За даними Головного управління розвідки МОУ, генштаб ЗС РФ скомандував «увімкнути тишу» на Донбасі з 00:00 15 вересня. Однак цей наказ виконали не всі проросійські угруповання. Як повідомив штаб АТО, за минулу добу (дані на ранок 15.09) ворог півсотні разів відкривав вогонь по позиціях ЗСУ, застосовуючи 152- і 122-міліметрову артилерію, 120-міліметрові міномети, танк і БМП. А з 12-ї ночі, коли мав запрацювати мораторій на вогонь, кілька годин у зоні проведення бойових дій справді було тихо. Але недовго. Уже з шостої ранку гібриди кілька разів обстріляли промзону Авдіївки із гранатометів, великокалиберного кулемета й стрілецької зброї...
При цьому Росія не припиняє поставки своїх «деталей для войнушки» проросійським бойовикам. Спікер Міністерства оборони України з питань АТО полковник Олександр Мотузяник повідомив: на станцію Іловайськ прибули 5 вагонів із боєприпасами (міни, артснаряди, реактивні снаряди до «Градів»), на станцію Харцизьк — 8 платформ із військовою технікою (танки Т-72, БМП-2, «Гради»), на станцію Ровеньки — 12 цистерн із дизельним паливом, у Свердловськ — 3 вантажні автомобілі з боєприпасами...
Утім, паузу штучного перемир’я взято агресором не для ротації й оснащення своїх сил. Кремль включив «тишу» на Донбасі з нагоди поїздки на схід України глави МЗС Німеччини Франка-Вальтера Штайнмайєра. Він забажав побачити, що відбувається на сході, «на власні очі», а Москва взялася організовувати відповідну картинку за сценарієм — «гармати замовкли, коли дипломат приїхав». Але не все вдалося зрежисирувати...
Європейського гостя зустрічали жителі Краматорська з плакатами, на яких лаконічно виклали позицію українців — проти «особливого статусу» Донбасу. Також учасники акції показали європейським дипломатам портрети близьких, які довгий час перебувають у полоні в російських терористів, і передали лист із описом «діянь» окупантів.
«До речі, родини заручників прийшли до офісу СММ ОБСЄ в Краматорську з надією поспілкуватися з міністрами, просити їх звільнити заручників, активізувати це питання в нормандському форматі. Але іноземні гості до них, на жаль, не вийшли. Європейці не дуже люблять погані новини, сльози, біль, страждання. Але ми доноситимемо їм правду про Донбас», — написала на своїй сторінці у Фейсбуці Перший заступник Голови Верховної Ради України Ірина Геращенко.
Чи зміниться риторика занепокоєної Європи в її вимогах до України й РФ виконати Мінські домовленості, а головне — в якій послідовності їх реалізувати, ми скоро почуємо. Вселяє надію те, що Київ дедалі частіше став говорити про пріоритет національних інтересів у врегулюванні ситуації на воєнному Донбасі. Але й Путін не відступить. Його козир — Мінськ-2, пункти якого не може виконати жодна зі сторін. Це міна вповільненої дії, яку Кремль підклав Україні, а ми ще не знайшли сапера, щоб її знешкодити, не втративши державності.
