Вступна кампанія до вишів уже позаду, пов’язані з нею пристрасті потроху вгамувалися. Отже, час тверезо й неупереджено проаналізувати отримані результати.
Попри численні та начебто позитивні нововведення, цьогорічна вступна кампанія загалом була доволі неоднозначною. І якби в підсумку ці новели дозволили нам отримати переважно плюси, можна було б залишити «за дужками» той факт, що умови прийому до вищих навчальних закладів були змінені МОН уже майже на старті кампанії, у червні. Не звертати уваги на певні технічні проблеми, що виникали протягом усієї кампанії в системі електронного вступу. Зрештою навіть недосконало прописаний алгоритм розподілу бюджетних місць можна було потім просто виправити...
Однак усе це разом призвело до значного спотворення результатів конкурсу абітурієнтів у загальнонаціональному алгоритмі розподілу бюджетних місць і як наслідок —
до втрати громадянами можливості доступу до безоплатної вищої освіти на засадах чесного конкурсу. А це, до речі, один із двох головних критеріїв, за якими маємо завжди оцінювати успішність вступної кампанії. Другий критерій — наскільки отримані результати дозволили врахувати потреби економіки держави та її регіональні особливості.
На жаль, вступна кампанія 2016 року не забезпечила ні перше, ні друге. Тому маємо ретельно проаналізувати всі чинники, які не дозволяють вважати вступ-2016 успішним, нічого не залишаючи «за дужками».
«Недосконалий» алгоритм
Раптово змінені правила прийому виявилися складними й заплутаними, а роз’яснення щодо їх застосування було недостатніми. Це значно ускладнило роботу приймальних комісій та дезорієнтувало абітурієнтів. Чимало стресових ситуацій учасникам створювали також постійні технічні проблеми в системі електронного вступу, які виникали протягом усієї вступної кампанії.
Недосконалою виявилася і нова система розподілу бюджетних місць. Запроваджений алгоритм не зміг врахувати унікальності всіх можливих ситуацій. Навіть таких, як розподіл на певні спеціальності між спеціалізаціями, що призвело до чималої плутанини з подачею заяв. У результаті значну кількість абітурієнтів зарахували не на ті спеціальності, які були для них цікавими.
Система направляла на бюджетні місця львів’ян у Харків, а одеситів — у Тернопіль. Через це чимало абітурієнтів заради економії сімейних коштів були змушені відмовитися від навчання, хоча й за рахунок бюджету, але далеко від дому. На сьогодні відомо про шість тисяч абітурієнтів, котрі відмовилися від бюджетних місць, які їм запропонувала система автоматичного розподілу. Вони вимушено обрали навчання у місцевому виші, але вже за контрактом.
Не врахував алгоритм розподілу держзамовлення і певну специфіку переміщених ВНЗ. За інформацією голови Луганської ОДА, обсяг державного замовлення в університетах Луганщини скоротився у 2016 році на 50%.
Очевидно, що для переміщених ВНЗ необхідно було встановити мінімальний показник державного замовлення на спеціальності, який мав бути забезпечений системою «широкого конкурсу».
Ще одним суттєвим недоліком цьогорічної вступної кампанії слід вважати той факт, що протягом неї не було дотримано рівні умови вступу абітурієнтів у різні ВНЗ. Як наслідок — через різні вагові коефіцієнти сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання та середнього бала документа про повну середню освіту на одну і ту саму спеціальність абітурієнти з нижчими балами ЗНО могли отримати місця державного замовлення, а з вищими навпаки — втратити бюджетне місце. Відповідно, втрат зазнали й самі виші.
До речі, показово, що окремим вищим навчальним закладам, які виставили високі вагові коефіцієнти середнього бала документа про повну середню освіту й через це набрали більшу кількість вступників, Міністерство освіти і науки України додатково збільшило місця держзамовлення.
Про деякі тенденції
Загалом проведена за новими правилами вступу цьогорічна кампанія прийому до ВНЗ виявила кілька яскраво виражених тенденцій, що насторожують.
Перша з них полягає у тому, що за підсумками вступу спостерігається концентрація найбільш підготовлених абітурієнтів (а отже, і місць держзамовлення) у столиці та на заході країни, що потенційно несе загрозу розвитку інших регіонів. Найбільших втрат зазнали ВНЗ півдня нашої країни — Одеської, Запорізької, Миколаївської та Херсонської областей, які втратили до 30% держзамовлення. Втрати вишів Дніпропетровської області трохи менші, але також суттєві — 15% місць. Беручи до уваги прикордонний статус цих областей та настрої населення, така ситуація суттєво погіршує соціально-політичне становище південних і східних регіонів.
Привабливими для абітурієнтів цього року стали області західної України. Найкращі показники у Волинської та Вінницької областей (+22% та +16% відповідно), а також у Чернівцях (+8%), Острозі (+8%) та Львові (+6%).
Очевидно, що це великою мірою пояснюється віддаленістю від зони АТО та більш сталим соціально-економічним розвитком згаданих регіонів.
Ще однією небезпечною тенденцією став розподіл студентів за спеціальностями. Зокрема, серйозну тривогу викликають перспективи педагогічних спеціальностей, на які вступають абітурієнти з надзвичайно низькими балами ЗНО. Традиційно низькі показники набору на природничо-математичні та інженерні спеціальності. В деяких ВНЗ на фізико-математичні факультети взагалі був недобір.
Усе це створює суттєві ризики для держави, пов’язані з потенційною неспроможністю розвивати і підтримувати в майбутньому високотехнологічні галузі економіки. А запропонована цього року реформа системи вступу, на жаль, не допомагає вирішити всі ці проблеми, а навпаки — поглиблює і погіршує становище.
Тобто, якщо не змінити реалізований цього року алгоритм зарахування на місця держзамовлення, можна припустити, що через 5—6 років це призведе до катастрофічного дисбалансу розвитку людського капіталу в межах всієї країни та концентрації місць державного замовлення у найбільш престижних навчальних закладах і за найбільш престижними спеціальностями, що повністю викривить ситуацію з трудовими ресурсами в економіці країни.
Регіональні університети, що надають освіту з дефіцитних спеціальностей у галузях природничих, технічних, аграрних наук, можуть взагалі опинитися на межі закриття. У той самий час, коли перевиробництво юристів, економістів, менеджерів, фахівців з іноземних мов, та ще й за бюджетний кошт, триватиме.
Дехто стверджує, що нова система розподілу бюджетних місць стимулює конкуренцію між закладами вищої освіти. Можливо. Але насправді така конкуренція має штучний, зовсім не ринковий характер. Вона є нерівноправною за визначенням, бо до уваги не беруться об’єктивні економічні чинники, які не дозволяють вирівняти ситуацію.
Нерівномірність розподілу ресурсів у регіонах, нестача фінансової автономії ВНЗ, несприятливий інвестиційний клімат та недосконалі умови ведення бізнесу в нашій країні — все це може призвести до того, що виші, які з різних причин сьогодні переживають труднощі, не матимуть жодних резервів і додаткових джерел фінансування для того, щоб провести внутрішні реформи і покращити якість освіти. Адже навіть ситуативний і тимчасовий cпад попиту на їх освітні послуги в цих умовах неодмінно призведе до знищення унікальних наукових кафедр і шкіл, відновити які в майбутньому буде дуже важко. Без сумніву, не стане стимулом така конкуренція і для нині популярних навчальних закладів, які просто продовжуватимуть експлуатувати свої ситуативні переваги.
...На мій погляд, цьогорічна вступна кампанія стала непродуманим експериментом, який проводився без попередньої апробації одразу на загальнонаціональному рівні. І в разі збереження такої системи вступу можна очікувати розбалансування усієї освітньої системи в нашій державі.
Тому я вважаю, що ця система розподілу має бути переглянута. Зокрема, мають бути враховані такі пропозиції.
1. Необхідно надати вищим навчальним закладам можливість самостійно формувати правила прийому на правах університетської автономії.
2. Загальнонаціональні правила вступу до вишів повинні бути простими для розуміння і не викликати неоднозначних тлумачень. Будь-які нововведення у сфері організації прийому мають бути попередньо апробовані в тестовому режимі.
3. Необхідно забезпечити стабільний обсяг держзамовлення для дефіцитних і унікальних спеціальностей, напрацювати можливості формування регіонального замовлення.
Важливим заходом тут може стати проведення незалежного аудита та зовнішньої оцінки якості освіти із залученням іноземних фахівців для тих ВНЗ, які в результаті цьогорічної вступної кампанії втратили понад 10% бюджетних місць. Це може бути проведено саме з метою надання рекомендацій для вдосконалення їх роботи. Варто розглянути можливість зробити таку практику щорічною.
4. Обов’язково слід працювати над розширенням фінансової автономії навчальних закладів. Забезпечити перехід вишів державної форми власності зі статусу бюджетних організацій у статус неприбуткових організацій.
Хотів би вкотре підкреслити: управління у сфері освіти потребує обережного й збалансованого підходу. Реформи не можуть мати на меті свідоме чи несвідоме знищення закладів освіти і скорочення робочих місць. Це соціально безвідповідально. Натомість необхідно докладати всіх можливих зусиль, щоб зберегти навчальні заклади та унікальні їх напрацювання, сприяти інвестиціям у сферу вищої освіти і забезпечити висококваліфікованими фахівцями не лише центр України, а і її регіони.
Для реалізації цих цілей Комітет з питань науки та освіти готовий співпрацювати з Міністерством освіти, з навчальними закладами, експертним середовищем та з усіма зацікавленими сторонами.
Олександр СПІВАКОВСЬКИЙ, народний депутат України, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань науки та освіти.
