Те, що на Рівненщині не все гаразд з екологією, люди знають і без тих даних, які навели на прес-конференції для ЗМІ та громадськості обласні служби, які входять до державної системи моніторингу екології України: а це — Державна екологічна інспекція в Рівненській області, Рівненський обласний центр з гідрометеорології, Департамент екології та природних ресурсів Рівненської ОДА, Державна установа «Рівненський обласний лабораторний центр МОЗ України».
Адже останніми роками поринають у дим населені пункти області. Ось і цими днями димно в Рівному, Костопільському і Сарненському районах. За словами директора ДУ «Рівненський обласний лабораторний центр МОЗ України» Романа Сафонова, фахівці центру в період з 14 по 16 вересня зафіксували у згаданих районах перевищення від 1,4 до 2,7 разу вмісту сірчистого ангідриду в повітрі. Костопільському підприємству «Свіспан-лімітед» слід серйозно зайнятися екологізацією свого підприємства, оскільки лабораторні проби зафіксували у викидах підприємства перевищення в 1,4 разу вмісту формальдегіду.
І все це дуже негативно впливає на самопочуття людей із гіпертонічними хворобами, хворобами органів дихання. Одна з основних причин такого задимлення, як пояснили фахівці, — пожежі на торф’яниках, які важко погасити, те, що люди спалюють післяжнивні рештки, чим тільки підсилюють задимлення. І незначні штрафи, які передбачені за такі «діяння» (а це від 170 до 340 гривень), не зупиняють людей, в яких ще дуже низька екологічна культура. Вплинути на тих, хто спалює післяжнивні рештки, як справедливо зауважила начальник відділу екологічного контролю водних ресурсів та атмосферного повітря Державної екологічної інспекції в Рівненській області Олена Пісковець, могли б і органи місцевого самоврядування.
Не інопланетяни, а саме ми самі забруднюємо довкілля, через що з року в рік прогресують онкологія, захворювання дихальних шляхів, серцево-судинні... Учасники прес-конференції навели промовисті факти негативного впливу людей на довкілля. Серед таких: плачевний стан річки Устя, що протікає Рівним. Її русло замулене, сюди скидають стоки, відтак водне плесо «цвіте», гине риба. Хоча таке спостерігається уже не перший рік, відчутних кроків щодо приведення річки в порядок не видно.
Низка несанкціонованих скидів фекальних вод у Басівкутське озеро в Рівному від приватних котеджів, розміщених неподалік нього, виявили і «затампонували» комунальні служби. Роботи з виявлення нових, сказали вони, тривають. Однак власників розкішних котеджів мізерні штрафи за такі порушення не лякають.
Тому через нашу газету учасники прес-конференції попросили донести до парламентаріїв, що необхідно внести зміни в екологічне законодавство. Серед таких: збільшити розміри штрафів за порушення стану довкілля; скасувати заборону контролюючим органам проводити перевірки суб’єктів господарювання, які сплачують єдиний податок, оскільки чимало хто з них порушує екологічне законодавство. І ще одне гальмо в боротьбі з порушниками екології: про перевірки слід повідомляти за 10 днів. Як засвідчила практика, попереджені про перевірку підприємства, організації, де не безперервний виробничий цикл, зупиняють роботу «шкідливих» цехів або ж підприємство виводять на щадний режим. Відтак заміри шкідливих викидів у такі «контрольні» дні не відображають справжньої картини впливу того чи іншого виробництва на довкілля.
Дуже гостро постала проблема забруднення річки Ікви, що протікає територією Рівненщини, скидами з міста Дубно. Десятки населених пунктів, розміщених на берегах цієї водної артерії, відчувають сморід від неї. Тож активісти б’ють на сполох. Про цю проблему говорили і на останній сесії Рівненської обласної ради — назріла потреба в будівництві більш потужних очисних споруд у місті Дубно, яке розростається, відтак і збільшує кількість скидів, з очищенням яких нинішні очисні споруди не справляються. Хоча, як зізналися учасники прес-конференції, проблема модернізації очисних споруд актуальна і для інших міст Рівненщини.
Піднімалось на прес-конференції і питання якості питної води. Єдине, чим втішили: вода в Рівному хороша. Найгірша вода в комунальних водогонах у Березнівському, Сарненському, Рівненському (Клеванський водогін), Острозькому і Корецькому районах. Щодо сільських централізованих водогонів, то найгірша ситуація з мікробним забрудненням води у Гощанському (50 відсотків невідповідності), Сарненському (29,3), Корецькому (66,7), Володимирецькому (28,6) районах. Директор ДУ «Рівненський обласний лабораторний центр МОЗ України» Роман Сафонов повідомив, що з кожним роком погіршується якість води в колодязях приватного сектору. Кожна друга проба води з них перевищує норматив за вмістом нітратів, кожна третя — небезпечна в епідемічному відношенні.
«Відтак наш центр звернувся до голови Рівненської ОДА з пропозицією, щоб органи місцевого самоврядування запропонували вірогідні громадські вододжерела для громадського користування. Їх обстежать фахівці нашого центру і виберуть з найкращою питною водою. Щоб мешканці сіл знали, де можна запастися якісною питною водою, яка постійно контролюється», — сказав Роман Сафонов.
Про нагальну необхідність встановлення до трьох наявних ще двох постів спостереження за станом атмосферного повітря по периметру Рівного і в контрольній точці — рекреаційній зоні — наголосив на прес-конференції начальник Рівненського обласного центру з гідрометеорології Богдан Масовець.
Рівне.
Учасники прес-конференції Олена Пісковець, Богдан Масовець, Роман Сафонов (зліва направо).
Фото автора.
