Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції з метою парламентського контролю на своєму засіданні за зверненням громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» розглянув факти тиску на суддів з боку керівників судів та інших високопосадовців.

 

Суддя Апеляційного суду Черкаської області Сергій Бондаренко заявив про тривалі та систематичні втручання керівництва суду в його роботу. На засіданні комітету було продемонстровано аудіозапис, що свідчить про начебто тиск на суддю Бондаренка. Суддя Ceргій Бондаренко заявив: «Основний метод тиску на суддів — через голів судів. Особи, зацікавлені у певному судовому рішенні, телефонують голові суду, потім той у коридорі доводить судді «побажання», а потім суддя фактично не зможе довести втручання, бо немає доказів. Якщо відмовляєшся від виконання цих «побажань», то одразу з тебе вимагають написати самовідвід, і справу переводять до «потрібного» судді». До того ж С. Бондаренко додав, що у судді фактично немає жодних механізмів захисту від подібного тиску на нього. Він також розповів, що від нього вимагали винести вирок у судовій справі про виселення вчительки із службового помешкання на користь ПАТ «Азот», оскільки це підприємство пообіцяло надати приміщення для святкування дня працівників суду.


Для свого захисту, як судді, Сергій Бондаренко звернувся до Ради суддів, прокуратури, народних депутатів України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Однак, за його словами, досі — жодного результату. Але після того підпалили автомобіль судді.


Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергій Козьяков на засіданні комітету розповів, що до комісії щомісяця надходить понад тисяча скарг від суддів, тоді як у європейських країнах — наприклад, Польщі, Франції — до 300 скарг на рік. На кожного члена комісії нині по тисячі й більше скарг. С. Козьяков повідомив, що від судді Бондаренка та від інших осіб надійшло вісім звернень щодо тиску на нього. На 16 вересня призначено розгляд комісією питання про об’єднання цих справ, а 27 вересня — про відкриття дисциплінарного провадження щодо голови апеляційного суду. Водночас С. Козьяков зауважив, що будь-яке дисциплінарне рішення щодо керівника суду, яке прийме комісія, може бути легко оскаржене у Вищому адміністративному суді. Окрім того, згідно зі змінами до Конституції та новим законом про судоустрій, після 30 вересня ВККС буде зобов’язана передати всі справи до Вищої ради правосуддя. Проте вже відкриті справи повинна завершити комісія.


Суддя Жовтневого районного суду м. Полтава Лариса Гольник на засіданні комітету заявила про тиск на неї через розгляд кримінальної справи щодо міського голови Полтави Олександра Мамая, якого звинувачують у конфлікті інтересів: не повідомив міськраду про виділення земельних ділянок його пасербиці. Суддя продемонструвала відеозапис, як невідомий вимагає від неї закрити цю кримінальну справу. Після цього суддя звернулася по допомогу до правоохоронців. За словами Л. Гольник, О. Мамай ще від 2014 року, відколи до неї надійшла ця кримінальна справа, ухилявся від явки до суду. А пропонував судді закрити справу і знайти «компромісне рішення» посередник — колишній заступник міського голови. Потім міський голова на брифінгу звинуватив суддю в тому, що вона начебто вимагала хабар у п’ять тисяч доларів. Суддя Гольник заявила, що вже тривалий час намагається домогтися притягнення до відповідальності полтавського міського голови, однак на неї чиниться тиск і провокації. Вона була змушена взяти самовідвід у цій справі. «Розслідування фактично імітується. На місцевому рівні дуже важко пробивати такі справи, — наголосила суддя. — Проблема не тільки в тому, що відбувається у судовій системі. Якщо держава не може захистити і підтримати нас, суддів, і ми не можемо добитися безповоротності покарання щодо посадових осіб, чи підуть прості громадяни викривачами корупційних злочинів? Засуджуються стрілочники, водії, помічники, а реальної боротьби з корупцією немає».

Суддя Гольник розповіла, що не знайшла підтримки у колег-суддів і відчуває на собі тиск. Суддя звернулася по захист до прокуратури, ВККС. Зараз Л. Гольник правосуддя не здійснює, бо закінчився її п’ятирічний термін перебування на посаді судді й вона очікує рішення Верховної Ради щодо призначення безстроково.


Про свою трирічну боротьбу з корупцією у господарських судах розповіла і суддя Господарського суду м. Києва Ганна Бондаренко. Вона задокументувала ще з 2013 року факти тиску на суддів господарських судів із боку керівництва Вищого господарського суду — зокрема, як «треба» голосувати на загальних зборах суддів — і щодо втручання у систему автоматизованого розподілу судових справ. Водночас, за словами Г. Бондаренко, судді бояться свідчити про тиск на них, бо вони автоматично стануть вигнанцями та обвинуваченими. На її думку, необхідно внести зміни до законодавства задля захисту суддів, котрі засвідчать про тиск.


Народний депутат України Віктор Чумак відзначив, що суддя Лариса Гольник звернулася до нього ще декілька місяців тому, і він направив запити до Генпрокуратури, НАБУ і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, однак «справа повертається на круги своя». «Це свідчить про кругову поруку», — сказав В. Чумак. — Єдиний вихід — надати цим справам публічності. Однак судді, котрі не побоялися відкрито заявити про тиск на них, повинні перебувати під захистом».


«Якщо говорити про боротьбу з корупцією, треба передусім подолати корупцію у судовій системі, від найнижчої до найвищої ланки», — наголосив народний депутат Олег Барна. А народний депутат Олег Осуховський нагадав, що вже десять місяців у Дніпровському районі Києва триває розгляд справи розстрілу на Майдані «Небесної сотні» беркутівцями, однак розгляд цієї справи, на думку депутата, свідомо затягується і, за його словами, навіть «працює злочинне угруповання, яке підкупляє і прокуратуру, і суди». Народний депутат Юрій Тимошенко навів ще й інші приклади тиску голів судів на суддів — у Львові та Білокуракиному на Луганщині.


Комітет направив звернення до Генеральної прокуратури та інших інстанцій щодо прискорення розслідування звернень стосовно фактів тиску на суддів. Наступне засідання антикорупційного комітету вирішено присвятити розслідуванню справ Євромайдану.

 

Заступник голови Комітету з питань запобігання і протидії корупції Віктор Чумак, завідувач секретаріату Юрій Сорочик і голова Комітету Єгор Соболєв.


Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.