Саме з 1 жовтня розпочнеться пілотний проект у сфері регулювання цін на продовольчі товари, який передбачає тимчасове скасування надмірного адміністративного регулювання цін на харчові продукти. Протягом цих трьох місяців вивчатиметься динаміка цін, і за результатами моніторингу буде ухвалене рішення щодо скасування, обмеження чи поновлення такого регулювання. На період пілотного проекту українські фермери, виробники продуктів, а також торгові мережі будуть звільнені від обов’язкової декларації цін і примусового встановлення націнки.


Як зазначив Максим Нефьодов, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі: «Багато років це була точка болю вартістю сотні мільйонів гривень для вітчизняних виробників і фермерів, рітейлерів та інвесторів. Ну і спосіб заробітку для купи чиновників. Під регулювання підпадали тільки «білі» гравці (ринки і сірий бізнес грають за іншими правилами), причому статистика свідчить, що це регулювання або не має жодного впливу на ціни (сметана та сир), або впливає так, що регульовані ціни зростають швидше (крупи, свинина тощо). Дорегулювались до того, що регулюванням штовхаємо ціни вгору!!! Корупційний податок, в результаті, сплачують найбідніші верстви населення та законослухняний бізнес. Ну не абсурд?» За проведеним Мінекономрозвитку аналізом середньорічних темпів зростання цін на харчові продукти 2003—2013 рр., ціни на харчові продукти там, де введено державне цінове регулювання, зростають на 20 % швидше, ніж рівень цін на інші харчові продукти.


Не додавало оптимізму держрегулювання і виробникам. Наприклад, Всеукраїнська асоціація пекарів ще на початку року просила скасувати постанову про держрегулювання цін та перейти від цінового регулювання хлібобулочних виробів на адресну допомогу малозабезпеченим верствам населення, зазначаючи, що «в умовах ринкової економіки неможливо адміністративно стримувати ціни на будь-який товар. Наслідок жорсткого адміністративного регулювання з боку держави — скрутний фінансовий та технічний стан хлібопекарських підприємств. Це розвалює фундамент самих підприємств, що вкрай негативно позначається на їх розвитку.

Держава витрачає великі кошти на адмінрегулювання, а хлібопекарі все більше втрачають мотивацію до ведення бізнесу. Водночас відшкодування підприємствам різниці між діючим розміром ціни на хліб та розміром економічно обґрунтованих витрат на його виробництво за рахунок коштів відповідних бюджетів, як це передбачено ст. 15 Закону України «Про ціни і ціноутворення», не здійснюється».


Думки експертів дещо розійшлися. Як зазначив виданню Страна. UA Олексій Дорошенко, директор Української асоціації постачальників торговельних мереж: «Нині діє норма 15% максимальної націнки для виробників і ще 15% для торгівлі. Тобто загалом від виробництва до полиці покупець має купити найдешевшої продукції (усього 23 найменування) з націнкою в 30%. Коли можна буде її підвищити, мабуть, усі торговельні мережі цим скористаються. Скасування регуляції націнок на соцпродукти дасть приріст вартості товарів на кілька відсотків щомісяця. Найбільше з усієї групи соціальних товарів подорожчають овочі — через фактор сезонності, а також продукти, що швидко псуються, — хліб, молоко. Найменше підвищуватимуться ціни на товари тривалого зберігання, наприклад, крупи, цукор, макарони тощо. Якщо виходити з того, що тепер націнка на соцпродукти максимум досягає 15%, то вона може зрости до 30—40%, тобто більш як удвічі. Вартість самого продукту не підвищиться одразу на 50%. Він може подорожчати на кілька відсотків. Якщо нині, наприклад, націнка магазину на хліб вартістю 7 грн. становить 1,5 грн., то вона може піднятися на 80 коп., і хліб уже коштуватиме 7,80 грн. Але навіть таке, здавалося б, неістотне подорожчання для людей із середньою зарплатою по Україні в 3500 грн. — це дуже серйозно».


 У свою чергу економічний експерт Борис Кушнірук зазначив, що «сьогодні доступ до виготовлення бюджетного асортименту для малозабезпечених отримують лише наближені до влади або комунальні підприємства. З 1 жовтня ці товари зможе випускати будь-який виробник, що пропонуватиме свою дешеву продукцію малозабезпеченим споживачам. Тобто скасування держрегулювання створить здорову конкуренцію між підприємцями.

Також когось з виробників це підштовхне до модернізації та винахідливості». Він навів такий приклад: держава регулює ціни на молоко жирністю до 2,5%, а виробники навчилися обходити це обмеження, і на полицях магазинів з’являється молоко жирністю 2,6 %. Так само зі сметаною жирністю до 20 %: регулюється ціна, а на полицях стоїть продукт із 21% жирності. «Якщо забули — колись було молоко жирністю 2,4%», повідомляє Укрінформ.


Чим закінчиться експеримент — підвищенням конкуренції чи провалом, покаже кінець року.


Виконавчий директор Всеукраїнської громадської організації «Союз споживачів України» Максим Несміянов: «В Україні з 1 жовтня 2016 року по 1 січня 2017 року відбудеться «експеримент». Про ефективність такого рішення буде зрозуміло ближче до 2017 року, однак треба розуміти особливості бізнесу «по-українському». Уже тепер зрозуміло, що ціни ближче до зими почнуть зростати. Питання лише в тому, на скільки. Варто зазначити, що за даними Мінекономрозвитку, з 2003 р. збільшення цін на соціальні харчові продукти відбувалося швидше на 20%, ніж на решту харчових продуктів. І логіка тут досить проста, адже споживання таких продуктів більше, а значить, попит вищий. Тобто у ринкових умовах зростання цін на соціально значущі продукти було б істотнішим. Але чиновники навели цей аргумент як факт, що без контролю держави ціни на продукти були б такими само. Чи можна проводити експеримент на населенні, де понад 40% сімейного бюджету (а іноді і більше) витрачається на їжу? Нехай це залишається на совісті чиновників. Деякі скажуть, що в країні є як мінімум Антимонопольний комітет. І його безпосередня функція — боротьба зі спекуляціями на ринку. Я нагадаю, у квітні 2015 року Антимонопольний комітет виніс рішення у наймасштабнішій і найскандальнішій справі на ринку продовольчого рітейлу — картельній змові 14 рітейлерів, що, на думку АМКУ, призвело до подорожчання харчових продуктів в 2010—2011 роках на третину! Сукупні штрафні санкції проти рітейлу — 203,616 млн. грн. Судові провадження тривають дотепер. Однак сам факт того, що дуже часто державний орган не в змозі контролювати ситуацію, очевидний. Зауважте, я мовчу про позахмарну ціну на гречку, необґрунтоване зростання цін на інші види продуктів».
 

Що не контролюватимуть


/  Граничні рівні рентабельності та торговельні надбавки на дитяче харчування;


/  граничні розміри плати за послуги, що надаються у торговельних об'єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів;


/  граничні торговельні (постачальницько-збутові) надбавки до оптової ціни виробника (митної вартості) на борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину і м'ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, олію соняшникову, яйця курячі;


/  граничні рівні рентабельності виробництва борошна пшеничного вищого, першого і другого сорту, борошна житнього обдирного, хліба вагою більш як 500 грамів з борошна пшеничного вищого, першого і другого сорту та їх суміші, борошна житнього та суміші борошна пшеничного та житнього простої рецептури (борошно, дріжджі, сіль, вода) без додавання цукру, жиру, інших наповнювачів, а також хліба і хлібобулочних виробів для діабетиків;


/  оптово-відпускні ціни на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, крупи гречані, яловичину, свинину, м'ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко коров'яче питне (пастеризоване, фасоване у плівку), сир, сметану, масло вершкове, яйця курячі, цукор, олію соняшникову шляхом декларування їх зміни;


/  граничні рівні рентабельності пакування (фасування) продовольчих товарів, щодо яких запроваджено державне регулювання цін, без урахування вартості сировини.