Вечірнє засідання 6 вересня

 


Парламент визначився щодо проведення восени парламентських слухань. Так, 27 вересня у сесійній залі відбудуться парламентські слухання «75-ті роковини трагедії Бабиного Яру: уроки історії та сучасність», 12 жовтня — «Права дитини в Україні: забезпечення, дотримання, захист», 2 листопада — «Про стан та проблеми фінансування освіти і науки в Україні».


У першому читанні прийнято проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності вищих навчальних закладів (наукових установ), які були переміщені з тимчасово окупованої території, та з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження» (№4718). Як зауважив співавтор законопроекту Олексій Рябчин (фракція «Батьківщина»), нині із окупованого Донбасу та анексованого Криму переїхали на підконтрольну Україні територію 18 вишів та 10 наукових установ. Зокрема, нині у Києві базується кримський Таврійський національний університет, який вже набрав студентів і скоро розпочне навчальний процес. Це питання стосується майже чотирьох тисяч викладачів, 35 тисяч студентів та близько 100 тисяч членів їх сімей, які чекають від держави позитивного сигналу про підтримку вищих навчальних закладів та наукових установ. За словами О. Рябчина, законопроектом пропонується зняти зайві бюрократичні перепони, а іноді й взагалі абсурдні речі, — скажімо, що виші, які переїхали, мають заборгованість за електроенергію та тепло, і за вимогами судів мусять платити за енергоносії, які нині споживають виші на території, підконтрольній сепаратистам. Проект закону визначає поняття тимчасово переміщеного вищого навчального закладу (наукової установи); встановлює нормативи чисельності студентів та науково-педагогічного складу, врегульовує питання отримання майна та фінансування для відновлення матеріально-технічної бази тощо.


У цілому прийнято Закон «Про внесення змін до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (щодо забезпечення рівності прав військовослужбовців на грошове забезпечення)» (№4878) — 237 «за». Автор законопроекту, Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко відзначила, що на цей закон уже два роки очікують родини українських військовослужбовців, котрі досі перебувають у полоні бойовиків-сепаратистів. Законодавчим актом встановлено правові підстави для проведення перерахунку грошового забезпечення сім’ям тих військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, які були захоплені в полон або стали заручниками на території проведення АТО під час бойових дій з незаконними збройними формуваннями. Порядок та розмір виплат встановлюватиме Кабінет Міністрів. Водночас, якщо військові добровільно здалися до полону чи дезертували, до них закон не застосовуватиметься.


Потім парламент розглянув низку законів у сфері правоохоронної діяльності, спрямованих на гуманізацію покарань засуджених, позбавлених волі. Це є однією з вимог Європейського Союзу.


Ухвалено Закон «Про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України щодо удосконалення порядку застосування до засуджених заходів заохочення і стягнення» (№2251а), яким розширено перелік заходів заохочення, що можуть застосовуватись до засуджених. А також Закон «Про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України щодо гуманізації порядку і умов виконання покарань» (№2252а), яким врегульовано підстави переведення засуджених до дільниць посиленого контролю (так званих «карцерів»), примусового лікування, відбування засудженими всього строку покарання в одній виправній чи виховній колонії; закріплено додаткові гарантії захисту прав засуджених жінок та жінок, які мають при собі дітей, а також неповнолітніх; спрощено процедуру пенсійного забезпечення засуджених до позбавлення волі.


Ухвалено і Закон «Про внесення змін до статті 93 Кримінально-виконавчого кодексу України щодо удосконалення гарантій права засуджених на відбування покарання за місцем проживання до засудження або місця постійного проживання родичів» (№2253а), що дозволить відбувати покарання неподалік дому. Водночас після тривалої дискусії депутати відхилили проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гуманізації кримінальної відповідальності жінок)» (№2254а). Він передбачав скасувати для жінок найвищу міру покарання — довічне позбавлення волі у разі відбуття не менше 15 років ув’язнення. Однак деякі депутати-чоловіки були категорично проти полегшення покарання «за статевою ознакою». Лідер Радикальної партії Олег Ляшко навів приклади, коли жінки скоюють дуже тяжкі зумисні злочини: приміром, снайперша-сепаратистка у ході АТО застрелила понад 20 українських солдатів, і вибухівку до авто, в якому підірвався журналіст Павло Шеремет, заклала жінка.


Верховна Рада прийняла Постанову про дострокове припинення повноважень народного депутата України Дмитра Сторожука, обраного від «Народного фронту», у зв’язку з призначенням його на посаду першого заступника Генерального прокурора України.