З майором Олександром Антонюком минулого року ми зустрічалися також на кордоні, але біля Сеньківки, де він очолював відділ прикордонної служби «Гірськ». Цього разу він зустрів у Грем’ячі — це Новгород-Сіверський район, крайня північна точка України. Тут він командує відповідним прикордонним підрозділом.
Я пожартував про наступну зустріч за Погаром, адже все це колись була українська Стародубщина. А порадувало те, що майор зустрів нас на новенькому «Фольксвагені» німецького виробництва. Виявляється, кожен підрозділ Державної прикордонної служби отримав таку машину від європейських друзів України, а ще — квадроцикл. Виходить, що Європа таки дійсно нам допомагає у протистоянні російській агресії?!
Що змінилося на чернігівській ділянці кордону з минулого року? Прикордонники відповідають відверто: нічого. «Стіна Яценюка» далі не будується: як минулого року облаштували 89 кілометрів протитанкового ровку — так і лишилося сьогодні. А ще були встановлені 10 металевих спостережних веж біля пунктів пропуску «Грем’яч», «Миколаївка», «Сеньківка» та сітка з «єгозою», звісно, не по всьому кордону.
А за планом розбудови інженерно-технічного облаштування кордону, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів від 14 травня 2015 року, мали бути зроблені рокадні дороги завдовжки 220 кілометрів, 15 мостів та містків, встановити металеве сітчасте загородження по всій ділянці кордону. До кінця 2018 року кордон має бути обладнаний сучасними засобами спостереження, сигналізації та бойового ураження. Йшлося і про бойові модулі, що мали бути встановлені в прикордонників.
Проте, як пояснив начальник прес-служби Чернігівського прикордонного загону підполковник Олександр Дудко, всі роботи зупинилися, і за рік нема жодних зрушень. Варто додати, що і вести роботи, і отримувати фінанси мають не прикордонники, а підрядні служби. Добре, що протитанкові рови хоч не пообвалювалися за рік...
Можливо, одна з причин гальмування облаштування кордону — у виявленні фінансових порушень?
Як повідомила начальник відділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДФС в Чернігівській області Лариса Сич, співробітниками їх підрозділу задокументовано факт незаконного привласнення державних коштів посадовими особами підприємства, яке вони не називають, під час реалізації заходів з будівництва об’єкта інженерно-технічного облаштування українсько-російського державного кордону. Мова — про субпідрядника, який схожий на фіктивну фірму.
За цим фактом та на підставі матеріалів фіскальної служби військова прокуратура Чернігівського гарнізону відкрила кримінальне провадження, про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань.
Проте, думається, що не цей та схожі факти стали причиною зупинки розбудови кордону. До речі, кримінальне провадження порушено лише в серпні, а роботи мали би активно йти ще й до цього місяця.
Під час відвідання кордону у мене склалося враження, що наша влада знову впадає у сон самозаспокоєння — мовляв, ситуація затихла, російські танки не провокують українських прикордонників, як це було на початку російсько-української війни. Можна і зекономити...
Нагадаю, що фінський головнокомандувач генерал Маннергейм збудував таку оборонну лінію з двоповерховими дотами, що вона значною мірою свого часу зупинила агресію росіян проти Фінляндії. А в нас навіть ті самі бойові модулі ніяк не можуть виставити. Певно, проблема не в грошах, а все-таки в професіоналізмі та патріотизмі.
Українські та російські прикордонники, відповідно до міжнародних домовленостей, мають двічі на добу зв’язуватися для обміну інформацією щодо справ на кордоні — чи немає де пожежі, буревію, порушення кордону, якихось інших проблем. Так ось, наші прикордонники о 8-й годині ранку і о 8-й вечора піднімають трубку телефону, набирають номер росіян, слухають гудки і... роблять запис у відповідному журналі. Росіяни демонстративно не спілкуються.
Натомість, як розповів майор Антонюк, нещодавно російський літак Ту-22 кілометрів за чотири від державного кордону зробив демонстративний обліт, про який росіяни не попередили. Більше того — коли наші прикордонники запитали факсограмою «що за діла», ті відповіли спершу, що все це вигадки, а лише згодом визнали, що обліт був. Звісно, вони мають право робити такі обльоти, і формального порушення тут нема жодного, але такі демонстрації аж ніяк не свідчать про заспокоєння агресивного сусіда.
А ще недавно прикордонники Грем’яцького підрозділу затримали на Десні, біля села Мурав’ї, трьох росіян, які начебто ловили рибу і заблукали на нашу територію. «Щоправда, один із них, маючи 56 років, 25 із них відсидів по тюрмах, а другий також вийшов недавно із в’язниці, — розповідає майор Олександр Антонюк. — Тож, думаю, що ніяка риба їх не цікавила (один спінінг був на трьох), а пробивали дорогу на предмет проникнення в Україну».
Треба згадати ще і журналістку одного з українських телеканалів, яка перевірила наших прикордонників на пильність: найняла дядька з човном і спробувала по річці переплисти кордон. Але її зупинили ще на підході. Єдине, на що вона ображалась, — українські прикордонники не були у формі...
Питаю командира грем’яцьких прикордонників, як вони відчувають: чи буде повномасштабний напад росіян? Майор Олександр Антонюк відповів: «Скажу так — якщо раніше ми про це не думали, то тепер про це думаємо».
А ще я запитав: «Яке радіо почую, коли до свого смартфона підключу навушники?» Відповіли швидко і однозначно: «Російське...» Інформаційно український простір досі з протягами російської імперської пропаганди.
Чернігівська область.
Довідка
Чернігівський прикордонний загін Північного регіонального управління державної прикордонної служби охороняє ділянку державного кордону з Російською Федерацією завдовжки 224 кілометри, з яких 63,7 проходять по річках.
КПП «Грем’яч».
Автор матеріалу і майор Олександр Антонюк.
Фото прес-служби Чернігівського прикордонного загону.
