У Національному музеї історії України завершується виставка «На світанку історії», що експонувалася тут протягом кількох місяців. Розглядаючи древні артефакти, представлені співробітниками кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка та кафедри археології Києво-Могилянської академії, відвідувачі подумки переносилися у далеке минуле, на мільйон років назад, в епоху зародження людства.

На землях сучасної України мільйон років тому вже жили первісні люди. Їх стоянку знайдено у селищі Королеве Виноградівського району на Закарпатті. Тут, на високому березі річки Тиса, на глибині 12 метрів, виявлено найдавніший комплекс доби палеоліту (початковий і найтриваліший період історії людства) та знайдено виготовлені з вулканічних порід знаряддя, зокрема примітивні рубила і скребла. Як зазначають дослідники, ця стоянка є однією з найдавніших у Європі. На жаль, нині вона частково зруйнована кар’єром, розташованим поруч, а могла б стати популярним туристичним об’єктом. Як і інші 30 стоянок доби раннього палеоліту, відкритих на наших теренах. Сліди прадавньої людини знайдено не лише на Закарпатті, а й на Дністрі, поблизу Житомира, на Донеччині і в Криму. Скажімо, мешканці однієї зі стоянок, поблизу села Малий Раковець Іршавського району, залишили нам майже шість тисяч артефактів, щоправда, вже пізнішої доби — середнього палеоліту.
В одній із вітрин виставки представлено знаряддя праці доби верхнього палеоліту, коли з’явилася людина сучасного типу.
— В Україні відомо понад тисячу верхньопаліотичних памяток, що представлені окремими стоянками з довготривалими житлами та мисливськими таборами, — каже старший науковий співробітник відділу найдавнішої та середньовічної історії України історичного музею Микола Беленко. — Ці стоянки дають цікавий і різноманітний археологічний матеріал — це наконечники списів, дротиків, скребачки, різці, рубила, проколки та інші знаряддя, необхідні для полювання й обробки мисливської здобичі. Виготовляли їх з дерева, кістки, а найчастіше з каменю, кременю чи кварциту.
Колекція крем’яних виробів, знайдена на стоянці Вись, що поблизу Новомиргорода Кіровоградської області, відкрита у 1983 році, нині налічує понад 11 тисяч екземплярів, зокрема 228 завершених знарядь з ретушшю.
Серед унікальних експонатів — прикраса тогочасної модниці, намисто з чорноморських мушлів, знайдене на Київщині. Археологи кажуть, що це свідчення контактів племен центральної України з мешканцями Криму, так званих шлюбних обмінів.
У ті давні часи, як свідчать експонати виставки, зароджується магія, релігія та мистецтво.
— Найдавніше мистецтво на наших теренах, — продовжує Микола Беленко, — представлено живописом, скульптурою, гравюрою, архітектурою, музикою та різними обрядовими дійствами. Серед шедеврів палеолітичного мистецтва — стилізовані антропо- та зооморфні фігурки, браслет з меандровим орнаментом (цей малюнок перейшов на українські сорочки і рушники. — Авт.), фрагмент бивня із зооморфними зображеннями, що уособлюють землю, повітря, воду. Однією з провідних тем найперших художників є образ жінки, матері, прародительки роду.