«Любов. Справжня. Вона побачила його в ті страшні перші хвилини, коли повернувся з полону. Без рук. Сліпий. Притиснула до себе. «Ти мій їжачок»... Серце розривалося. Але вона усвідомлювала, що в ці хвилини передусім має підтримати Його. Своєю любов’ю і ніжністю. Журналісти завмерли й відступилися — щоб дати їм побути вдвох... А в гелікоптері він уперше усміхнувся. Їй. У нього надзвичайна усмішка. Це життєві уроки, які дають мені сильні люди, яких зустріла протягом двох років свого життя. Дякую вам за ці уроки».

 

Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко на своїй сторінці у Facebook поділилася емоціями, пережитими під час визволення з полону бойовиків двох наших співвітчизників — Володимира Жемчугова та Юрія Супруна.


«Чекали тільки відмашки, щоб забрати Володю. Зірвалося»


«Тепер уже можна розповідати деталі сьогоднішньої операції, — написала вона. — За Володимира ми в мінській групі і з СБУ боролися весь цей рік. ОРЛДО дурили нам голову, що такого в них немає, потім, що він уже давно на квартирі в мами в Красному Лучі (в цей час його старенька мама плакала мені по телефону, що не знає, де син), потім «гуманісти» формулювали, що він ніякий не важкохворий, а просто інвалід — диверсант і має просто навчитися жити в тюрмі в нових реаліях... Від нас приховували інформацію, де його утримують, за нього вимагали справжній викуп і кидали нам списки на кілька десятків злочинців». За словами І. Геращенко, розглядалися різні можливості, щоб витягти чоловіка з полону. У листопаді 2015-го його вже мали відпустити — за ним виїхала дружина Олена, реанімобіль — чекали тільки відмашки, щоб забирати Володю. Тоді зірвалося.

Перший заступник глави парламенту запевняє, що українська сторона виконала всю частину домовленостей, погодившись передати тих, кого запитували бойовики, тільки б витягти Володимира. Далі знову потяглися важкі переговори. Президент порушував питання про визволення Володимира під час телефонної розмови з Путіним ще в червні, каже І. Геращенко, про страждання бранця розповідали на всіх міжнародних зустрічах. «Якщо чесно, ми думали, що вдасться його витягти ще місяць тому, — йдеться у повідомленні. — Про це Президент говорив на своїй зустрічі з родинами заручників. І я дякую ВСІМ мамам і родинам, які знали певні деталі, але допомогли нам зберегти це в секреті».


Затримали за шпигунство та іншу маячню


Розповіла парламентарій і історію Юрія Супруна. Останні кілька років він працював у міжнародних структурах ОБСЄ і ООН. Його захопили в полон на окупованих територіях, де впізнали зрадники — колишні співробітники українських правоохоронних органів, які, за словами І. Геращенко, «тепер блукають окупованим Донбасом у «погонах» неіснуючих «республік». Там чоловікові пригадали попередню роботу в СБУ. Затримали за «шпигунство» та «іншу маячню». «Представники міжнародних організацій, які також докладали певних зусиль для його звільнення, в неформальних розмовах зізнавалися, що вперше зіштовхнулися з історією, коли спецстатус співробітника ООН та імунітет не допомогли витягти людину», — пише перший заступник глави парламенту. Такого, мовляв, не бувало навіть в африканських країнах. Українська сторона очікувала від керівництва ООН більш активної публічної позиції щодо неприпустимості незаконного утримання їх співробітника, йдеться далі у тексті, але Пан Гі Мун жодних публічних заяв не зробив. Наш Президент порушував питання про звільнення Супруна під час тієї самої розмови із В. Путіним у червні, стверджує політик. Тоді йшлося й про 45 інших заручників, що перебувають на окупованих територіях і яких ми зобов’язані витягти.


«Ми радіємо разом з Оленою Жемчуговою і Оленою Супрун, ми щасливі, що старенька мама Володимира дочекалася сина, бо вона танула на очах у цей нестерпний для неї рік, — написала І. Геращенко.

— Точно знаю, що за Олену і Олену щасливі всі мами й дружини інших заручників, бо їм відомо, як це — чекати. І вони вміють щиро радіти щастю інших. Але так само я знаю, як ці жінки та діти чекають інших новин — про своїх близьких, про своїх чоловіків. Знаю. І знаю нашу відповідальність їх витягти».


За звільнення Володимира та Юрія наша сторона змушена була передати іншій чотирьох «негідників і зрадників, які не любили свою країну, — обурюється І. Геращенко. — Бог їм тепер суддя десь там, за парєбріком. А я щаслива, що двоє Справжніх і Незламних Українців сьогодні вдома».


Нам усім має бути не все одно


«Перші кроки на свободі. Реанімобіль. Вертоліт, що летить низько-низько над землею, не вище 20 метрів, щоб бачити небезпеку, бо до лінії фронту — дуже близько. Санітарний літак — хлопці вже на шляху додому. Україна бореться за кожного свого заручника. Бореться і витягне», — написала перший заступник очільника законодавчого органу. Вона пообіцяла, що надалі ми вимагатимемо, щоб питання звільнення заручників стало одним із пріоритетних для нормандського формату і спеціальною темою 21 вересня в Мінську.


Пізніше в соціальній мережі з’явилося ще одне повідомлення. «Весь цей день мене душить одна думка: якби орки віддали нам Володю раніше, ми б врятували йому зір... Нині він бачить тільки розмиті контури, і сам навіть не міг переступати через міни на мосту... Як можна було рік його тримати у в’язниці? І навіщо? В моїй голові не вкладається ця жорстокість».


А наступного дня І. Геращенко поділилася дещо іншими емоціями від процедури обміну полоненими. «У ті перші хвилини, коли на мосту в Щасті Жемчугов вийшов зі «швидкої» і обперся на руки наших хлопців із СБУ, до нього в ритмі танцю папуаса підскочила людиноподібна істота, — написала політик. — Вона кривлялася і лицедійствувала, тикала в Володю камерою і щось плела про «фашистів». Потім істота з кремлівськими збоченими мізками і британським паспортом повернулася до українських операторів, які ледь себе стримували, і почала кричати: «украинские журналисты — г...но». За його спиною весело хихотіла «переговорниця з республік», яка й притягла цей взірець «журналістики русского мира» на процес звільнення заручників, щоб наостанок познущатися над важкохворим українським патріотом».


Перший заступник Голови Верховної Ради звернулася до журналістів, які часто запитують, чим допомогти в питанні звільнення заручників, до медіа-спільноти, а також до міжнародних агенцій, акредитованих в Україні.

«Друзі, це справа вашої честі, — написала вона. — Істота, яка називає себе журналістом, відверто на камеру знущається із закатованої людини в момент звільнення. Нам усім має бути не все одно. Де грізні заяви Дуні Міятович, що це не журналістика? Де заяви міжнародних профспілок, що цей пропагандистський російський угар не має нічого спільного з журналістикою? Ми маємо показати це всьому світу, щоб світ бачив, як проросійські пропагандисти поводяться з українськими бранцями».

 

Перший заступник Голови Верховної Ради України, Уповноважений Президента України з мирного врегулювання конфлікту на Донбасі Ірина Геращенко допомагає звільненому з полону Володимиру Жемчугову переступити мінне загородження. Володимир втратив зір і дві руки. Праворуч — Володимир Маковецький, співробітник Об’єднаного центру звільнення заручників.

 

Юрій Супрун залишає окуповану територію в оточенні російських журналістів.

 

Дорога додому у медичному літаку ЗСУ. Олена та Володимир Жемчугови, Юрій Супрун.

 

Дружина Олена зустрічає свого чоловіка Володимира Жемчугова після річної розлуки.


Фото Олександра Клименка.