Вінницька обласна правозахисна організація «Джерело надії» створена понад десять років тому. Основними напрямками діяльності є протидія торгівлі людьми і нелегальній міграції, допомога соціально вразливим верствам населення та ось уже два роки — всебічна підтримка переселенців. Керівник організації Алла Студілко завжди з радістю згадує найбільш вдалі історії переселенців, які влаштувалися у Вінниці, та розповідає, з чим довелося зустрітися на початку.
Спочатку — «гуманітарна», потім — самореалізація
— Коли почався військовий конфлікт в Україні, ми не могли залишитись осторонь і одні з перших почали надавати допомогу внутрішньо переміщеним особам. У березні 2014 року це була кримськотатарська громада. Звичайно, було дуже складно, адже культура, віра дещо відрізнялися від українських. Наші психологи навіть читали Коран, щоб полегшити спілкування. Спочатку допомагали діткам — вони були відкриті, готові розвиватися через творчі майстерні, арт-терапію, рухливі ігри.
З дорослими виявилося важче, каже співрозмовниця. «Вони дуже закриті, особливо жінки. Наш психолог спілкувався із ними про загальне — про роль жінки у суспільстві, про виховання дітей. Про будь-що, аби уникнути культурних та релігійних питань».
Коли з’явилися перші втікачі із району бойових дій на сході, вінницькі громадські активісти підключилися до надання допомоги. При цьому не розділяли представників Донбасу та Криму: приміром, разом запрошували їх на тренінги особистісного зростання. Дуже корисними стали тренінги з розвитку мікропідприємництва і самозайнятості.
«Ми розуміємо, що працевлаштуватись на Вінниччині представникам зі сходу складно: зарплати абсолютно різні. Тут середня становить 2-2,5 тисячі гривень. А якщо враховувати необхідність винаймати житло, зарплати не залишається взагалі», — визнає голова організації.
Тому «новим вінничанам» запропонували можливість додаткового заробітку. Програма передбачає знайомство з підприємницькою діяльністю, написання власного бізнес-проекту та участь у конкурсі на отримання гранту. На сьогодні вже понад 200 осіб отримали грантову підтримку від організації. Наприклад, якщо жінка може шити, вона за ці кошти придбає машинку та оверлок, щоб у вільний від роботи час мати можливість додаткового доходу.
«Самореалізація — пріоритетний напрямок нашої діяльності, але все це після психологічної та гуманітарної підтримки. Переселенці, коли виїжджали, брали з собою дітей, домашніх тварин, найнеобхідніші речі. Ми мали хоч якось підтримати людей: закуповували теплий одяг, їжу, ліки. Саме тоді і зрозуміли, що багато хто планує залишатись, і одразу залучили їх до програм соціально-економічної адаптації», — продовжує співрозмовниця.
Були випадки, коли переселенці відмовлялися від гуманітарної допомоги: пояснювали, що комусь вона буде важливішою. Сьогодні громадська організація приймає до 15 дзвінків на день. Важливо, що на Вінниччині вже створена організація «Спільна справа», заснована самими переселенцями, і багато питань вони можуть вирішувати тепер самостійно.
Хобі може стати додатковим заробітком
«Нові вінничани» — так Алла та її однодумці називають переселенців, які активно облаштовуються на новому місці і згодом уже перестають почуватися «чужими». Багато хто вже не планує повертатися. З іншого боку — деякі, навпаки, чекають повернення додому, і їм, можливо, не хочеться докладати зусиль, аби ефективно будувати нове життя.
«Півтора року тому переїхав до Вінниці, — розповідає переселенець Олександр. — Чому саме сюди? Кинув у шапку назви всіх обласних центрів України, витягнув Вінницю. Вже за чотири місяці відкрив свій бізнес — перетяжка меблів. Коли познайомився із «Джерелом надії», вже мав певне обладнання. Та все-таки написав бізнес-план, взяв участь у конкурсі і отримав грант. Допомагали під час роботи над проектом, щиро раділи, коли його вдалося здійснити... Важливо, коли є такі організації, які підтримають тебе».
А ось відгук переселенки Христини: «Було дуже складно адаптуватися, виникали психологічні проблеми. Спершу після переїзду зовсім не хотіла виходити з дому, уникала контакту із людьми, не могла знайти роботу. Але за два місяці зрозуміла: треба рухатися далі. Познайомилась із «Джерелом надії», а незабаром почала працювати з ними адміністратором і тренером-консультантом. А моя донька Настя отримала грант від організації і придбала вишивальну машину: перетворює хобі на додатковий заробіток».
Контакти.
Вінницька обласна правозахисна організація «Джерело надії»
21010, м. Вінниця, 1-й туп. Петрусенка 8а,
тел.: (0432) 26 31 82
тел. моб.: (067) 135-57-61
Алла Студілко: astudіlko@gmaіl.com
(За матеріалами Донецького прес-клубу).
Переселенці з Криму і Донбасу стали учасниками акції «Спільними зусиллями проти торгівлі людьми в Україні».
Переселенка Христина демонструє роботи своєї доньки Анастасії.
Фото надані Донецьким прес-клубом.
