Міністерство фінансів України презентувало доопрацьовану редакцію проекту змін, хоча перелік питань і зауважень учасників засідання говорить про те, що робота над документом триває. 7 вересня Олександр Данилюк (на знімку) представив Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики робочу версію пакета змін до Податкового кодексу України. Наразі робоча група, до якої входять депутати, громадські експерти, бізнес, ДФС та Мінфін, закінчує працювати над документом. Планується подати фінальну версію на Кабмін до кінця вересня.
Ключові зміни включають серед іншого переведення методології на Мінфін, запровадження прозорого відшкодування ПДВ через єдиний реєстр та передачу баз даних від Державної фіскальної служби до Мінфіну.
Так що нового пропонується українському бізнесу? Які його вимоги і очікування будуть задоволені? Пропонуємо вашій увазі те, що наразі вже вийшло з Мінфіну.
1. Законодавчо закріплено поняття електронного кабінету платника податків.
2. Зі ст. 41 виключено норму про те, що у складі контролюючих органів (ДФС) діють підрозділи податкової міліції. Натомість передбачено створення Служби фінансових розслідувань, а забезпечення виконання функцій та повноважень цих підрозділів покладено на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики щодо забезпечення формування та реалізації податкової та митної політики (Мінфін).
Платники податків зобов’язані зберігати документи не менш як 1095 днів, а при здійсненні контрольованих операцій — не менш як 2555 днів із дня подання податкової звітності.
3. Видача індивідуальних податкових консультацій залишається за органами ДФС, але буде вестися Реєстр таких консультацій. Якщо податкова консультація не включена у такий реєстр — платник не має права на її застосування. Мінфін видаватиме узагальнюючі консультації. Бази даних переносяться з ДФС у Мінфін.
4. Предмет камеральних перевірок доповнено своєчасною сплатою податків та реєстрацією податкових накладних. План-графік перевірок оприлюднюватиметься на сайті Мінфіну.
5. З 5 до 7 робочих днів збільшено термін розгляду органами ДФС апеляцій заперечень до актів перевірок.
6. Запроваджено новий розмір штрафу: 50% від суми ПДВ, зазначеної у податкових накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення терміну їх реєстрації в ЄРПН від 180 до 365 календарних днів. Сам термін реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН збільшується зі 180 до 365 днів.
7. Податок на прибуток залишається в нинішньому вигляді зі ставкою 18%. Водночас пропонуються податкові канікули для новостворених підприємств (5 років): новостворені підприємства отримують вибір, на якій системі працювати — на загальній в умовах канікул чи на спрощеній зі сплатою єдиного податку.
Планується ввести прискорену амортизацію (можливість повністю окупити нові засоби на 4 роки).
8. Для розрахунку амортизації вартість ОЗ та нематеріальних активів береться без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки). Запроваджується нова ставка ПДФО для осіб, які займаються індивідуальною діяльністю без реєстрації підприємцем, — 10% мінімальної зарплати (137,8 грн.).
9. Відповідно з’являється нова категорія платників — фізособи, які займаються індивідуальною діяльністю без реєстрації підприємцем з річним обсягом доходу до 250 розмірів МЗП, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. (Якщо з 1 січня 2017 р. мінімалка становитиме 1600 грн., то це 400 тис. грн.). Аналог спрощенців, що перебувають на першій групі.
10. Збільшується граничний розмір добових за кожен день закордонного відрядження — з 0,75 МЗП до 40 євро.
11. Додано низку позицій щодо невключення до складу витрат підприємця: витрат, не пов’язаних з діяльністю самозайнятої особи; витрат на придбання, самостійне виготовлення основних засобів; сум ПДВ тощо.
12. Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ знов буде один замість наявних двох.
13. Ставки акцизного податку для алкогольної та тютюнової продукції залишаються без змін. Водночас передбачається скасування необхідності реєстрації платниками акцизного податку осіб, які реалізують пальне в ємностях до 2 літрів.
14. Зі складу об’єктів оподаткування податком на майно планується виключити господарські (присадибні) будівлі, або так звані гаражі—склади—сараї.
15. Перелік авто, які підпадають під оподаткування транспортним податком, розміщується до 1 лютого податкового (звітного) року на сайті Мінфіну.
16. Платниками земельного податку визначено не «землекористувачів», а «постійних землекористувачів».
17. Мобілізовані працівники, так само, як і ті, які перебувають у декретних відпустках, не враховуються при розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах із платником єдиного податку.
На жаль, у проекті не враховані важливі пропозиції ДФС, зокрема, щодо спрощення процедури стягнення податкового боргу, вдосконалення (спрощення для платників) адміністрування податку на доходи фізичних осіб та військового збору, зміни критеріїв визначення великих платників податків та інші. Водночас такі пропозиції повністю підтримуються міжнародними експертами, оскільки відповідають найкращим світовим практикам.
Прискорення довкола внесення змін до Податкового кодексу, які експерти і бізнес уже охарактеризували як косметичні, безпосередньо залежать від необхідності терміново взятися за доопрацювання Держбюджету на 2017-й. Згідно з розпорядженням Кабміну № 418-р від 27.05.2016 року проект держбюджету повинен бути підготовлений до кінця вересня. На тлі невизначеності у переговорах з Радою директорів МВФ сформувати бюджет 2017 року буде вкрай важко. Дуже може бути, що депутатам доведеться голосувати урізаний проект і що процес знову затягнеться до Новорічної ночі. Сам Олександр Данилюк уже визнав, що через відсутність зовнішнього фінансування Мінфін змушений піти на непопулярні заходи, включно із секвестром. З цієї ж причини під сумнівом виконання запропонованих у законопроекті Податкового кодексу норм, котрі вимагають чималих бюджетних витрат. Одним із прикладів є непідйомна, а тому дуже сумнівна пропозиція переформувати діючу Податкову поліцію ДФС у Фінансову поліцію вже при Мінфіні.
Ольга Германова на Податковому блозі влучно висловилася з цього приводу: «Ми чуємо про заміну Податкової міліції Службою фінансових розслідувань чи Фінансової поліції, чого не буде тому, що не може бути ніколи». І таких фінансово непідйомних змін у згаданому документі чимало.
Голова Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна, котра бере активну участь у підготовці змін до Податкового кодексу, поставила під сумнів намагання Мінфіну перебрати під себе значну частину функцій ДФС. «Технічне вкидання ПДВ, якщо всі ці бази адмініструватимуться Мінфіном, взагалі неможливе. Бо їм дуті гроші, яких немає в бюджеті, не потрібні, це потрібно ДФС, яку цікавить показник із надходження платежів з ПДВ. Мінфіну требі живі гроші».
Тим часом бізнесмени розцінюють намагання Мінфіну підпорядкувати собі процес повернення ПДВ як встановлення контролю над відкатною годівницею.
Сама ДФС України впродовж року підготувала і подала на розгляд Кабміну та Верховної Ради понад 15 законопроектів щодо змін до Податкового кодексу, які, на їхню думку, є нагальними. Вони, до речі, більш конкретні, рентабельні та реальні. Роману Насірову на відміну від депутатів і Мінфіну, котрі намагаються загравати то з бізнесом, то з МВФ, у питаннях змін до Податкового кодексу доводиться займати позицію царя Соломона, йдучи на зустріч підприємцям і думаючи про виконання плану з надходжень до бюджету. Одним із каменів спотикання є спрощенці, яким парламентський комітет хотів би дати більше свобод, для Насірова ж є важливим відсепарувати частину порядних спрощенців від великого конгломерату тих, котрі працюють на великий бізнес, так би мовити, для його прикриття. У ДФС переконані, що кожен повинен платити стільки, скільки повинен платити, і з використанням великими підприємцями спрощенців треба закінчувати. «Велика кількість людей оформлені як приватні підприємці. Та це не люди, котрі стоять на базарах. Це кафе, бари, ресторани, в яких ви отримуєте чеки від спрощенців. Спрощена система оподаткування давно переросла ті рамки, які їй були відведені законом, тому перед Мінфіном ми ставимо питання про необхідність нової класифікації єдинщиків, обмеження кількості послуг, що потрапляють під спрощене оподаткування. В Україні 10,5 мільйона осіб, які офіційно працюють і отримують зарплатню. А в інших країнах половина населення працевлаштовано офіційно. До того ж, у нас приблизно 40—45% отримують мінімалку, яка за нашим аналізом нині наближається до 4—5 тисяч гривень», — каже Роман Насіров. При цьому, звісно, потрібно створити зрозумілі правила гри для 1,5 тисячі крупних платників податків, які забезпечують майже 80% бюджетних надходжень.
До змін, до речі, пропонувалося і розроблення моделі податку на виведений капітал, який мав замінити податок на прибуток. Така норма працює, наприклад, у Податковому кодексі Естонії. Але фахівці прорахували, що доходи бюджету на першому етапі можуть скоротитися на 30 мільярдів грн. Уже нині, за оцінками самого Мінфіну, діра у дохідній частині бюджету сягає 30 мільярдів гривень, а Санта-Клаус уже починає запрягати оленів.
Експерти вже назвали процес внесення змін до Податкового кодексу черговою спробою Мінфіну злегка підкорегувати його у переддень обговорення Держбюджету-2017, переважно шляхом перебрання частини функцій ДФС Мінфіном. Вимоги ж бізнесу незмінні. Мати зрозумілі правила гри, і вони декоративними правками Податкового кодексу навряд чи формуються. Тим часом ВВП за останні 2 роки скоротився більш як на 80 мільярдів доларів. На душу населення в Україні припадає від ВВП 2 тисячі доларів — це найнижчий показник у Європі. Найнижчими у Європі у нас є і зарплати. За словами того ж міністра фінансів, нині 50% економіки працює в тіні.
Можливо, трохи розраджує ситуацію месседж Президента, що нібито МВФ розглядатиме українське питання у середині вересня. Казали пани — кожух дадуть. Тепле їхнє слово.
