У Комітеті Верховної Ради з питань охорони здоров’я відбувся круглий стіл: «Чи бути в Україні незалежній судово-медичній експертизі?». Участь у ньому, крім народних депутатів, узяли, зокрема, представники міністерств охорони здоров’я, юстиції, Національної академії медичних наук, ДУ «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України», обласних бюро судово-медичної експертизи, медичної спільноти, громадських і міжнародних організацій.
У більшості країн світу судово-медична експертиза виведена із системи охорони здоров’я, в тому числі й у країнах пострадянського простору. Так, у Казахстані створено Центр судової медицини, в Грузії — Національне бюро судової медицини. Та головне — в жодній із країн судово-медична експертиза не підпорядковується Міністерству охорони здоров’я. Здійснене свого часу реформування забезпечило не лише незалежність судово-медичної експертизи, а й поліпшило її матеріально-технічне забезпечення. Однак в Україні, відмовившись від «радянської» моделі судово-медичної служби, не створили нової, що призвело до руйнування судово-медичної служби як цілісної системи, негативно позначилося на розвитку матеріально-технічної бази та якості проведення досліджень.
«Наразі в суспільства немає чіткої уяви про важливість судмедекспертизи. Про те, наскільки від її незалежності, якості залежить якість лікування. Сьогодні досить складно дати відповідь на запитання: від чого помер пацієнт. Від того, чим хворів, чи від того, як його лікували», — зауважила голова профільного комітету Ольга Богомолець.
Надзвичайно важливо, сказала депутат, продумати механізм, як підняти статус судово-медичної експертизи: «І не лише у професійному середовищі, а й у суспільстві. Як зробити службу справді незалежною, які проблеми є на цьому шляху, насамперед, як має фінансуватися служба. Бо без якісного фінансування неможлива якісна робота».
У свою чергу, народний депутат Віталій Купрій зачепив питання відповідальності за надання неякісних медичних послуг. Акцентувати увагу саме на цьому в депутата є особисті причини: декілька місяців тому в лікарні «Охматдит» загинула його місячна дитина. І політик вважає, що лікарі могли її врятувати. «Я дуже поважаю роботу лікаря. Здоров’я нашої нації — це найголовніше, чим має опікуватися держава. Проте є певні моменти, в тому числі й у моєму особистому житті. Важливо, щоб правосуддя у нас справді відбулося. Щоб усі лікарі знали: в разі надання неякісних послуг буде певне покарання», — сказав він. Адже, за словами обранця, останніми роками майже немає випадків, коли, незважаючи на десятки тисяч скарг громадян на неякісні послуги, вдавалося притягнути до відповідальності лікарів. Небезпечний прецедент, наголосив В. Купрій, створило й підпорядкування служби МОЗ. Адже коли висновок клінічної експертизи надається працівниками міністерства, лікарі вимушені з ним погодитися, адже кожен думає про своє робоче місце і не хоче входити в конфлікт з керівництвом.
Власне, від відповіді на запитання: чи бути незалежній судово-медичній експертизі, залежить подальше реформування сфери та законодавче закріплення цих змін. Наразі фахівцями у сфері судмедекспертизи, Асоціацією судово-медичних експертів України та міжсекторальною групою спеціалістів напрацьовано проект закону про Національне бюро судово-медичної експертизи. Основні його положення також було обговорено під час круглого столу.
