Не тільки Україна, а й Сполучені Штати, Туреччина, Канада, європейська спільнота не визнають результати парламентських виборів до Держдуми Росії, проведених 18 вересня у Криму. Відповідні заяви вже зробили Державний департамент США, представники зовнішньополітичних відомств і навіть глави парламентів та урядів.

«Ані Берлін, ані Брюссель не можуть визнати результати голосування, що відбулося на території Криму, адже Німеччина та ЄС, дотримуючись міжнародного права, не вважають Крим частиною Росії. Такий підхід цілком очевидний, не залежно від того, будуть з цього приводу зроблені якісь спеціальні заяви чи ні», — заявила в інтерв’ю DW Сабіне Фішер, яка очолює відділ Східної Європи та Євразії у берлінському Фонді «Наука і політика». На її думку, «присутність у Думі депутатів від Криму стане реальною проблемою, з точки зору німецьких депутатів, а також більшості членів Європарламенту».
«Вибори, що пройшли в Росії, а також в окупованому нею Криму, не легітимізують російську владу на українській території. Це «голосування» було яким завгодно, але тільки не вільним та справедливим», — йдеться у заяві віце-президента Freedom House з програм надання допомоги в надзвичайних ситуаціях і багатосторонніх ініціатив Роберта Германа, передає «Інтерфакс-Україна».
Проте, попри солідарність у питанні Криму, навряд чи слід очікувати, що міжнародна спільнота зважиться не визнати легітимність і новобраної Думи в цілому. Міжнародні політики та їхні радники поспіхом шукають вихід із юридичної колізії. Як, частково не визнаючи результати виборів, визнати їх у цілому.
«Треба усвідомлювати, що невизнання усіх виборів, а не лише в Криму, політично й юридично означатиме часткове невизнання легітимності усієї державної влади в Росії, із структури якої буде виключена законодавча гілка. Якщо йдеться про Зімбабве, то на систему міжнародних відносин це не надто впливає. Але щодо напівлегітимної у контексті суверенної влади Росії, яка є постійним членом Ради Безпеки ООН, має вплив в ОБСЄ, тут усе набагато складніше», — цитує Укрінформ європейського дипломата, який попросив не згадувати його ім’я у публікації.
Але не тільки «кримські вибори» ставлять під сумнів повноваження новобраних депутатів Держдуми. Численні відео з виборчих дільниць по всій території РФ, викладені в неділю та в понеділок в інтернет-мережу, свідчать і про накручені відсотки явки, і про масові фальсифікації під час голосувань.
При цьому зарубіжні спостерігачі пояснюють низьку явку на виборах, особливо у великих містах, апатією росіян. «Виборці ліберальної чи позасистемної опозиції просто припинили ходити на вибори, — вважає пані Сабіна Фішер. — У людей просто опустились руки. Держдума й без того є слабким органом влади, до того ж законодавство змінили так, що практично позбавили позасистемну опозицію будь-яких шансів. Тож її електорат змирився з такою ситуацією».
Слід зауважити, що, не чекаючи на офіційні результати виборів, партія влади «Єдина Росія» оголосила про свою перемогу і за партійною, і за мажоритарною системою. За друге місце змагалися комуністи і ЛДПР. Четверту позицію віддали також провладній «Справедливій Росії». Жодного представника опозиції до нової Думи не потрапило.