У інтернетпросторі з’являється інформація щодо можливості друку незабаром 1000-гривневої банкноти. Причому суперечлива. Наступного року випуск подібної купюри не планується — заспокоює одне з подібних повідомлень. Але трапляються і такі, де стверджується, буцімто вже навіть дизайн розроблено. В зведеннях від Нацбанку з цього приводу — ні пари з вуст. Звісно, можна багато казати про вкидання таких новин у Всесвітню павутину з боку зацікавлених осіб та політичних сил. Але, не було б передумов, не було і розмов...
На перший погляд, на нашому економічному морі шторм навіть дещо вщух. Третій місяць поспіль в Україні фіксують дефляцію. За даними Держстату, зниження споживчих цін у серпні, порівняно з попереднім місяцем, становило 0,3%. А с початку року вони підросли всього на 4,5%. Але, зважаючи, що Нацбанк прогнозує до кінця 2016-го інфляцію на рівні 12%, для українців цінові сюрпризи ще попереду. Очікується, першими «вистрілять» комунальні послуги. За даними статистики, тепло й гаряча вода, газ, електроенергія за рік у середньому подорожчали вдвічі. І мало хто сумнівається, що процес переписування платіжок убік збільшення триватиме. «Звідки ж тоді взялися ті оптимістичні серпневі 0,3%?» — запитає уважний читач. Відповідь очевидна: подешевшало здебільшого те, що піддається сезонному коливанню. Фрукти — на 5,1%, овочі — на 10,8%. Натомість зросли тарифи на водопостачання — на 8,7%, каналізацію — на 10,3%.
Для водіїв також радісного мало. Другий місяць поспіль стрімко дорожчав скраплений газ, що зумовлено суттєвим скороченням імпорту цього виду палива з Росії та Білорусі. Тож минулого тижня він зробив черговий ривок, і на окремих заправках ціна наблизилася до 12 гривень за літр. Причиною його подорожчання стало, вочевидь, і зростання курсу долара. Наступною неприємністю для автовласників може бути підвищення вартості дизельного палива. Адже Росія минулого тижня зупинила його постачання до України. Федеральна служба з технічного та експортного контролю РФ обнулила трейдерам більшість раніше виданих дозволів. Це вагомий аргумент для подорожчання «дизельки», адже, приміром, у серпні частка поставок із Росії сягала 36% усього імпорту дизпалива, повідомляє OіlNews.
Йдемо далі цим ланцюжком. І газ, і солярка активно використовуються у вантажоперевезеннях. Подорожчання палива в недалекій перспективі неодмінно вплине на вартість тих самих продуктів. Та й тарифи пасажирського транспорту навряд чи встоять. Можна згадати, що без дизельного палива трактори й комбайни — просто купа залізяччя. Переписування на нього цінників автоматично підвищить собівартість виробленої продукції. Тут доречна така цифра: нині аграріями придбано 263 тисячі тонн дизпалива. Це 50% від технологічних потреб на осінньо-польові роботи. А ще ж половину треба купити! Вже зараз середньо-оптові ціни — 18,6 тис. грн./т. Це на 12% вище, ніж рік тому.
Не дивно, що минулого тижня офіційний курс євро перетнув межу в 30 гривень. Долар наближається до 27 гривень. Нічого доброго для споживача такі курсові коливання не несуть. Імпортні товари очікує гривневе подорожчання. І американська валюта, і європейська, схоже, на цьому зупинятися не збираються. Хоча за місяць вони набрали в ціні практично по 2 гривні.
Ситуацію ускладнює підготовка до зими, яка потребує немалих бюджетних вливань. Треба також встигати розраховуватись за взятими раніше зовнішніми запозиченнями. І тут хочеться запитати словами Володимира Висоцького: «Де гроші, Зін?» Щоб залатати таку кількість «дірок», їх треба немало. Одну з них, кредитну, сподіваємося «заштопати» за рахунок чергової позички від МВФ. Рада директорів фонду завтра, серед іншого, збирається розглянути й питання про надання Україні чергового траншу в мільярд доларів. У Мінфіні запевняють, що наша держава виконала всі умови, висунуті МВФ для отримання цих грошей. А ось що про боротьбу України з корупцією думають у самому Валютному фонді — як то кажуть, доживемо до завтра.
Надією для нашої валютної стабілізації, крім можливої допомоги МВФ, залишається експорт агропродукції. Врожай зернових справді вродив рясний, тож Мінагрополітики прогнозує, що до липня наступного року продамо за кордон 39,8 мільйона тонн збіжжя. Це більше, ніж у рекордному минулому сезоні. Але ж через зниження світових цін, якому посприяв і щедрий український вал, валютні здобутки будуть не такими великими, як розраховували раніше. За 10 років ми експорт зернових збільшили втричі, а ось виручка зростає не такими швидкими темпами, як кількість вивезеного. Та й експортуємо ми колись, а гроші треба вже сьогодні.
У підсумку таке питання: як скоро в Україні почнуть друкувати 1000-гривневі купюри? Читачі можуть робити ставки хоча б на інтерес. Адже з грошима в країні, як видно, важко.
Мал. Олександра ДУБОВСЬКОГО.
