Парламентська хроніка
Ранкове засідання 9 вересня
Наступний пленарний тиждень розпочнеться з розгляду аграрних законопроектів. Про це на засіданні парламенту заявив Голова Верховної Ради Андрій Парубій. Він висловив впевненість, що відповідні ініціативи народні обранці підтримають.
Під час години запитань до уряду міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий доповів про результати роботи агропромислового комплексу в першому півріччі цього року. «Сезон є досить успішним. Результати свідчать про приріст порівняно з попереднім роком. Уже отримано 38 мільйонів тонн ранніх зернових і зернобобових. Найбільший вал зерна зібрано в Одеській області — 3,8 мільйона тонн. У середньому по Україні врожай становить майже 40 центнерів з гектара», — сказав він.
Тарас Кутовий наголосив, що в цьому році аграрії зібрали рекордний урожай зерна — понад 62 мільйони тонн. За оцінками різних асоціацій, ця цифра може бути ще більшою.
Він нагадав, що уряд прийняв рішення про направлення одного відсотка від валового виробництва сільськогосподарської продукції на підтримку малих та середніх фермерств, які займаються тваринництвом, машиновиробництвом.
Прем’єр-міністр Володимир Гройсман запевнив: уряд у вересні внесе до Верховної Ради проект закону «Про Державний бюджет на 2017 рік». «Там є сім пріоритетів, які запропонуємо на розгляд народним депутатам. Ми спільно з вами маємо ухвалити чесний кошторис, який відповідатиме реальному стану економіки, мати інвестиційну складову для зростання», — сказав він.
Глава Кабінету Міністрів заявив, що оплата праці українців недооцінена, та запевнив: уряд обов’язково робитиме кроки стосовно підвищення доходів населення.
Також Володимир Гройсман нагадав, з грудня цього року на 10 відсотків будуть підвищені всі соціальні стандарти. «Звичайно, цього недостатньо. Ми працюємо над тим, щоб не радикально, а кардинально збільшувати доходи українців, в тому числі стимулюючи внутрішній попит», — сказав він.
Глава уряду підкреслив, що одним із основних пріоритетів має бути підтримка освіти. «Ми повинні якісно навчати дітей, створити якісне державне замовлення, котре повністю відповідатиме підготовці кадрів у наших закладах освіти і потребам ринку праці», — наголосив Володимир Гройсман та сказав, що пропонуватиме підвищити зарплати вчителям.
За його словами, у наступному році Кабінет Міністрів приділятиме увагу інфраструктурним об’єктам, наповненню Державного фонду регіонального розвитку для виконання відповідних програм. Крім того, Володимир Гройсман заявив: уряд не має наміру відмовлятися від ідеї закупівлі ліків за бюджетними програмами міжнародними організаціями, оскільки це дає можливість зекономити від 30 до 90 відсотків. Також він повідомив, що на сьогодні постачання медикаментів розблоковано, в тому числі й вакцин.
Міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час виступу закликала парламент якнайшвидше розпочати розгляд законопроекту про освіту, який містить концепцію нової української школи.
«Ця концепція нині широко обговорюється у суспільстві. У ній викладено в скороченому вигляді основні підходи до нової української школи. Дуже прошу нарешті поставити це питання у порядок денний, розглянути принаймні у першому читанні, аби ми могли доопрацьовувати цей законопроект, який передбачає поступове запровадження відповідної реформи», — сказала Лілія Гриневич.
Також вона розповіла, що заощаджені кошти внаслідок здешевлення шкільних підручників пішли на друкування книжок шрифтом Брайля і хрестоматій для початкової школи, створену із творів сучасних дитячих українських письменників.
Міністр зауважила: цього року підручники для учнів восьмих класів вперше в повному обсязі надруковано до початку навчального року. «Ми розвезли по областях 90% книжок, а ще 10% — передали школам національних меншин і навчальним закладам для дітей з особливими потребами», — повідомила Лілія Гриневич.
Водночас, за її словами, досі є проблеми з друком посібників для четвертих і сьомих класів. Тому що торік 50% підручників було випущено за кошти Державного бюджету, а другу частину мають додрукувати органи місцевого самоврядування, котрі отримали субвенцію з кошторису країни, але не всі змогли її вчасно освоїти.
Міністр енергетики і вугільної промисловості Ігор Насалик поінформував про заборгованість на суму 355 мільйонів гривень перед гірниками державних шахт. «У змінах до бюджету будуть передбачені кошти на державну дотацію щодо собівартості видобутку вугілля. Нині розглядається сума, яка дозволить повністю зняти питання заборгованості перед шахтарями», — сказав він.
Також Ігор Насалик повідомив, що на засіданні Кабінету Міністрів був затверджений план забезпечення вугіллям генеруючих компаній ТЕЦ і ТЕС. На сьогодні, відповідно до плану, повинні мати 459 тисяч тонн антрацитового вугілля. Нині на складах є 410 тисяч тонн. Запаси вугілля газової групи становлять 561 тисячу тонн при загальній потребі 648 тисяч тонн. Тож, великого відставання від плану немає.
Перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джапарова висловила незадоволення тим, що у міністерства не має повноважень для регламентування контенту радіо- і телеканалів. Регулятором сьогодні є Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.
Нині, за її словами, Мінінформполітики розробляє документи, які стосуються інформаційної безпеки країни.
У свою чергу Голова Верховної Ради Андрій Парубій нагадав, що, працюючи в РНБО, не було достатньої законодавчої основи, але вольовими рішучими рішеннями вдавалося зупиняти роботу російських телеканалів. Для цього треба політична воля, рішучість і розуміння небезпеки, котра стоїть перед Україною, де інформаційна атака є не менш важливою, ніж мілітарна.
Голова парламентського Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар наголосила: Мінінформполітики має займатися своєю роботою — проводити моніторинг і експертизу. Далі йти до суду. «У мене виникає питання, чим сьогодні займається Міністерство інформаційної політики? Очікуємо на засіданні профільного комітету звіт міністерства про те, які заходи були зроблені для захисту українського інформаційного простору», — сказала народний депутат.
Після години запитань до уряду парламентарії заслухали депутатські запити.
Наступне пленарне засідання відбудеться 20 вересня.
Дослівно
Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий:
«Цьогоріч також не буде жодних економічних підстав для зростання вартості гречки. Завдання із забезпеченням ринку аграрії виконали з перевищенням. Пропозиція по гречці очікується на рівні 188 тисяч тонн, виробництво — 174, залишки — 14, потреба у використанні — 166. Тож в Україні гречки більш ніж достатньо для забезпечення внутрішніх потреб».
Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.
Борис Тарасюк, Іван Крулько, Олександр Абдуллін.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
