Реставрація пам’ятки архітектури, яка розтяглася на п’ять років, наближається до завершення.
Споруда перебувала в гостро аварійному стані, могла звалитися з насипного схилу, на якому розташована, на Поділ. Такий висновок свого часу дала експертна комісія Міністерства з надзвичайних ситуацій.
— Нагадаю: фундаменти Андріївської неглибокі, дослідження показали, що є постійний рух будівлі зі схилу, а тріщини на тілі споруди свідчили про те, що вона може розколотися навпіл, — каже перший заступник директора Національного історико-архітектурного заповідника «Софія Київська» Вадим Кириленко. — Насамперед для порятунку шедевра були укріплені палями його фундаменти й пагорб, на якому він стоїть. Роботи виконали в 2011—2012 роках. Потім проект порятунку храму перестали фінансувати — у держави не було грошей. З осені 2015-го Міністерство культури почало віднаходити кошти, і от за 4,7 мільйона гривень вдалося завершити другий етап — фасади, бані й вежі впорядкували, встановили маркери, щоб спостерігати за спорудою. Нині ще повним ходом тривають роботи на схилах і реставруються знамениті чавунні сходи.
На пагорбі з ухилом у 65 градусів, на якому стоїть церква, важко працювати з ґрунтом. Тому робітники й рухаються по ньому за допомогою альпіністської страховки. Їхнє завдання — прокласти трасери, встановити георешітку й закріпити її гнізда, щоб ґрунт не змивали зливи. Через два тижні можна буде облаштовувати газони. Система поливу вже встановлена.
Під сходами, що ведуть у храм, зробили бетонну стяжку й гідроізоляцію. Тепер у нижніх приміщеннях буде сухо. Раніше вони дуже замокали й руйнувалися. Із чавунними плитами сходів, які нині на реставрації, довелося поекспериментувати. Спробували десять варіантів модних імпортних засобів захисту від корозії металу. Але жоден не підійшов. І наші фахівці дійшли висновку, що немає кращого матеріалу, ніж дешева графітова фарба, що використовувалася ще в радянські часи. Нині нею покривають деталі сходів. У найближчі тижні їх повернуть на місце. А потім оштукатурять стилобатну частину церкви. На цьому другий етап реставрації закінчиться. Але має бути й третій. Потрібно рятувати унікальний іконостас храму, створений у XVІІІ столітті, очищати інтер’єри — декоративні позолочені деталі й живопис — від кіптяви церковних свічок. Адже храм діє, і тут регулярно проходять служби. Сподіваємося, що наступного року в держави знайдуться кошти на завершення робіт із порятунку Андріївської церкви.
Фото photos.kievmap.com.ua
