Минулий пленарний тиждень у парламенті був насичений політичними та законотворчими подіями. Народні депутати ухвалили 80 рішень, що стосуються питань паливно-енергетичного комплексу, інформатизації, децентралізації, агропромислового розвитку та інших сфер. Прийнято до розгляду проект закону про Державний бюджет України на 2017 рік. Верховна Рада призначила дочасні вибори в 56 населених пунктах України і визнала Державну Думу Російської Федерації нелегітимною через проведення виборів на території анексованого Криму, що дасть можливість визнати нелегітимними всі делегації, які представлятимуть Росію у міжнародних інституціях.

 

Хмарні технології принесуть Інтернет у кожне село

 

У вівторок, 20 вересня, у парламенті пройшов Інформаційний день. Започаткування тематичних днів — тобто, коли частину часу законотворці приділяють розгляду пакета законопроектів на певну тему, є ініціативою Голови Верховної Ради Андрія Парубія. Чотири із семи законопроектів щодо реформи в ІТ-галузі та у сфері телекомунікацій ухвалено в першому читанні: про обробку інформації в системах хмарних обчислень у системах хмарних технологій, «Про електронні довірчі послуги», «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж», «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України». 

«Що дозволяють «хмари»?» — пояснює один із співавторів законопроекту №4302 народний депутат України Роман Семенуха. — Зараз Україна запроваджує дуже багато реєстрів, під кожен реєстр держава вкладає великі кошти на закупівлі серверів, комп’ютерів, обслуговування, ліцензійне забезпечення. По-перше, «хмари» дозволяють приєднатися до всіх існуючих data-центрів і значно економити всі ці видатки. По-друге, не треба закупляти ліцензійне забезпечення, бо дуже часто оператори data-центрів надають і його». За словами депутата, «системною метою» цих законопроектів є стимулювати галузь у такий спосіб, щоб у кожному українському селі з’явився високошвидкісний Інтернет. Водночас законопроект про електронні комунікації було відправлено на доопрацювання. Потребуватимуть узгодження й ухвалені за основу законопроекти.

Бюджетний процес стартував вчасно

Чи не вперше за всю новітню історію (принаймні за останні десять років) український уряд вчасно — 15 вересня — презентував і подав до парламенту законопроект про Державний бюджет України на 2017 рік (№5000), а в середу, 21 вересня, відбулося представлення Держбюджету-2017 у Верховній Раді. Тепер у депутатів є час — понад два місяці, щоб «розкласти бюджет на молекули». Тобто подати свої пропозиції до основного фінансового плану держави та відкоригувати його показники. Критиків законопроекту безліч. «Апетити» величезні: член бюджетного комітету Верховної Ради Віктор Пинзеник уже підрахував: пропозицій збільшити державні видатки — на 410 мільярдів гривень.

Однак безсумнівним позитивом є те, що уряд не відкликав одразу бюджет «на доопрацювання», як чинили «попередники», а кожному депутатові роздано грубезні папки із цифрами, таблицями, інфографікою, коментарями, які вони тепер можуть ретельно вивчати і вдень, і вночі. Нарешті практика ухвалювати бюджет країни «під ялинку», в останні дні грудня, відходить у забуття. Перед розглядом проекту Держбюджету-2017 у сесійній залі урядовий законопроект повинен пройти обговорення у фракціях і комітетах.

Уряд чітко визначив пріоритетами наступного бюджету оборону і нацбезпеку, децентралізацію, зростання зарплат лікарів і вчителів, будівництво доріг. Однак уже летять перші критичні «стріли» на адресу проекту бюджету, в тому числі й з боку провладних депутатів — зокрема, що уряд уже заклав до надходжень кошти від спецконфіскації, приватизації стратегічних державних підприємств, зовнішніх запозичень. Тоді як закон про спецконфіскацію, на якому особливо активно наполягає фракція «Народний фронт», до порядку денного парламенту знову не було включено. Як і не вдалося депутатам затвердити порядок денний на всю п’яту сесію — проголосували лише за порядок денний на один пленарний тиждень.

«Через провал спецконфіскації оборонні заводи в цьому році виконали план лише на 20%, — заявила народний депутат від «Народного фронту» Тетяна Чорновол. — У цьому році була фактично заблокована робота оборонних заводів, які майже не отримали ні копійки коштів з бюджету та не реалізували низку планів з ремонту та модернізації техніки».

Утім, у багатьох депутатів є побоювання, що закон про спецконфіскацію стосуватиметься не лише коштів Януковича, а будь-кого, дозволить «без суду і слідства», лише «за обґрунтованою підозрою», конфіскувати будь-яке майно чи бізнес.

Фракції «Батьківщина», «Самопоміч», Радикальної партії, Опозиційного блоку, депутатські групи «Відродження» та «Воля народу» вже заявили про свої претензії до проекту бюджету, вимагаючи насамперед суттєвого збільшення зарплат і пенсій, збереження пільгового оподаткування для сільгоспвиробників, проведення перерахунку ціни на газ та інших тарифів на комунальні послуги для населення, відновлення фінансування профтехосвіти тощо. «Бюджет має виконувати дві функції — економічного розвитку країни та соціального захисту населення», — заявив голова Комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк (фракція Радикальної партії). І нагадав під час години запитань до уряду представникам Кабміну, що 478 тисяч українських громадян живуть на пенсію та соціальну допомогу менше ніж тисяча гривень на місяць, тоді як офіційний прожитковий мінімум становить 1130 гривень, а реальний, за даними Мінсоцполітики, 2 269.

«Ідеальних бюджетів не буває. Ніколи не буде бюджету, яким задоволені всі. Втім, великий плюс цього бюджету — те, що він чесно відповідає на питання і співмірює доходи з видатками, — зауважив у коментарі журналістам після представлення бюджету голова підкомітету з питань державного боргу та фінансування державного бюджету Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Сергій Рудик (фракція БПП). — У цьому документі є спроба підвищити соціальні стандарти, це ще не є бюджет розвитку, але певні зрушення в цьому напрямку спостерігаються. Підвищена на третину заробітна плата освітянам, підвищена заробітна плата і в сфері охорони здоров’я. Так, у цифрах на охорону здоров’я — плюс 8,2 млрд. грн. Зокрема, дільничний лікар-терапевт вищої категорії отримуватиме з 1 грудня 2017 року 7910 гривень. Закладено в бюджеті й підвищення на наступний рік заробітної плати нашим військовим. Це — плюс 8,4 млрд. грн.».

Голова Верховної Ради Андрій Парубій у підсумковому інтерв’ю зазначив, що це «бюджет воюючої країни», тому одна із вимог до бюджету — це збільшення видатків на безпеку і оборону (загалом 129 млрд. грн.), а це на 14,5 млрд. грн. більше, ніж у бюджеті-2016.

Сила громад в об’єднанні

Упродовж тижня парламент ухвалив за основу низку законопроектів щодо добровільного об’єднання громад, відповідні зміни до Бюджетного кодексу, про набуття повноважень голами сільрад та депутатами місцевих рад. Усі ці питання потребують законодавчого врегулювання у процесі децентралізації, який активно триває в Україні. «Утворюючи сильні територіальні громади, віддаючи їм повноваження та ресурси на місця, ми маємо можливість змінити країну, — наголосив у коментарі журналістам співавтор законопроекту №4772 голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Олександр Дехтярчук. — Законопроект дозволяє до вже утворених об’єднаних громад приєднуватися малим селам чи маленьким сільським радам без проведення перевиборів, а також вирішує цілий ряд питань, які на практиці можуть прискорити процес утворення добровільного об’єднання територіальних громад». Однак деякі політичні сили в парламенті не голосували за законопроекти щодо децентралізації, вважаючи, що цей процес відбувається не добровільно, а під тиском.

Чи стане регулятор незалежним?

У четвер, 22 вересня, у парламенті відбувся Енергетичний день. Рада, зокрема, ухвалила закон про діяльність НКРЕ КП, ринок електроенергії, про стимулювання виробництва теплової енергії з альтернативних джерел енергії.

Головне, що турбувало багатьох депутатів під час обговорення (як, зрештою, хвилює і  пересічних людей): чи стане регулятор — Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики, — незалежним від жодної гілки влади та чи буде переглянуто у бік зменшення «космічні» тарифи.

Перший заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки   Олександр Домбровський (фракція «Блок Петра Порошенка») так пояснив журналістам новий принцип формування складу національного регулятора: «Верховна Рада відмовилася від монопольних повноважень Президента України формувати склад регулятора на ринку електроенергії. Адже до сьогоднішнього дня 100% повноважень у цій сфері належали голові держави. Ми прийняли законопроект, який дає Президенту право делегувати в комісію з відбору кандидатів тільки двох із п’яти представників». За його словами, ротація членів НКРЕ відбуватиметься у такий спосіб: протягом шести місяців, після набрання чинності законом, буде змінено трьох із семи членів комісії, наступні три місяці — ще двох членів, і впродовж ще трьох місяців замінено останніх двох членів НКРЕ. «Таким чином, за 18 місяців буде повністю оновлено персональний склад регулятора», — зазначив народний депутат.

«Це дасть можливість зробити роботу комісії більш прозорою. А в усіх громадян завжди є запитання до прозорості формування тарифів, до того, наскільки ці тарифи є обґрунтованими», — зауважила, коментуючи журналістам рішення парламенту, голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Наталія Кацер-Бучковська («Народний фронт»).

Кіно буде!

Серед вагомих рішень минулого пленарного тижня також ухвалення в цілому проекту закону про державну підтримку кінематографії в Україні (№3081-д). «Імплементація ухваленого закону дасть потужний поштовх для розвитку української культури, зокрема, виробництва фільмів та музичних кліпів, а вже за кілька років може привести до справжньої революції в цій сфері», — переконаний один із авторів законопроекту голова Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності Микола Княжицький («Народний фронт»).

Згідно із законом, на державну підтримку кінематографії в Україні планується закласти 1 млрд. грн., що становить 0,2% від загальних витрат держбюджету. Незалежна рада від Держкіно дуже жорстко контролюватиме розподіл цих коштів. За законом, медіапродукт на 90% має зніматися українською або кримськотатарською мовами, і лише 10% реплік можуть бути іншою мовою з українським перекладом. Йдеться також про державне замовлення для українських кіновиробників, жорстку протидію «піратству», що є вимогою європейської та світової спільноти.

Кулаки замість аргументів

Не бракувало минулого тижня і яскравих політичних шоу. Позафракційний народний депутат Володимир Парасюк після прямого ефіру на телеканалі «112 Україна» побив свого опонента із Опозиційного блоку Олександра Вілкула та подряпав його авто, яке хотів реквізувати «на потреби АТО». А Олексій Гончаренко (БПП) хотів передати у сесійній залі сухарі своєму земляку-одеситу із «Опоблоку» Миколі Скорику, котрого підозрюють у причетності до розгону одеського Майдану в 2014 році.

Що ж, політичної культури народним обранцям ще вчитися й вчитися. Хоча «кулакові аргументи» добавляють рейтинги телеканалам...

Нинішній тиждень народні депутати за планом працюватимуть у виборчих округах, однак у парламенті відбудеться багато міжнародних зустрічей та парламентські слухання з нагоди роковин трагедії Бабиного Яру.