Майже півтори тисячі учасників і делегатів із 24 регіонів нашої держави і 22 зарубіжних країн зібрав VІІІ Національний з’їзд фармацевтів України, який пройшов у Харкові. Вони представляли всі сегменти галузі — науки, освіти, виробництва, дистриб’юції, контролю якості, аптечної мережі, інформаційного сектору, громадських організацій. На з’їзді проаналізовано сучасний стан вітчизняної фармації та її гострі проблеми, визначено пріоритетні напрями та стратегію подальшого розвитку. Про це — в добірці матеріалів, підготовлених «Голосом України».
Задіяти весь потенціал з акцентом на поліпшення якості медпрепаратів
Як повідомив нашому кореспондентові голова робочого оргкомітету з’їзду ректор Національного фармацевтичного університету, на базі якого відбувся форум, академік НАН України Валентин Черних (на знімку), у фармацевтичній галузі сьогодні працюють майже 400 тисяч фахівців з вищою та середньою освітою. Результат їхньої роботи — невпинне нарощування виробництва потрібних для охорони здоров’я населення лікарських засобів. Їх кількість на фармринку нашої країни порівняно з 1991 роком зросла в чотири рази. На жаль, питома вага вітчизняних препаратів становить нині лише 30 відсотків — решта 70 відсотків імпортовані. І причина цього не лише в наших недостатніх потужностях, тривалому шляху від розробки до виробництва, обмеженості сировинної бази. Так склалося, що простіше ввезти і зареєструвати іноземні ліки, ніж створити та зареєструвати свої вітчизняні. До того ж така тенденція зберігається впродовж багатьох років. Зламати її можна лише за умови державної підтримки вітчизняних виробників. Її відсутність негативно позначається на виробництві лікувальних засобів. Приміром, торік його обсяг зменшився на 7,9 відсотка. Майже на 40 відсотків скоротився експорт вітчизняних ліків.
— За цим, напевно, — тенденція подорожчання ліків?
— Авжеж. За перше півріччя нинішнього року середня вартість однієї упаковки українських ліків перевищила 23 гривні. Хоча й повільніше, але зростають у ціні й імпортні препарати. Середня вартість упаковки перевищує сьогодні 110 гривень. Насторожує у цьому зв’язку і такий факт: попри те, що ліки українських виробників у 4—5 разів дешевші, за даними Держкомстату, на кінець минулого року кожна третя родина не змогла придбати потрібні засоби.
— Чому, на ваш погляд, утворилася така ситуація?
— Насамперед через економічно-політичну нестабільність у країні, події на сході держави, відсутність реальних реформ у системі охорони здоров’я за останніх 20 років. Негативно позначаються також непрозорість системи реєстрації лікарських препаратів, відсутність системних інвестицій у галузь, спроби державних чиновників адмініструвати, а не регулювати процеси, що відбуваються в галузі. До всього, маємо ще й нерівні умови для вітчизняних та зарубіжних виробників — останні у кращому становищі.
— Де ж вихід?
— Вбачаємо його, по-перше, в реімбурсації, тобто запровадженні системи, за якої нашим громадянам повертатимуть частину коштів чи повну вартість при купівлі життєво необхідних ліків. Варто зазначити, що пілотні проекти державою вже реалізовано — вони стосувались забезпечення хворих препаратами для лікування гіпертонічної хвороби, а також інсуліном для хворих на цукровий діабет. І нині реімбурсацію обіцяють і в МОЗ, про її наступне запровадження заявив також Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Ще один важливий крок — імпортозаміщення. Мова — про сприяння розвитку вітчизняного фармацевтичного виробництва, відродження екстемпорального виробництва лікувальних засобів, створення оригінальних вітчизняних ліків на основі нових молекул і композицій. Як позитивний зарубіжний досвід — Китай: там забезпечили повне заміщення імпортних препаратів.
— Екстемпоральне виробництво — виготовлення ліків безпосередньо в аптеках?
— Так. У такій постановці справи є чималі плюси. Приміром, індивідуальний підхід до хворого, а це означає точне дозування, що особливо важливо для дітей та людей похилого віку. Це також заповнення дефіциту лікарських препаратів, які не виробляються заводами, поповнення життєво необхідних препаратів, убезпечення від фальсифікацій тощо. До речі, ліки для дітей саме екстемпорально виготовляють у Швеції, Великій Британії, Франції, Іспанії і багатьох інших країнах.
— Тобто роль аптек має зростати?
— Однозначно. І такий досвід ми вже мали. Однак зауважу, що кількість виробничих аптек у нас збільшується повільно — лише 17 одиниць за три останні роки. Ліцензію на виготовлення екстемпоральної рецептури мають сьогодні лише 395 аптек із понад 16 тисяч наявних. Зверну увагу і на те, що сьогодні відсутнє планування під час ліцензування аптечних закладів відповідно до потреб населення. Практично в будь-якій лікарні ви знайдете на одному поверсі 2—3 аптечні пункти. А на 100-метровому відрізку на певній вулиці можуть розташовуватись п’ять аптек. Водночас їх зовсім обмаль у селах. А все тому, що в аптеках вбачають насамперед бізнес, а не соціальне призначення. Це тим більше непокоїть, що працівники аптек, як ми їх називаємо, фармацевти-першостольники, виконують сьогодні високу і як ніколи відповідальну місію. За статистикою, нині 9 із 10 громадян у разі захворювання йдуть до аптеки, а не до лікаря. Саме в аптеці вони сподіваються на негайну допомогу і конкретну рекомендацію: чим лікуватися, який доступний лікарський засіб обрати. Тобто фармацевт опиняється віч-на-віч із пацієнтом, а за його спиною 10—15 тисяч препаратів.
— Валентине Петровичу, якщо стисло, які завдання визначив з’їзд, яку стратегію намітив?
— Насамперед треба негайно вдосконалити законодавчу і нормативну базу стосовно функціонування фармацевтичної галузі. Необхідно також віднести галузь до пріоритетних в економіці України, адже її продукція належить чи не до найвідповідальніших і найсоціальніших. Не менш важливо подбати про контроль якості ліків, який потребує новацій за світовими зразками. Завдання фармацевтичної науки, і академічної, і вузівської, — створення нових ефективних та безпечних лікарських засобів для лікування соціально поширених хвороб — серцево-судинних, онкологічних, інфекційних тощо. Отже, потрібні інвестиції. У цьому зв’язку на з’їзді наголошувалося: тільки об’єднавши ресурси великих корпорацій, можна розраховувати на бажаний результат. Ще один важливий напрям роботи — розвиток військової, госпітальної та клінічної терапії. Як засвідчила ситуація на сході держави, ми не повною мірою виявилися до неї готові. Отож на порядку денному — питання щодо організації фармацевтичної діяльності у військових умовах; реанімування військових кафедр в усіх медичних вищих навчальних закладах. Виклики часу вимагають негайного та ефективного реагування.
Стати пріоритетною галуззю вітчизняної економіки
Генеральним спонсором з’їзду стало публічне акціонерне товариство «Фармак». Сьогодні тут створюють понад 200 видів різних препаратів, що становить 10 відсотків всіх лікарських засобів, вироблених в Україні. Щорічно ця компанія, що є лідером вітчизняного ринку з виробництва готових лікарських форм, виводить на нього 20 нових продуктів. Майже стільки ж препаратів вона реалізує в країнах Євросоюзу.
— Одним із ключових напрямів експортної стратегії ПАТ «Фармак» ще кілька років тому ми визначили виведення наших препаратів на ринки Європи, — підкреслила генеральний директор підприємства Філя Жебровська (на знімку). — Отримавши певний статус, ми могли б ширше займатися локалізацією тих препаратів, які наша фармацевтична галузь не може розробити або відтворити залежно від патентоспроможності. Але натомість може локалізувати їх на своїх потужностях, які сьогодні відповідають усім наявним в Європі стандартам. За словами керівника «Фармака», українській фармацевтичній галузі доводиться сьогодні адаптуватися під умови військової агресії на сході України, анексії Криму й падіння економіки, а також задовольняти нові запити — армії та військової медицини. І відсутність у таких умовах підтримки галузі з боку держави викликає щонайменше подив. Було б правильним і важливим, вважає Філя Жебровська, визнання фармацевтики пріоритетною галуззю економіки України на рівні прийняття відповідного нормативного акта. На її думку, це дало б змогу підприємствам скористатися передбаченими законодавством перевагами, в тому числі в митній сфері та сфері оподатковування, реалізувати нові інвестиційні проекти. Серед таких проектів — за умови включення фармацевтики у список пріоритетних галузей вітчизняної економіки — Філя Жебровська назвала, зокрема, організацію виробництва дженериків сучасних оригінальних препаратів, високоактивних органічних субстанцій, препаратів генної інженерії, біосимілярів, вакцин і сироваток, що у свою чергу підтримало б науку, в тому числі втримало б молодих учених в Україні.
Керівник «Фармака» висловила побажання, щоб у рамках всеосяжної інтеграції з ЄС, у рамках Асоціації з ЄС було впроваджено взаємне визнання висновків наших інспекцій та інспекцій Європейського Союзу. На її переконання, сьогодні ситуація на фармацевтичному ринку України вимагає реструктуризації галузі, переходу на технічні стандарти ЄС, заохочення транснаціональних корпорацій до налагодження виробництва на території України, переорієнтації експорту українських виробників з ринків країн із перехідною економікою на країни Західної, Центральної та Східної Європи, посилення нашої конкурентоспроможності.
Сторінку підготував Віктор КОЛОМАК.
А ТИМ ЧАСОМ
Реімбурсації ліків бути
Уряд найближчим часом ухвалить усі необхідні рішення для запровадження з 1 січня 2017 року системи так званої реімбурсації ліків та референтного ціноутворення. Про це заявив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час «Години запитань до уряду» у Верховній Раді України.
«Найближчим часом уряд прийме всі необхідні постанови, які дадуть можливість з 1 січня 2017 року забезпечити систему публічну, відкриту, так звану реімбурсацію. Ідеться про забезпечення ліками за рецептами безплатно на рівні мінімальних цін, які тоді будуть на той момент», — заявив Володимир Гройсман.
Із 1 січня уряд впроваджує також систему реального референтного ціноутворення на ліки. У цьому контексті Володимир Гройсман зауважив, що ліки у 3—7 країнах навколо України коштують сьогодні дешевше.
«Наші ціни всередині країни прив’яжемо до цін у цих країнах й отримаємо референт, що дасть змогу знизити ціни на ліки. І це буде, — наголосив він. — Я розумію, нам будуть протистояти, особливо ті, хто заробляє на цих речах. Але нам до цього байдуже. Ми робимо свою справу, і люди відчуватимуть, що ситуація змінюється».
