Підсумки

Про це в інтерв’ю телеканалу «Рада» за підсумками роботи парламенту під час останнього пленарного тижня заявив Голова Верховної Ради Андрій Парубій.

«Дуже важливо, що державним бюджетом наступного року передбачається 129 мільярдів гривень на безпеку і оборону. Це більше, ніж попереднього року, на 14,5 мільярда гривень. Із них 55 мільярдів гривень — на заробітні плати нашим бійцям. Люди, які захищають безпеку та мир кожної сім’ї і нашої держави, мають відчувати соціальний захист із боку держави», — заявив Голова Верховної Ради, оцінюючи початок розгляду бюджету на 2017 рік.

Це бюджет воюючої країни

«Це бюджет воюючої країни. На відкритті поточної сесії я говорив про те, що ми — парламент воюючої країни. Тому і моєю вимогою, і багатьох депутатів було збільшення видатків на сферу оборони, хоча вони були немалі й у попередньому бюджеті», — підкреслив він. Водночас глава парламенту наголосив на важливості того, що також збільшено фінансування на освіту та медицину, оскільки це галузі, які потребували додаткової опіки.

А. Парубій нагадав, що іще до відкриття поточної сесії він закликав Кабінет Міністрів подати бюджет вчасно, і «уряд під керівництвом Володимира Гройсмана подав бюджет до Верховної Ради вчасно, як це і передбачено законом». Відповідно, відбулося його представлення і почався розгляд в комітетах.

Відповідаючи на запитання, яким буде бюджетний процес, А. Парубій спрогнозував, що «буде довга дискусія в парламенті: і на бюджетному комітеті, і по всіх інших комітетах ітимуть остаточні розрахунки». В цілому ж він позитивно оцінив і процес подачі бюджету, і сам бюджет.

Спростили процедуру добровільного об’єднання

«Питання децентралізації є одним із пріоритетних. І минулого пленарного тижня був виділений окремо блок питань щодо місцевого самоврядування, і цього тижня ми поставили на розгляд низку законопроектів, важливих для місцевого самоврядування. Ми прийняли за основу два закони, які розблоковують можливість створення місцевих територіальних громад», — сказав А. Парубій. При цьому він підкреслив, що створення громад відбувається в Україні відповідно до національного законодавства за добровільним принципом, але «є певні стримуючі фактори, які необхідно було зняти». Зокрема, якщо раніше до певної громади хотів приєднатися відповідний населений пункт, то згідно із законодавством необхідно було проводити вибори на території всієї громади. «Тими законами, які ми ухвалили, ми дозволили проводити довибори лише на території цієї громади, яка долучилася. Таким чином, немає перепон для того, щоб на будь-якому етапі село чи селище могло долучатися до більшої громади», — пояснив глава парламенту та додав, що на думку фахівців, такі рішення посприяють добровільному створенню до кінця року 265 нових громад.

«Верховна Рада посприяла людям на місцях об’єднуватись, захистила їхні права, дала їм можливість отримувати статус міст обласного значення і, таким чином, отримувати кошти напряму з Києва», — сказав А. Парубій та додав, що саме на підтримку місцевого самоврядування минулого тижня Верховна Рада призначили довибори у 56 населених пунктах України і тим самим дала можливість місцевим громадам провести вибори на місцях.

Отримання безвізового режиму — найголовніше питання зовнішньої політики

На цьому наголосив Голова Верховної Ради А. Парубій, коментуючи підсумки сесії Четвертого засідання Парламентського комітету асоціації Україна-Європейський Союз, що відбулася протягом минулого тижня в українському парламенті.

За його словами, питання отримання безвізового режиму, яке стояло на порядку денному цього засідання, є найголовнішим для зовнішньої політики України, а також воно дуже важливе для кожного громадянина. «Фактично Україна виконала всі умови і вимоги, які стояли перед нашою державою для отримання безвізового режиму. І зараз для нас важливо, щоб Європейський Союз зробив свій крок, і щоб Європейський парламент ухвалив своє рішення», — наголосив Голова Верховної Ради.

При цьому політик пояснив: «Дискусії ідуть великою мірою через те, що ситуація з Україною ускладнилась через міграційну кризу в країнах Європейського Союзу. В результаті ряд держав Євросоюзу наполягають на тому, щоб було ухвалено рішення про можливість швидкого призупинення безвізового режиму з будь-якою державою». За словами А. Парубія, тільки після ухвалення цього рішення Європарламентом може бути наступне — про надання безвізового режиму, в тому числі й для України. «Накладка цих двох питань призводить до того, що й досі дане рішення не було ухвалено», — уточнив голова парламенту.

А. Парубій повідомив, що умови швидкого виходу на позитивне рішення для України детально проговорювалися з євродепутатами. «Попередньо ми домовились, що питання безвізового режиму для України буде обговорене наприкінці вересня у комітеті Європарламенту, а в жовтні під час пленарних засідань питання надання Україні безвізового режиму буде поставлено на голосування», — зазначив він.

За словами Голови Верховної Ради, «ні в кого немає сумнівів, що питання надання Україні безвізового режиму здобуде більшість». «Фактично це був головний ракурс нашої розмови, і ми дуже розраховуємо на підтримку європарламентаріїв, що питання безвізового режиму для України буде вирішено», — наголосив А. Парубій.

Коментуючи заяву Верховної Ради щодо невизнання виборів до Держдуми Росії і визнання російського парламенту нелегітимним, А. Парубій підкреслив: «Україна чітко дала сигнал про неприйнятність дій Російської Федерації, адже проведення виборів на окупованих українських територіях суперечить будь-якому міжнародному праву і фактично є прецедентом в історії сучасної Європи».

Голова Верховної Ради наголосив: «Дуже важливо, що тут питання не тільки мажоритарної складової, не тільки тих кількох мажоритарників, яких було обрано в Криму. Значна кількість депутатів Держдуми обрана за пропорційною системою. І, відповідно, в загальнодержавний округ вони включили і окуповані території українського Криму. Таким чином, вони поставили під сумнів легітимність усієї Державної думи. Своєю заявою ми засвідчили, що вважаємо Державну думу нелегітимною, вважаємо неприйнятними вибори на окупованих українських територіях і не визнаємо Державну думу Росії».

При цьому А. Парубій додав, що водночас український парламент звернувся і до міжнародних організацій, і до парламентів інших країн не визнавати думських виборів. «Хочу сказати, що вже парламенти багатьох європейських держав підтримали наше звернення і теж ухвалили рішення про невизнання виборів у Криму», — сказав він.

Ухвалено 80 позитивних рішень

Питання екологічної політики, житлово-комунального господарства, промислової політики, культури і освіти стануть головними темами обговорення у Верховній Раді протягом наступного пленарного тижня. Про це повідомив А. Парубій, анонсуючи роботу українського парламенту протягом наступного пленарного тижня.

Стосовно ж роботи під час попереднього пленарного тижня, то Голова Верховної Ради зауважив, що парламент розглянув чотири основні блоки питань, зокрема, в області самоврядування, ІТ-технологій та інформатизації, аграрного та енергетичного секторів. Щодо останнього, за його словами, було ухвалено в першому читанні закон про ринок електроенергії, внесено важливу поправку до закону щодо ринку газу в напрямку децентралізації і прозорості. Верховна Рада також в цілому ухвалила «найважливіший закон, якого чекали наші іноземні партнери» — про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг. «Це одна з глобальних реформ, які були запроваджені останнім часом в Україні у сфері енергетики», — підкреслив голова парламенту.

А. Парубій також повідомив, що за минулий пленарний тиждень Верховна Рада ухвалила 80 позитивних рішень. «Це великий обсяг роботи, — підкреслив він. — Деякі з тих рішень були менш дискусійні, але багато ухвалено фундаментальних законів. Цього тижня народні депутати України дуже якісно підготували питання, які виносилися на порядок денний, і в цілому робота в залі була системною і ефективною», — наголосив А. Парубій та висловив переконання, що традиція блокового тематичного розгляду питань має бути продовжена. «Вона дуже допомагає парламенту систематично проводити свою роботу, завдяки чому менше напруги в залі, є логіка і прогнозованість проведення засідань», — констатував Голова Верховної Ради Андрій Парубій.

За повідомленням прес-служби апарату Верховної Ради.

 

 

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій.