На шляху реформування судової системи не обійтися без докорінних змін на рівні вищої юридичної освіти. На такій думці зійшлися учасники презентації проекту Концепції розвитку юридичної освіти в Україні. Серед ініціаторів такої ідеї — заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд. «Велика честь представляти роботу, що пройшла довгий процес і отримала підтримку, яка рідко спостерігається», — зауважила вона.
Над тим, що юриспруденція потребує змін на етапі здобуття освіти, парламентарій задумалася ще в 2009 році, працюючи в ОБСЄ і проводячи тренінги для суддів. Тоді стало очевидним — у систему закладено помилку, яка не дозволяє перевчити служителів Феміди. «Щось із самого початку пішло не так», — каже вона. Із ідеєю змінити підходи О. Сироїд вісім років тому прийшла до Андрія Бойка. У обох в очах були скепсис і надія, пригадує вона, але надія перемогла. За словами заступниці глави парламенту, багаторічним і надійним партнером проекту виступив Національний університет «Києво-Могилянська академія». «Завдяки зусиллям небагатьох людей нам вдалося навертати у віру необхідності змін дедалі більше людей, — ділиться вона. — Спочатку приєднувалися окремі викладачі, а потім і самі правничі факультети висловлювали бажання долучитися до процесу». До проекту приєднувалися вузи з усієї країни. Сподвижники заручилися підтримкою проекту USAІD «Україна. Верховенство права», а нині — «Справедливе правосуддя», який допомагав, у тому числі й оцінкою міжнародних експертів.
«Концепція — це бажана дитина, яку виношували майже вісім років», — наголосила під час презентації О. Сироїд. За її словами, нині існує межа того критично необхідного і можливого, що можна змінити в юридичній освіті.
Саме ці моменти і є консенсусом. «Продукт, який ми представляємо, є продуктом консенсусу, досягнутого десятками і навіть сотнями людей, — сказала вона. — Наше завдання — послухати цих людей, і обговорити виклики, які постануть під час впровадження».
За словами заступника глави парламенту, у 2009 році ініціатори змін навіть подумати не могли, що одного дня Міністерство освіти та Мін’юст стануть союзниками ідеї. Реалії засвідчують протилежне. «Нині кожен розуміє, що налагодити нормальне життя в країні можна тільки тоді, коли буде нормальне судочинство і верховенство права», — зауважила міністр освіти та науки Лілія Гриневич. Необхідність змін у юридичних вишах збіглася у часі з імплементацією закону про вищу освіту, каже вона. Нині у міністерстві напрацьовують нові стандарти за всіма спеціальностями. Проте вже очевидно — є певні напрями, які потребують концептуальних змін, бо спрямовані на основні реформи в країні. Йдеться передусім про юридичну, медичну і педагогічну галузь. Так, завдяки багаторічній співпраці, про яку говорила О. Сироїд, юридична освіта опинилася на крок попереду. «У нас були складні дискусії, які стосуються, наприклад, наскрізної магістерської підготовки, — зауважила Л. Гриневич. — Розуміємо, який складний і довгий шлях належить пройти».
Неузгоджені позиції справді мають місце, але реформувати систему освіти необхідно. До такого спільного знаменника можна підвести виступ заступника міністра юстиції Ганни Онищенко. Вона навела свій аргумент такої необхідності. Під час співбесід, які проводяться під час конкурсного набору на посади в міністерство, відповідно до закону про державну службу, їй доводилося особисто спілкуватися із кандидатами на урядову посаду.
Каже, це були і юні випускники, і люди із досвідом роботи. Більшість із них не змогли відповісти на питання, чим займається Міністерство юстиції. Вісім із десяти висловили переконання, що в нашій країні суддів призначає Мін’юст. Двоє — завагалися і визнали, що треба уточнити для себе це питання. Однією із основних засад Концепції розвитку юридичної освіти, на думку Г. Онищенко, є запровадження єдиного іспиту, який безвідносно до навчального закладу міг би оцінити якість освіти студента.
