Практично на околиці Одеси розкинувся Куяльницький лиман (на знімку) — лікувальне диво, яке подарувала людям природа. Сульфідно-мулові грязі лиману визнано світовим еталоном за своїми фізико-хімічними, біологічними та терапевтичними властивостями.

Природна грязелікарня може зникнути

Медичні процедури із застосуванням грязі та ропи (насиченого сольового розчину) допомагають хворим із захворюваннями нервової системи, опорно-рухового апарату, судинними патологіями. Газогрязеві ванни дають позитивні результати під час лікування шкірних захворювань. Якщо порівнювати Куяльник з тим-таки Мертвим морем, відомим на весь світ, то в одеських грязях, завдяки меншій мінералізації, продукується більше особливих речовин органічної природи.

За всіма показниками, грязі лиману — унікальні. До того ж досвід лікування ними має солідну історію. Лікарня при лимані відома з 1833 року, коли молодий лікар Ераст Андреєвський (особистий лікар генерал-губернатора Новоросії М. Воронцова) зумів переконати міське керівництво в перспективності розвитку курорту. Тут було створено серйозну інфраструктуру, побудовано селище, де могли тимчасово жити до тисячі приїжджих, було розбито парк, зведено театр. Одна з перших залізниць у Російській імперії зв’язала Куяльник з Одесою.

Так було. Сьогодні прадавній унікальний Куяльницький лиман помирає і, як кажуть учені, почав працювати механізм зникнення природної грязелікарні з карти України. Кожному, хто бував останніми роками тут, очевидно: лиман «зіщулюється», його рівень знижується швидкими темпами.

Якщо раніше швидкість обміління становила 5—6 сантиметрів на рік, то в 2012-му рівень знизився одразу на 21—23, а в 2013-му — на 60 сантиметрів. Відбувається неминуче збільшення солоності води. За розрахунками вчених Одеського державного екологічного університету (ОДЕУ), вона збільшилась у 2,5 разу від рівня оптимальної — до 360 проміле на літр.

Це призводить до втрати цілющих властивостей грязі та ропи. У багатьох місцях береги відійшли на сотню метрів, оголивши соляну кірку.

Мабуть, доречно також навести деякі висновки з науково-дослідної роботи «Прогнозування змін екологічного стану лиману Куяльник в разі його заповнення морською водою», виконаної фахівцями Одеської філії Інституту біології південних морів імені Ковалевського НАН України:

«1. Водна екосистема Куяльницького лиману досягла того ступеня деградації, коли її відновлення під дією природних механізмів стало проблематичним. У літній період русловий стік зменшився до мінімуму, а стік річки Великий Куяльник може зовсім зупинитися. Солоність води в лимані підвищилася до меж, за яких уповільнюються або припиняються гідробіологічні процеси.

2. Природні умови річки Великий Куяльник було кардинально порушено внаслідок створення численних ставків в її гідро-

графічній мережі, обробки землі в долині річки та будівництва газопроводу в її гирловій частині. На водозабірній площі лиману розташовано понад 130 озер загальною площею водного дзеркала до 7,1 кубометра...

3. Попуск морської води в лиман має стимулюючий вплив на розвиток життя внаслідок поліпшення кисневого режиму, як результат зниження щільності води. Засолення негативно впливає на процеси продукування кисню мікроводоростями лиману. Зменшення нинішньої солоності вдвічі (з 320 до 160 відсотків) спричинятиме збільшення продукування кисню через інтенсифікацію первинної продукції...

7. Для виходу на солоність 120 відсотків у лиман потрібно подати приблизно 40—45 мільйонів кубометрів морської води із солоністю 14 відсотків. У лиман при цьому зайде 560—630 тисяч тонн солі. Загальний запас солі в Куяльницькому лимані становить 8,5 мільйона тонн...

9. З урахуванням імовірності скупчення водоростей — макрофітів, а також особливостей розподілу бактерій групи кишкової палички (БГКП) у прибережній зоні Одеської затоки оголовок труби для подачі води має розташовуватися не ближче 500 метрів від урізу води в бік моря в зоні обвалу хвиль висотою близько метра. Водозабір слід призводити із приповерхневого шару 1—5 метрів, де розташовуються води з відносно меншою солоністю.

10. Найбільш сприятливим періодом попускання морської води в лиман є березень-квітень. Саме в цей час у воді затоки відзначають мінімальну солоність води 5—10 відсотків і невеликий рівень випару води в лимані внаслідок невисокої температури повітря».

Порятунок Куяльника сьогодні з регіональної переріс у загальнонаціональну проблему. 28 жовтня 2011 року Одеська обласна рада прийняла Програму зі збереження й відновлення водних ресурсів Куяльницького лиману на 2012—2016 роки. Незважаючи на існування цієї програми, розробка якої спиралася на висновки авторитетних учених України у сфері гідрогеології, вона, хоч як прикро це казати, залишилася на папері. У 2012 році на її реалізацію з обласного бюджету планувалося виділення 7,4 мільйона гривень, фактично було профінансовано роботи на 211 тисяч гривень, або менш як 3 відсотки від запланованого.

Не було виконано роботи з винесення на місцевість зон санітарної охорони курорту Куяльник. Не почалися роботи з паспортизації водних об’єктів і гідротехнічних споруд, не розроблялася система інтегрованого природокористування у цьому водному басейні.

Ситуація почала змінюватися у вересні 2012 року. Було проведено, зокрема, наукову експертизу висновків учених Одеського державного екологічного університету про можливість і необхідність будівництва гідротехнічної споруди, що дає змогу подавати морську воду в лиман.

У квітні 2013 року в Одеській обласній раді було створено депутатську групу «Куяльник», яку очолив ректор Одеського державного екологічного університету, професор, доктор технічних наук Сергій Степаненко. Сьогодні у складі групи 20 осіб. Депутати взяли під контроль реалізацію розробленої програми з порятунку Куяльника. Обласна рада підтримала звернення депутатської групи «Куяльник» до Кабінету Міністрів України про виділення 100 мільйонів гривень для порятунку унікальної грязьової лікарні.

Що конкретно робиться для відновлення Куяльницького лиману? Проведено велику роботу з вибору траси гідротехнічної споруди, з обґрунтування можливості використання наявних трубопроводів, відведення землі, вибору інженерного рішення із забору морської води, перекладення труб по трасі трубопроводу та інших питань. Завдяки цій роботі вдалося істотно скоротити плановані видатки на будівництво — з понад 100 мільйонів гривень (як це оцінювалося обласним управлінням капітального будівництва у грудні 2012 року) до 28—30 мільйонів гривень, а також істотно скоротити плановані строки будівництва із трьох-чотирьох років до року-двох. Так, виконано восени 2013 року заміну 120 метрів покладеної в 80-ті роки минулого століття труби дає змогу використовувати наявний трубопровід загальною довжиною близько кілометра для подачі в лиман морської води.

У липні—вересні 2013 року з ініціативи Одеської обласної державної адміністрації виконано очищення берегів Куяльницького лиману від побутового й господарського сміття — загалом було проведено п’ять суботників, в яких активну участь брали районні держадміністрації Комінтернівського, Біляївського та Іванівського районів, Суворівського району м. Одеси, школярі, співробітники бюджетних організацій, громадські активісти, студенти, вчені, депутати облради і просто небайдужі громадяни.

Крок уперед, а скільки назад?

Формальне відновлення Куяльницького лиману почалося. У реальності — абсолютна більшість завдань Регіональної програми так і залишилася на папері. Згідно із програмою, в 2013 році повинні були проводитися роботи з 16 пунктів на загальну суму 7 мільйонів 375 тисяч гривень, а реально виконувалися лише за трьома пунктами загальним обсягом 1 мільйон 878,8 тисячі гривень, що становило трохи більш як 25 відсотків від запланованого. Уже два роки поспіль не фінансуються й не виконуються такі важливі заходи програми, як:

— аналіз системи водокористування, що склалася в басейні Куяльницького лиману, розробка і впровадження системи інтегрованого природокористування в окрузі санітарної охорони курорту;

— паспортизація водних об’єктів і гідротехнічних споруд, їх власників у цьому водному басейні;

— аналіз системи землекористування, що склалася в зонах санітарної охорони курорту «Куяльницький лиман», її коригування відповідно до вимог Закону України «Про курорти», Водного та Земельного кодексів України;

— винесення на місцевість меж прибережних захисних смуг і облаштованість водоохоронних зон річок і балок, що впадають у Куяльницький лиман;

— проведення екологічного аудита джерел забруднення природного середовища в басейні Куяльницького лиману тощо.

 

Одеська область.

Фото Олега ВЛАДИМИРСЬКОГО.

КОМПЕТЕНТНА ДУМКА

Сергій СТЕПАНЕНКО, депутат Одеської обласної ради, голова депутатської групи «Куяльник»:

— У 2014 році потрібно продовжити роботи з будівництва гідротехнічної споруди із з’єднання Куяльницького лиману з Одеською затокою. Слід розпочати розчищення русел річок Великий Куяльник, Долбока, Кубанка, балок Гільдендорфська та Корсунцовська і розробку наукового обгрунтування й вибору в межах 2-ї та 3-ї зон санітарної охорони курорту місця облаштування Національного природного парку «Куяльницький».

Звісно, передбачені Програмою на 2014 рік 6 мільйонів 470 тисяч гривень (з обласного бюджету — 6 мільйонів 220 тисяч гривень), навіть з урахуванням недофінансування 2012—2013 років, не можуть забезпечити виконання всіх перерахованих вище робіт. Тому вважаю за необхідне, з одного боку, істотно переглянути фінансування програми в 2014 році — для реалізації її першочергових заходів необхідно виділити не менш як 55 мільйонів гривень, з яких майже 30 мільйонів знадобиться для будівництва трубопроводу «Куяльник—Одеська затока» і майже 19,5 мільйона — на виконання першої черги розчищення русла річки Великий Куяльник. З другого боку, добитися співфінансування виконання заходів із державного бюджету України й бюджету міста Одеси. Але, хоч як парадоксально це звучить, за минулі кілька років наш обласний центр — основний споживач природних ресурсів Куяльницького лиману та історично засновник і головний піклувальник курорту — не вніс жодної гривні для його порятунку! У травні 2013 року на це було вказано міській владі в розпорядженні голови обласної державної адміністрації за №412/А.

Однак місто не поспішає виділяти кошти.