Ранкове засідання 21 вересня
Зранку у сесійній залі зареєструвалося 325 народних депутатів. Відкриваючи ранкове засідання, Голова Верховної Ради привітав присутніх із Міжнародним днем миру. «Ще 1982 року Генеральна Асамблея ООН постановила, що День миру відзначатиметься як день глобального припинення вогню і відмови від насильства, та запропонувала усім державам та народам дотримуватися режиму припинення воєнних дій протягом цього дня» — наголосив Андрій Парубій.
Глава парламенту закликав цього дня згадати всіх, хто нині перебуває в окупації, всіх наших захисників, які ціною власного життя бережуть мир для України. А також замислитися: що кожен із нас зробив для перемоги нашого війська і миру в рідному домі.
А головним питанням, яке мав розглянути парламент, безперечно, було представлення проекту Державного бюджету на 2017 рік. Представляв його міністр фінансів Олександр Данилюк. Склад уряду на чолі з Прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом також був присутній у сесійній залі.
Глава уряду, зокрема, зауважив, що уряд вніс документ абсолютно чесно, прозоро. У ньому абсолютно збалансовані як доходи, так і видатки. «Крім того, там є дуже чіткі пріоритети, які спираються на економічне зростання. Пріоритети, які дадуть можливість не лише забезпечити певний розвиток країни, а й почати відновлення соціальної справедливості підвищення стандартів, заробітних плат. Зокрема, для освітян та лікарів», — зауважив він.
Так, за словами Прем’єр-міністра, серед пріоритетів: безпека та оборона, масштабне будівництво дорожньої інфраструктури, збільшення фінансування міжнародної діяльності, децентралізація, збільшення заробітних плат для вчителів — на 30% та лікарів — на 20 %. Зберігається також система стипендій для студентів, передбачені заходи й щодо забезпечення ліками українських громадян з усіх наявних програм, підтримки національної культури, фермерів (5,5 млрд. грн.). Водночас збільшено видатки на регіональний розвиток — майже до 9 млрд. грн.
Дослівно
Прем’єр-Міністр Володимир Гройсман:
«Розраховую, що сьогоднішня презентація стане початком плідної взаємодії, конструктивного діалогу, який допоможе вийти на якомога кращий фінансовий документ. Люди вже втомились чекати дій, які дозволять відчути розвиток країни, зростання зарплат. Але все це має відповідати стану національної економіки».
На тому, що бюджет базується на реалістичних доходах та наявних можливостях, наголосив і міністр фінансів Олександр Данилюк. Водночас він зауважив, що надходження у бюджет від податків та зборів зростуть. Проте не через збільшення податкового тиску на бізнес, а завдяки економічному зростанню та заходам з упорядкування ситуації з адмініструванням податків та боротьбі зі зловживаннями у податковій та митній сферах.
Він додав також, що для бюджетних видатків чітко визначена стеля — вона розрахована як доходи плюс граничний дефіцит, визначений у розмірі трьох відсотків від ВВП. В цифрах — це 77,5 млрд. грн.
Бюджет чітко структурований та орієнтований на фінансування першочергових пріоритетів, яких усього десять. Так, на оборону, зокрема, збільшуються витрати на 14,5 млрд. грн. Тобто сектор безпеки та оброни фінансуватимуться на рівні 5% ВВП. «Таким чином у 2017 році Міноборони отримує 64 млрд. грн. МВС — 46 млрд. грн., СБУ — 6 млрд. грн.», — зауважив О. Данилюк. Також буде збільшено зарплати військовослужбовцям. Витрати на дипломатію зростуть на 1 млрд. грн. А це плюс 33% порівняно з попереднім роком.
Державну підтримку соціально незахищених громадян збільшено на 23%. Ключовим аспектом буде адресність. На субсидії передбачено 51 млрд. грн. Водночас в уряді прогнозують, що за рахунок зростання заробітних плат, а також заходів з енергоефективності число родин, які потребуватимуть субсидій почне знижуватися. Прожитковий мінімум передбачається збільшувати прискореними темпами на 10% до кінця року. У 2017 році він у середньому на одну особу становитиме: з 1 січня — 1544 грн., з 1 травня — 1624 грн., з 1 грудня — 1700 грн.
Розмір заробітної плати освітян наступного року збільшиться у середньому на 33,5 %. Вирішено проблему фінансування ПТУ. «Зокрема, в освітній субвенції враховані видатки на здобуття повної загальної середньої освіти у професійно-технічних навчальних закладах. На це передбачено 1,6 млрд. грн.», — повідомив міністр.
Голова Комітету з питань бюджету Андрій Павелко зауважив, що головний позитив — своєчасне подання документа до парламенту. Це дозволяє його детально розглянути та конструктивно доопрацювати. «Завдання Верховної Ради полягає у тому, щоб спільно з урядом зробити бюджет з реалістичними показниками», — сказав він.
Критика головного фінансового документа розпочалася ще до його представлення в парламенті. Так, на початку ранкового засідання Віктор Галасюк, виголошуючи заяву від двох фракцій — Радикальної партії та «Батьківщини», заявив, що у бюджеті є низка системних, структурних недоліків. «Наприклад, на енергомодернізацію спрямовується 0,8 (нуль цілих вісім десятих) млрд. грн., а на субсидії, тобто на консервацію бідності та енергозалежності, — 53 млрд. грн. Це не вирішення проблеми. Також суттєво зменшено підтримку аграріїв. Абсолютно неприпустимо скасовувати спецрежим і натомість давати лише 5,5 млрд. на підтримку аграріїв. Потрібно давати ті ж 20 млрд. на підтримку українського тваринництва, фермерів, на відродження села. Ми жодної копійки не бачимо на стимулювання експорту. За рахунок чого ми збираємося піднімати економіку, тримати гривню? На цьому тлі 111 млрд. грн. — це лише відсотки по державному боргу. Це просто чорна діра, в яку йдуть кошти платників податків», — сказав радикал.
За його словами, найголовнішим є формування дохідної частини. «Є дві філософії наповнення бюджету. Одна — тимчасова і недолуга — наповнення бюджету за рахунок інфляції та кредитів МВФ. На жаль, ми дуже часто стикаємося саме з таким підходом. Друга — фундаментальна, довгострокова», — зауважив він. Власне, на останню й пропонує спиратися Радикальна партія — наповнити бюджет за рахунок інвестицій, виробництва та експорту. «Це зміна економічної моделі країни. Можна скільки завгодно говорити про перерозподіл видатків між обороною, освітою, наукою, культурою. Але якщо ми не наповнимо бюджет, не створимо механізмів, які принесуть додаткові бюджетні надходження всередині країни, то нічого не зміниться. Для того щоб іти другим шляхом, ми зобов’язані прийняти низку промислових законів: про експортно-кредитне агентство, про індустріальні парки, про заморозку податку на землю на два роки тощо», — наголосив В. Галасюк.
Опозиційний блок заявив, що у такому вигляді не підтримуватиме проект Держбюджету. «Він не реалістичний. Там надута інфляційна складова. Не вирішено питання соціальних стандартів і жодного слова про зниження комунальних тарифів. Ми будемо боротися за те, щоб Україна була нормальною країною, і бюджет був бюджетом розвитку», — заявив Олександр Вілкул.
Вікторія Войціцька («Самопоміч») зауважила, що бюджет має бути не лише чесним, реалістичним, а й справедливим по відношенню до людей. На її думку, виникають сумніви щодо реалістичності дохідної частини. Надходження у бюджет від Нацбанку — над 40 млрд. грн., але цього року 38 млрд. ми так і не отримали від Нацбанку, бо не сформована Наглядова рада. Тож великий знак питання, чи отримаємо закладену суму наступного року.
Віталій Хомутиннік («Відродження») відзначив своєчасне подання бюджету, але наголосив, що так і не отримав відповіді щодо долі українського села. У нього викликає сумнів, що після припинення дії спецрежиму оподаткування з 1 січні закладені у бюджету 5,5 млрд. грн. дійдуть до аграріїв. Він пропонує залишити спецрежим для малих підприємств.
Володимир Литвин («Воля народу») обурився заявою прем’єра щодо готовності фінансувати науку, а не наукові установи. «Не можна знімати з академії медичних наук фінансування інститутів, в яких повинна надаватися високопрофесійна спеціалізована медична допомога», — наголосив він.
Сергій Соболєв («Батьківщина») акцентував увагу на питанні спецконфіскації. За його словами, 85% з 1,5 млрд. заарештованих цінних паперів та коштів — це саме цінні папери. «Тут виникає питання: те, що уряд врахував порядок розгляду в цивільному процесі — це плюс. А що буде з цими цінними паперами? Вони й далі, як у попередніх варіантах законів із дисконтом, продаватимуться? І на цю суму не буде списуватись внутрішній борг держави, який сягає вже 2,3 трильйона гривень? Якщо це так, то яка це спецконфіскація», — наголосив він і додав, що суттєвого перегляду потребують не лише макропоказники, а й сама стратегія формування бюджету.
Максим Бурбак («Народний фронт») зауважив, що бюджет повинен бути кошторисом розвитку. Він наголосив також, що нинішні досягнення напряму пов’язані з роботою попереднього уряду. А також, що кошторис враховує пропозиції «Народного фронту», зокрема щодо фінансування оборонного сектору.
Юрій Соловей (БПП), відзначивши вчасне подання бюджету, наголосив на можливості його плідно доопрацювати. Це дає впевненість говорити про те, що Україна починає рухатись на шляху до стабільного розвитку. Проект бюджету він назвав абсолютно реальним і таким, що відповідає макроекономічним показникам. Окремо він відзначив наявність у документі чітких пріоритетів і подякував уряду за те, що такі питання, як оборона, освіта, будівництво доріг та децентралізація, є пріоритетом роботи українського уряду та парламенту. Цього дня Верховна Рада розглянула та ухвалила також низку ратифікаційних питань. Зокрема, підтримала проекти законів «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Держави Ізраїль щодо працевлаштування членів сім’ї співробітника дипломатичного представництва або консульської установи» та «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом». Щоправда, аби досягти підтримки цих питань, головуючому довелося ставити їх на голосування по декілька разів. Те само відбувалося й під час розгляду проекту постанови про проведення парламентських слухань: «Актуальні питання зовнішньої політики України». Табло системи «Рада» засвідчило результативне голосування за проект постанови (232 «за») лише після обіцянки Голови Верховної Ради оприлюднити результати рейтингового голосування присутності-відсутності депутатів на сайті парламенту та в «Голосі України». Власне, рейтингове голосування засвідчило наявність у сесійній залі 249 народних депутатів.
З днем народження цього дня вітали народного депутата Ігоря Артюшенка (БПП).
Міністр фінансів України Олександр Данилюк.
Іван Куліченко, Сергій Алєксєєв, Василь Яніцький, Андрій Павелко.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
