, що стосовно запитів на додаткові видатки Мінфін намагається тримати кругову оборону. А от як буде далі — сказати наперед важко, але цілком очевидно, що вільних коштів у бюджеті немає і не передбачається.
Арсен Аваков наголошує, що Кабмін і парламент — колегіальні органи, і пріоритети треба продумувати, не лише виходячи з монетарних компонентів, а і з стратегії реформ. «Передовсім у військовій і правоохоронній сфері», — підкреслює міністр МВС. І запевняє, що крапки над «і» в питанні фінансування силового блоку розставить РНБО, Президент і... політичні домовленості».
А доки Мінфін веде переговори та консультується з іншими відомствами, стало відомо, що компромісні рішення можливі й у питанні стипендій.
Нагадаємо, на початку минулого місяця Міністерство фінансів України запропонувало з наступного бюджетного року урізати витрати на стипендії. Про це йшлося в інформаційному повідомленні, розповсюдженому Міносвіти. Як пояснювали у відомстві, Мінфін відправив головним розпорядникам бюджетних ресурсів інструктивний лист стосовно підготовки запитів до проекту держбюджету на наступний рік та проекту прогнозу держбюджету на 2018—2019 роки. У супроводжувальних рекомендаціях йшлося про зменшення видатків на стипендії.
«Мінфін повідомив Міністерство освіти і науки, що на наступний бюджетний рік видатки на стипендію передбачені тільки для учнів та студентів із числа дітей-сиріт, дітей-інвалідів І—ІІІ групи, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей із сімей, що отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям, а також аспірантам та докторантам», — повідомляло МОН. Тобто, якщо рекомендації Міністерства фінансів врахують у держбюджеті на 2017 рік, багато бакалаврів та магістрів не одержуватимуть стипендію, переймалися у Міністерстві освіти і науки.
Крім того, Міносвіти неодноразово інформувало громадськість, що ініціативу Мінфіну не схвалює. Більше того: МОН не розробляв і не ініціював проектів нормативно-правових актів, спрямованих на зменшення рівня забезпечення стипендіями учнів та студентів.
Тим часом у Міністерстві фінансів переконують: «Ми шукаємо компроміс. Може не бути ідеального варіанта, але ми бачимо готовність з боку Міносвіти змінити підхід у виплаті стипендій і посилити критерії їх отримання», — пояснює представник Мінфіну.
Підсумовував Віктор БОНДАР.
Мал. Миколи КАПУСТИ.
