Сьогодні у Братиславі починається неформальний саміт, головною темою якого стане вихід Великої Британії зі складу ЄС. Країни спільноти мають дуже різні погляди на те, як долати виклики, що нині лихоманять Союз. «Брак єдності» — так означив головну проблему президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, виступаючи перед депутатами Європарламенту з промовою «Про стан Союзу». «Все вказує на те, що на деяких рівнях ми зіштовхнулися із екзистенційною кризою ЄС», — вважає Юнкер. Водночас Жан-Клод Юнкер запевнив, що «Брекзіт» не зашкодить євроспільноті.

 

А щоб розлучення пройшло менш болісно і для Брюсселя, і для Лондона, аналітикам ще кілька місяців тому доручили розробити кілька можливих моделей подальшого співіснування ЄС та Великої Британії. Одну з таких під назвою «Континентальне партнерство» нещодавно презентували для публічних дискусій і, очевидно, її можуть запропонувати для обговорення під час саміту. За словами аналітиків, «Континентальне партнерство» — це менше за членство в ЄС, але більше за участь в угоді про вільну торгівлю. «Ми хочемо підтримувати і максимально зберігати важливі відносини між ЄС і Британією, яка, звичайно, втратить значний вплив на прийняття рішень», — цитує одного з авторів Ґунтрама Вольфа Euronews.


Графічно модель виглядатиме як два кола: до внутрішнього увійдуть країни більш інтегровані, зокрема ті, на які поширюється єврозона. До зовнішнього — держави, що мають з ЄС вільний обіг товарів і послуг, але — не робочої сили. «Ми пропонуємо континентальне співробітництво, що дозволяє участь у глибоко інтегрованому ринку й забезпечує дотримання правил цього ринку. Але водночас обмежує деякі елементи вільної трудової міграції», — пояснив Ґунтрам Вольф.


І хоча модель розроблялася для Великої Британії, її автори також внесли до зовнішнього кола Україну й Туреччину — країни, які вже зараз є ключовими партнерами ЄС, але поки що не мають перспектив на членство в Союзі, хоча обидві до цього прагнуть.


З одного боку, модель видається привабливою, проте чи не означатиме така формалізації відносин ЄС—Україна, що Брюссель не бачить можливості приєднання України до ЄС ні в найближчій перспективі, ні у віддаленій.


«Справа в тому, що мова йде про ідеї однієї з громадських організацій — аналітичного центру. Це добре, що хтось в ЄС хоча б серед аналітиків думає про нові інтеграційні моделі, проте ці ідеї наразі навіть не коментуються чиновниками ЄК чи європейськими політиками. Але для нас це якась можливість. І, очевидно, сектор неурядових організацій та аналітичних центрів України (ті, хто займаються питаннями євроінтеграції) мав би проаналізувати і дати своє бачення вигоди для України і перспектив реалізації подібних пропозицій», — вважає голова правління Майдану закордонних справ Богдан Яременко.


На думку д. е. н., керівника економічних програм Інституту суспільно-економічних досліджень Ярослава Жаліла, «...наразі зарано говорити про модель подальших відносин. Завдання найближчих років — повноцінна імплементація Угоди про асоціацію. Але загалом така модель — це «членство мінус». А нам потрібно рухатись до «членства плюс».


Аналітик Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Марія Золкіна переконана: «Що ширшим і більшим буде формат співпраці України з Європейським Союзом, то краще для України. Найближчими роками ЄС зосередиться на збереженні та поглибленні інтеграції серед своїх членів і подоланні наслідків «Брекзіту». І єдиний регіон, який справді продовжить абсорбувати Союз, це — Балкани, які перші в черзі на наступну хвилю розширення. Проте й ця хвиля буде дуже нескоро. Тому Україні вигідно поглиблювати співпрацю у нових форматах, навіть якщо вони не передбачають офіційного підтвердження перспективи членства в ЄС».


Марія Золкіна вважає, що «поки ЄС буде в зоні турбулентності й шукатиме найбільш гладкий шлях від’єднання Великої Британії, з’являтиметься багато нових ініціатив. Зокрема, країни «Више-градської четвірки» і Балто-Чорноморської дуги намагатимуться посилити свій вплив у ЄС і висуватимуть певні ініціативи, пропонуючи новий порядок денний для Євросоюзу. Україні варто скористатися моментом і приєднатися до цих процесів. А бути частиною нового проекту поруч із Британією, навіть якщо вона виходить, а ми хочемо увійти, — це також не найгірший варіант».

 

Довідково

 

Рішення британців вийти з Євросоюзу стало потрясінням для ЄС, який раніше тільки розширювався. 29 червня, через шість днів після британського референдуму, лідери 27 європейських країн закликали реформувати Союз. 16 вересня вони зустрічаються у Братиславі для обговорення цієї теми.