Нещодавно, 16 серпня 2016 року, в одній із провідних науково-дослідних установ країни відбулася науково-практична конференція «Наукова спадщина професора М. І. Нижнього в сучасній економічній науці», присвячена 100-літтю з дня народження вченого.
Тож хто такий професор Нижній, наукова спадщина якого надихнула чималу групу представників науки — академіків, докторів і кандидатів наук, молодих науковців і початківців — зібратися в розпал відпускної кампанії, щоб обговорити актуальні питання аграрної економіки та вшанувати пам’ять ученого?
Микола Іванович Нижній народився у багатодітній селянській родині в селі Городище Шепетівського району нині Хмельницької області 14 серпня 1916 року. В дихаючі війною 1939—1940 роки закінчив Київське військово-політичне училище. З перших днів війни — на фронті. Був тяжко поранений у боях. Після тривалого лікування і демобілізації, у 1942—1943 рр., працював в Алтайському краї, а в 1943-му, після визволення Києва, був відкликаний для роботи в систему Міністерства торгівлі України. В 1947 році був направлений на роботу в сільськогосподарські органи.
У вересні 1954-го він вступив до аспірантури, в 1958-му захистив кандидатську, а в 1972-му — докторську дисертацію, став засновником широко відомої наукової школи організації та оплати праці в Українському науково-дослідному інституті економіки й організації сільського господарства України, який нещодавно відзначив своє шістдесятиріччя.
Під науковим і методичним керівництвом професора Миколи Нижнього в сільському господарстві України було розроблено й впроваджено авансовану й гарантовану оплату праці, систему нормування і тарифікації праці, оплату праці за кінцевими результатами, додаткову оплату праці й преміювання сільських трудівників, чимало інших питань організації оплати праці в галузі. Багато в чому завдяки його науковим розробкам суттєво покращився матеріальний добробут сільських родин, які майже цілий рік працювали «за трудодні», а після збирання врожаю «отоварювали» їх сільгосппродукцією, яку використовували для своїх потреб (у тому числі й продавали, щоби щось купити в магазинах). Причому, згідно з розробками професора, гарантована оплата праці залишалася прив’язаною до кінцевих результатів виробництва, тобто більше одержували там, де вищі були урожай, ефективність виробництва.
Значне місце в науковій спадщині Миколи Нижнього займають принципи організації оплати праці в умовах колективного підряду, де враховувалися й індивідуальні результати роботи, ув’язування оплати праці з результатами госпрозрахункової діяльності колективних формувань (бригад, ферм, ланок, комплексів тощо).
Учасники конференції не тільки відзначили вагомий внесок професора Миколи Нижнього в розвиток вітчизняної науки, а й були одностайні в тому, що основні положення його наукових праць зберігають актуальність і в нинішніх умовах, науковий напрям, якому присвятив усе своє наукове життя Микола Нижній, потребує подальших поглиблених досліджень, а збереження доброї пам’яті про великих вітчизняних учених, яким був професор Нижній, сприятиме успішному розвитку української науки.
