Ранкове засідання 20 вересня

Верховна Рада України ухвалила Заяву з приводу невизнання Україною легітимності виборів до Державної думи Федеральних Зборів Російської Федерації сьомого скликання, їх результатів і правових наслідків та, відповідно, складу, повноважень, актів та рішень Державної думи Федеральних Зборів Російської Федерації сьомого скликання (реєстраційний № 5135). За таке рішення проголосували 264 депутати.

У заяві український парламент визнав, що з огляду на незаконне проведення виборів на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь проведення виборів до Державної думи Федеральних Зборів Російської Федерації сьомого скликання є порушенням Конституції та законодавства України, основних принципів та норм міжнародного права, Статуту ООН, Гельсінського Заключного акту, Будапештського меморандуму 1994 року, Резолюції Генеральної Асамблеї ООН про територіальну цілісність України № 68/262, ухваленої 27 березня 2014 року на 68-й сесії Генеральної Асамблеї ООН, та інших міжнародно-правових актів. А тому Верховна Рада не визнає легітимність виборів до Державної думи Федеральних Зборів Російської Федерації сьомого скликання та будь-яких рішень цього органу.

Верховна Рада звернулась до Ради Безпеки і Генеральної Асамблеї ООН, парламентів іноземних держав, парламентських асамблей та міжнародних організацій із закликом не визнавати легітимність виборів до Державної думи Федеральних Зборів Російської Федерації сьомого скликання, їх результатів та правових наслідків, та відповідно, складу, повноважень, актів та рішень Держдуми нового скликання.

Голові Верховної Ради України доручено невідкладно направити текст Заяви до Ради Безпеки і Генеральної Асамблеї ООН, парламентів іноземних держав, парламентських асамблей та міжнародних організацій. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Представляючи з парламентської трибуни проект постанови, її співавтор — народний депутат України, кримчанин Георгій Логвинський (фракція «Народний фронт») полум’яно заявив: «Я закликаю проголосувати за правду, бо Крим — це Україна, і ми не маємо права ним торгувати». Парламентарій стверджував, що вибори до Держдуми РФ на території українського Криму — це «чіткий політичний фарс», а тому вибори всіх депутатів Держдуми є нелегітимними. «І коли буде трибунал над Російською Федерацією, ми повинні надати ці докази, щоб не допустити визнання Криму Південним федеральним округом Росії», — сказав Г. Логвинський.

Голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко висловила сподівання, що таке рішення українського парламенту сприятиме посиленню міжнародних санкцій проти Росії, як держави-агресора.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій наголосив, що ухвалення такої заяви — це продовження нашої позиції Верховної Ради, яка була зазначена у її попередньому зверненні. До того ж він наголосив, що питання полягає не лише у невизнанні виборів у Криму, а в пропорційній складовій: адже на території Криму голосували за весь склад Держдуми, а тому вона не може бути визнана легітимною.

Після голосування Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко звернула увагу на те, що нині інші країни заявляють про невизнання виборів до Держдуми в Криму, проте нічого не говорять про невизнання виборів до Держдуми загалом. Однак два мільйони кримчан були внесені до списків виборців для обрання депутатів Держдуми за пропорційною основою. Спільне завдання всіх українських міжнародних делегацій у міжнародних структурах — ПАРЄ та інших — не допустити визнання повноважень російської делегації, — наголосила Ірина Геращенко.

На початку пленарного засідання Верховна Рада розглянула блок законопроектів, які пов’язані з інформаційними, так званими хмарними технологіями. Зокрема, три альтернативні проекти закону про електронні комунікації. Законопроект № 3549-1 визначений Президентом як невідкладний. Підтримати цей документ рекомендував і профільний Комітет з питань інформатизації та зв’язку. Голова комітету Олександр Данченко зауважив, що законопроект змінює застаріле законодавство у сфері інформатизації, яке не оновлювалося вже 18 років, зменшує тиск на компанії, які надають комунікаційні послуги, скорочує кількість перевірок, скасовує ліцензування 99 видів діяльності, спрощує вихід нових операторів зв’язку на вітчизняний ринок. Окрім того, вдосконалюється механізм захисту прав споживачів комунікаційних послуг, запроваджується можливість діяльності віртуальних операторів. Як зауважив народний депутат Костянтин Усов, законопроект спрямований на узгодження із європейським цифровим законодавством та з нормами, які діють в ЄС. Однак у депутатів виникло чимало запитань щодо функцій регулятора — нового органу у сфері телекомунікацій, який пропонується створити. Законопроект не здобув вдосталь голосів для ухвалення в першому читанні, тож його відправлено на повторне перше читання.

Решту законопроектів було прийнято за основу в першому читанні. Проект Закону «Про електронні довірчі послуги» (№ 4685) врегульовує порядок застосування електронного цифрового підпису з урахуванням досвіду Європейського Союзу. Законопроектом пропонується визначити правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних.

Проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обробки інформації в системах хмарних обчислень» (№ 4302) спрямований на впровадження новітніх технологій, зокрема при обробці інформації (окрім інформації, яка є державною таємницею) органами державної влади та місцевого самоврядування, науки та освіти. Зокрема, законопроектом запроваджено такі нові поняття і терміни — «система хмарних обчислень», «надавач хмарних послуг» тощо.

Парламент також ухвалив за основу законопроект «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» (№ 2126а), який визначає основні цілі, напрями та принципи державної політики у цій сфері, повноваження і обов’язки державних органів, підприємств, установ, організацій, осіб та громадян у цій сфері.

Голова комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем’якін («Батьківщина») доповів проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо посилення відповідальності за вчинені правопорушення у сфері інформаційної безпеки та боротьби з кіберзлочинністю. Він зауважив, що законопроектом вводяться нові терміни зокрема, «кібербезпека» та «кіберпростір». Законопроект розроблено у зв’язку з необхідністю підвищення ефективності заходів, спрямованих на протидію кіберзлочинності, а також терористичним проявам на території України. «Особливо це важливо під час війни, яка сьогодні йде на території України», — наголосив доповідач. Під час обговорення народний депутат Сергій Євтушок («Батьківщина») зазначив, що нині ще не знаємо, як боротися з гібридними інформаційними війнами. І навів такий приклад: на лікування пораненому в АТО бійцю волонтери перерахували на його карту майже 90 тисяч гривень, але ці кошти було викрадено, і досі злочинців не знайдено. Народний депутат Ігор Мосійчук (фракція Радикальної партії) наголосив на потребі особливо захистити реєстри та бази даних органів державної влади, міністерств, зокрема, електронних реєстрів Мін’юсту, електронних декларацій, щоб у них не могли втрутитися кіберзлочинці. Водночас голова Комітету з питань запобігання та протидії корупції Єгор Соболєв («Самопоміч») заявив, що законопроект було зареєстровано вночі. За його словами, цим законом надається право СБУ блокувати сайти, висовувати вимоги до бізнесу, запроваджуються штрафи за невиконання цих вимог. «Фактично маємо загрозу повторення маски-шоу, які бачили в багатьох ІТ-компаніях, обшуків, під час яких застосовувалися спецпідрозділи «Альфа», — стверджував Є. Соболєв і запропонував заслухати представника СБУ щодо повноважень, які матиме спецслужба при застосуванні цього закону. А заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд висловила думку, що цей законопроект посилює слідчі функції СБУ, на неї перекладаються багато функцій прокуратури, і СБУ «перетворюється у каральний орган на місцях». Зрештою, законопроект направлено до профільного комітету для підготовки на повторне перше читання.

Склав присягу народного депутата України Владислав Данілін, обраний за списком політичної партії «Народний фронт». Головуючий зачитав заяву про входження В. Даніліна до складу депутатської фракції «Народний фронт».

Депутати вшанували хвилиною мовчання пам’ять видатного українського письменника, народного депутата першого скликання, Героя України Романа Іваничука та заступника глави адміністрації Президента, генерал-лейтенанта Андрія Таранова.

 

 

Народні депутати вітають паралімпійську збірну з блискучим виступом.

 

 

Олександр Горбунов, Ігор Молоток.

 

 

Сергій Кіраль, Олег Лаврик, Руслан Сидорович.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.