Ранкове засідання 23 вересня
Традиційно у п’ятницю засідання розпочалося годиною запитань до уряду. Народні депутати заслухали інформацію від віце-прем’єр-міністра В’ячеслава Кириленка. Йшлося про шляхи унеможливлення продажу на території нашої країни російської друкованої продукції антиукраїнського змісту. Урядовець назвав таку літературу «одним з інструментів інформаційної агресії проти України», а також наголосив на тому, що подібне чтиво загрожує національній безпеці.
Інформаційні можливості країни-агресора парламентарії обмежили ще в 2014 році, насказав В. Кириленко.
Тоді під заборону підпала значна кількість російських каналів. Ухвалено також рішення про захист інформаційного простору, відтак заборонено агресивну кіно- та телепродукцію. Діячі мистецтва та культури з Російської Федерації, які зайняли активну позицію несприйняття нашого суверенітету та територіальної цілісності, потрапили під режим санкцій, як і продукція, пов’язана з їхньою діяльністю. Друковані товари у цьому підході В. Кириленко назвав «прогалиною». Він навів приклад, який став можливим саме через такий стан справ. Навесні, під час Книжкового арсеналу, який зібрав чимало книголюбів, абсолютно відкрито продавали книгу «путінського пропагандиста Дугіна». За словами віце-прем’єра, це «фашиствующий публіцист, який не визнає існування українського народу і прямо закликає вбивати українців». Випадки, коли книги подібного змісту потрапляють на територію нашої країні, — не поодинокі.
Урядовці змушені були шукати шляхи розв’язання цієї проблеми. Для цього зібрали велику групу видавців, авторів, письменників та публіцистів. Можливість ліцензування російської книги відхилили через велику кількість регуляторних ускладнень. Ідея запровадження загороджувальних мит дисонувала із деякими міжнародними угодами, підписаними нами. Зупинилися на такому результативному рішенні — запровадження дозвільної системи для книжкової продукції, яка походить винятково з країни-агресора. Це рішення обговорено на всіх урядових рівнях, пройшла громадська дискусія, і на засіданні Кабінету Міністрів члени уряду одностайно підтримали проект відповідного закону. Нині він уже зареєстрований у Верховній Раді.
У відповідь на це Голова Верховної Ради Андрій Парубій повідомив, що наступного пленарного тижня у парламенті мають намір провести тематичні дні, які охоплять кілька блоків питань: екологічний, підприємницький, житлово-комунальний, і, в тому числі, й комплекс, пов’язаний зі сферою культури. Тож глава парламенту звернувся до урядовця з пропозицією активно попрацювати спільно з комітетом, щоб визначити документи, які необхідно розглянути першочергово.
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе звернулася до парламентаріїв з інформацією такого змісту. Нині ми перебуваємо на етапі, на якому можна підбивати перші підсумки стосовно виконання Угоди про асоціацію. Цей документ прописаний на більш як трьох тисячах сторінках і передбачає ухвалення майже трьох сотень актів права Європейського Союзу, які ми маємо впровадити в життя більш як у 25 сферах правовідносин. Для нас це одночасно і виклик, і серйозна платформа для того, щоб вийти на ринки Євросоюзу, для підвищення рівня внутрішніх послуг через гармонізацію відповідних стандартів, для зростання якості товарів і створення здорового конкурентного середовища, каже урядовець.
До першої декади жовтня, повідомила І. Климпуш-Цинцадзе, уряд має намір направити на розгляд до парламенту додаткові нормативно-правові акти, спрямовані на виконання зобов’язань із наближення нашого законодавства до норм ЄС, відповідно до вимог договору про асоціацію. Водночас уже нині у Верховній Раді є низка подібних документів, проте у народних депутатів не доходять руки до їх розгляду. Йдеться про 56 законопроектів. Найближчими днями урядовець пообіцяла звернутися до голови законодавчого органу з офіційним листом із чітким переліком законодавчих актів, які необхідно ухвалити до сплину дворічного терміну виконання угоди.
Спілкуючись із представниками Кабінету Міністрів, народні депутати ставили запитання, які турбують наших співвітчизників. Так, представник Опозиційного блоку Ігор Шурма цікавився рівнем забезпечення ліками на цей рік. У відповідь на це Прем’єр-міністр Володимир Гройсман поінформував, що минулого тижня уряду спільно з профільним парламентським комітетом вдалося розблокувати постачання медикаментів для онкохворих. Кабмін прийняв низку постанов для того, щоб розблокувати процес закупівлі. Так, у проекті закону про державний бюджет на 2017 рік закладено для цього 5,9 мільярда гривень. До того ж уряд має намір виходити на міжнародні закупівлі, щоб не фінансувати «фармацевтичну мафію». Віктор Остапчук звернув увагу на виступ наших спортсменок на Олімпіаді, які показали високий рівень у синхронному плаванні. Для того щоб стати на олімпійський п’єдестал їм не вистачило лише півбала за 200-бальною шкалою. Хоч дівчата й посіли четверте місце, вони є героями цієї Олімпіади і заслуговують на грошову винагороду, вважає народний депутат, який є також президентом Федерації синхронного плавання. Міністр молоді та спорту Ігор Жданов повідомив, що відповідною урядовою постановою невеликою грошовою нагородою відзначать і тих спортсменів, які зупинилася за крок до високих нагород.
Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко також скористалася можливістю поставити запитання до представників уряду. Вона повідомила, що парламент Нідерландів звернувся до уряду своєї країни з проханням до 1 листопада визначитися з приводу референдуму щодо ратифікації Угоди про асоціацію Україна — ЄС, попри те, що цей референдум мав рекомендаційний характер. Прем’єр Нідерландів уже висловив намір враховувати результати опитування населення. Парламентарій цікавилася, якої тактики дотримуватиметься наш Кабінет Міністрів за таких обставин.
«Ми продовжуємо співпрацювати з усіма країнами-членами ЄС, — повідомила І. Климпуш-Цинцадзе. — Вважаємо неприйнятною таку позицію керівництва Нідерландів».
За заявою від двох фракцій наприкінці години запитань до уряду із парламентської трибуни виступив Віктор Галасюк. Він звернув увагу на те, що нині в нашій країні 278 тисяч громадян, людей з інвалідністю першої, другої і третьої групи, та пенсіонерів, які не мають належного стажу, отримують від держави виплату у розмірі менше тисячі гривень. Натомість офіційний прожитковий мінімум становить 1130 гривень, а реальний, за даними Мінсоцполітики, сягає 2269 гривень. Окрім того, люди, які отримують такий грошовий мізер, не можуть розраховувати і на індексацію своїх виплат. Питання підвищення соціальних стандартів, як і питання економічного розвитку, є основним пріоритетом діяльності уряду, відповів Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Він пообіцяв знайти шляхи для розв’язання означеної проблеми, але водночас звернувся до народних депутатів із закликом, щоб вони «зробили свою справу». «Прийміть рішення про спецконфіскацію, — сказав він. — Прийміть рішення, які дозволять наповнювати бюджет, не збільшуючи податковий тиск на бізнес».
Після того як представники уряду покинули сесійну залу, Перший заступник Голови Верховної Ради І. Геращенко зачитала 268 депутатських запитів та звернень. Після перерви парламентарії перейшли до «Різного».
Учора в сесійній залі вітали з днем народження народного депутата Андрія Немировського.
Цифри
Офіційна статистика свідчить про стабільне падіння імпорту російських книжок в Україну. У 2012 році їх завезено до нас на 33 мільйони доларів. У 2013 році — на 23 мільйони, у 2014 (початок російської агресії) — на 12 мільйонів. У 2015 році цей показник опустився до 3,7 мільйона доларів. А за вісім місяців цього року до нас завезли продукції навіть не на два мільйони. Проте, за словами Віце-прем’єр-міністра В. Кириленка, проблема полягає у нелегальному потоці російського товару на наш ринок. Йдеться про так звану сіру продукцію, коли підприємці завозять до півтонни книжок у своєму мікроавтобусі. Саме така продукція спрямована на розпалювання міжнаціональної ворожнечі.
Артур Герасимов, Ольга Богомолець.
Віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко.
Руслан Сидорович, Оксана Сироїд.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
