У разі повернення та відновлення у правах російської делегації Україна, ймовірно, припинить роботу в ПАРЄ.
Це заявив голова Постійної делегації Верховної Ради України у ПАРЄ Володимир Ар’єв у коментарі агентству «Інтерфакс-Україна». «Є критерії Ради Європи. І якщо ПАРЄ сама не хоче відповідати цим критеріям, то виникає питання: що може в резолюції порадити нам організація, яка сама себе не поважає і свої принципи». За словами народного депутата, такі настрої в делегації досить сильні. «Вирішуватимемо залежно від ситуації, обстановки на той момент, обставин, які будуть. Так, досить висока ймовірність такої перспективи», — сказав глава делегації. В інтерв’ю телеканалу «112 Україна» він, зокрема, зауважив: «...на жаль, у Парламентській асамблеї Ради Європи питання вирішуються з допомогою ікорної дипломатії».
Проте українська делегація усе ж має намір подавати заявку про підтвердження повноваження асамблеї на початку року, як це роблять усі країни-члени ПАРЄ.
12 вересня в ефірі «Свободи слова» на ІCTV міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, що Україна може призупинити членство в ПАРЄ, якщо повноваження делегації РФ будуть визнані, незважаючи на нелегітимний характер виборів в Держдуму Росії на території анексованого Криму. «Ми будемо розглядати різні варіанти, аж до того, щоб не брати участь у роботі ПАРЄ. Звичайно, я не можу сказати це народним депутатам України, це їх суверенне рішення, але я буду радити робити дуже радикальні кроки».
Власний погляд
Ганна Гопко (голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах, позафракційна):
— Заяви про вихід із ПАРЄ — це достатньо високо піднята планка і принципова позиція. На мою думку, до початку сесії на початку жовтня достатньо часу, щоб попрацювати з різними делегаціями країн Ради Європи й не допустити повернення Росії права голосу. Ми маємо використати всі можливості. Час відсутності Росії можемо використовувати для більш інтенсивної роботи в комітетах ПАРЄ і під час виступів. Нам необхідно зберегти цей політичний майданчик і комунікувати з країнами—членами Ради Європи для більш жорсткого обстоювання власних інтересів. Якщо ж нас не буде під час засідань, ми не зможемо доносити власну позицію, відповідати на провокації, не братимемо участі в дебатах. Не можна позбавляти себе можливості адвокатувати. Хто представлятиме наші інтереси? Швейцарія? Ніхто не зробить цього краще, ніж ми самі.
Володимир Литвин (депутатська група «Воля народу»):
— Україна важко і складно йшла до того, щоб увійти до складу Ради Європи. А ПАРЄ виступає її центром. Заявляючи про вихід, необхідно прораховувати всі обставини — в тому числі, й те, як повернутися. Необхідно використовувати будь-які можливості, особливо на Європейському континенті, куди ми прагнемо, щоб обстоювати інтереси нашої країни, нести бачення ситуації і заручатися підтримкою. Не думаю, що ідея про вихід викличе захоплення у Раді Європи. Надто на тлі того, що симпатії до України слабшають, а інтерес тримається тільки на заходах із обмеження політики Росії. Усе це приводить до висновку: перед тим, як робити відповідні заяви, необхідно добре думати. Маю ще одне застереження: рішення про вихід чи призупинення участі в роботі ПАРЄ, очевидно, має приймати Верховна Рада. Якщо це питання винести на засідання, одностайності не буде.
Ми вкотре можемо засвідчити розбалансованість українського політикуму, довести, що в суспільстві навіть у ключових питаннях немає єдності.
