Агресія російської вояччини, що розгорнулася в Автономній Республіці Крим навесні 2014 року, коли були захоплені всі адміністративні будинки та блоковані всі військові частини Збройних і Військово-Морських Сил України на території Кримського півострова, триває. Свідченням того є проведення минулого тижня в Південному федеральному окрузі Росії стратегічних командно-штабних навчань «Кавказ-2016», заключна фаза яких проводилася й в анексованому Росією Криму.
Десятки тисяч військовослужбовців, морські кораблі, бронетехніка, літаки та крилаті ракети, які випускалися з підводних човнів, і як апофеоз — висадження морського десанту на узбережжя Криму.
Що було головним у цих навчаннях? Ключове слово — стратегічні. Російський генштаб і міноборони відпрацьовували саме не захист, а напад. Але питання в тому, напад на кого?
Навчання проводилися в північному Причорномор’ї, на них відпрацьовувалася тактика висадження на берег. На пологий берег, який характерний як для чорноморського узбережжя Одеси, Миколаєва, Херсона чи узбережжя Азовського моря.
Тобто спрямовані навчання були в один бік, і атака йшла також в одну сторону. Але хто ця сторона? Цілком реальним виглядають плани висадження на українське узбережжя. Для цього потужні ракетні комплекси, у тому числі й з підводних човнів, надводних кораблів, завдають одномоментного ракетного удару, подавляючи основні командні пункти й блокуючи морські бази та порти. Затим висадження десанту, бронетехніки.
Ще два роки тому, після окупації Криму й початку воєнних дій на Донбасі, багато хто з українських аналітиків і військових експертів прогнозували приблизно такий характер подій: Росії вигідно відтягнути на себе прибережні території України. Почавши одночасний наступ із Криму та маріупольського напрямку, «шахтарі» й «ополченці» могли б вирівняти лінію фронту, захопивши великі порти, а також важливі та ключові в стратегічному значенні головні споруди Північно-Кримського каналу для того, щоб на півострів продовжувала подаватися дніпровська вода.
Крім того, лінія розмежування тоді вийшла б у межі Херсонської й Донецької областей, значно відсунувши наші війська від кордонів Кримського півострова, Маріуполя, Генічеська й інших міст і населених пунктів України.
Під контролем опинилася б і Арабатська стрілка, у прибережній смузі якої розробляється Стрелківське родовище газу. По стрілці також можна абсолютно спокійно перекидати військову техніку, контролюючи цей процес із моря.
Можна, звичайно, назвати цей сценарій розвитку подій фантастичним. Але хто міг подумати, що «брати-росіяни» відторгнуть Крим і встановлять контроль над частиною Донецької й Луганської областей.
У Криму зараз розгорнуте потужне угруповання російських військ. Як уже повідомляв «Голос України», тільки під кримським Джанкоєм у напрямку Новоолексіївка — Генічеськ — Мелітополь базується полк штурмових вертольотів, десантно-штурмовий батальйон, який протягом року буде розгорнутий у полк ПДВ.
МЗС України виступив із заявою із приводу проведення навчань, а вірніше брязкання зброєю в безпосередній близькості від українського кордону, та цього мало. Необхідно активно підключати міжнародну громадськість, а не обмежуватися одними заявами. Коли ворог не просто біля воріт, а вже на твоїй території, не можна скромно заплющувати очі деклараціями, а діяти активно. Певна річ, в умовах економічної кризи, нехай і перманентних бойових дій, що тривають, це зробити складно. Проте необхідна й важлива політична відповідальність органів влади держави, якої так чекають як у Криму, так і на Донбасі.
Вл. інф.
