Позачергове засідання 29 вересня
Зранку у сесійній залі зареєструвалися 264 народні депутати. На позачергове пленарне засідання Верховна Рада України восьмого скликання зібралася лише з однією метою — розглянути питання звільнення суддів, які порушили присягу під час Революції Гідності. 29 вересня — це останній день, коли Верховна Рада може вирішити ці кадрові питання. Адже 30 вересня набувають чинності зміни до Конституції щодо правосуддя, в яких відсутня така підстава для звільнення, як порушення присяги. Тож представники Феміди взагалі можуть уникнути відповідальності.
З огляду на це Президент і звернувся до парламенту з проханням провести до 30 вересня позачергове пленарне засідання. «Слід звільнити за порушення присяги всіх суддів, щодо яких внесено подання Вищої ради юстиції, у тому числі причетних до незаконних арештів майданівців», — зазначив Президент. За його словами, невирішення вказаного питання негативно позначиться на функціонуванні судової системи та проведенні судової реформи.
Голова Вищої ради юстиції Ігор Бенедисюк, звертаючись до депутатів, зауважив, що останнім часом на адресу судової влади часто лунають звинувачення, що вона не самоочищується. Проте до ухвалення рішень про забезпечення права на справедливий суд та про відновлення довіри до судової системи таких механізмів просто не було. Нині ж Вища рада юстиції, яка працює понад рік, ухвалила низку рішень, котрі пропонується підтвердити народним депутатам. «Мені буде важко пояснити, зокрема своїм колегам, чому таке рішення не було прийнято», — зауважив він і попросив обранців із відповідальністю поставитися до цього голосування.
«Жодне рішення, яке пропонується до розгляду, не скасовано в остаточному варіанті. Так, є рішення адмінсуду, який скасував рішення ВРЮ, але всі вони оскаржені, тобто чинності не набули. Тому рішення ВРЮ про пропозицію звільнити суддів за порушення присяги є чинними, і жодних застережень для того, щоб їх проголосувати, немає», — наголосив Ігор Бенедисюк.
Голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич (БПП) наголосив, що стосовно цього засідання відбуваються інсинуації. «Насамперед мушу пояснити, що ідея цього засідання виникла у зв’язку з появою на одному з інтернет-сайтів статті експерта Реанімаційного пакета реформ. Потім цю ідею підхопила одна з фракцій парламенту, тому на неї був змушений відреагувати Президент, а ми — проводити засідання. Але у мене одне запитання: для чого ми міняли Конституцію? Відповідно до змін до Основного Закону, які набудуть чинності 30 вересня, повноваження щодо звільнення суддів перейдуть до Вищої ради юстиції. Парламент добровільно відмовився від цих повноважень, щоб ніхто не дозволяв собі звинувачувати його у політичному впливі на питання звільнення чи обрання суддів», — заявив Р. Князевич.
«Ми зумисно змінили цю норму, бо програли декілька рішень у Європейському суді з прав людини через те, що порушення присяги не є звичною практикою ЄС. Ми цю норму змінили на норму: «грубе нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді, або виявлення його невідповідність обійманій посаді». Саме ця норма й має бути застосована під час звільнення суддів», — наголосив він.
Крім того, голова комітету зауважив, що частина суддів, прізвища яких внесені, взагалі «не мають розглядатися за цією правовою підставою, бо подані на підставі несумісності займаній посаді. А ця норма Конституції як була, так і залишається в Основному Законі».
Водночас, за словами Р. Князевича, парламент уже розглядав питання щодо деяких кандидатур, але відмовився їх звільняти. Адже ці судді були політично переслідуваними колишнім режимом, і їх змушували приймати незаконні рішення. «Нині ми хочемо їх за це звільнити»,— сказав він.
«Переважна більшість подань Вищої ради юстиції, на підставі яких ми маємо прийняти рішення, була скасована судами або нині перебуває у судах. Ми не повинні приймати правове рішення, маємо зачекати, поки це питання вирішиться», — додав обранець.
У свою чергу Голова Верховної Ради Андрій Парубій назвав цілком зрозумілою позицію комітету. Водночас зауважив, що був зобов’язаний як Голова Верховної Ради на прохання Президента скликати позачергове засідання — поставити ці питання на розгляд. Усього, за словами А. Парубія, у парламенті перебувають подання щодо 34 суддів. «Ми повинні пройти обговорення та ухвалити рішення. Сьогодні для цього останній передбачений Конституцією день», — сказав він.
Під час обговорення постанов про звільнення суддів лунали кардинально різні оцінки їх діяльності та доцільності звільнення.
Так, Юрій Бойко (Опозиційний блок), нагадавши, що їх фракція голосувала за конституційні зміни, заявив, що Верховна Рада втягнута у політичні ігрища. Звертаючись до керівника ВРЮ, депутат звинуватив його у виконанні завдання влади: «здавати всіх гуртом і вроздріб». «Але які шанси, що звільнений сьогодні з порушенням законодавства та Конституції суддя не піде в Європейський Суд, і Україна не відшкодовуватиме йому моральні та матеріальні збитки».
У відповідь І. Бенедисюк зазначив: «Усі рішення пройшли відповідну процедуру розгляду у ВРЮ. Я готовий відповідати, що було дотримано всю процедуру. Чи виконають свої обов’язки народні депутати — ми побачимо сьогодні».
Позафракційна Вікторія Пташник наголосила, що всі судді, щодо яких є подання, мають бути звільнені. «Це обов’язок Верховної Ради проголосувати за це. Бо ходити на судові засідання та ухвалювати рішення іменем України вони не мають права»,— сказала вона.
Олег Березюк («Самопоміч») вважає, що голосування у парламенті має підвести риску під цілим етапом, який доведе: чи держава як інституція поважає тих, хто загинув, постраждав та був принижений судовою системою під час Революції Гідності. «Це має бути механічне голосування, яке покаже: чи поважає держава тих людей», — сказав він.
Вікторія Сюмар («Народний фронт») наголосила, що дивним виглядає той факт, що позиція Президента не знаходить підтримки у його фракції.
Позафракційний Андрій Іллєнко (ВО «Свобода») звертаючись, зокрема, до депутатів, обраних завдяки Майдану, закликав голосувати за звільнення. «Пляма буде не лише на парламенті, а на державі, якщо не буде ухвалено це рішення. Тоді страждання і кров людей на Майдані буде на цьому парламенті», — емоційно заявив він.
Сергій Соболєв («Батьківщина») акцентував увагу на відсутності у сесійній залі 100 депутатів від коаліції. «В останній день, коли ми можемо звільнити суддів, зумисно, на мій погляд, влаштовано це шоу з тим, щоб остаточно добити парламентаризм в Україні», — сказав він.
Власне, виступи депутатів були дуже емоційними, адже перші голосування засвідчили брак голосів у сесійній залі. Тож лунали пропозиції провести рейтингове голосування, а результати оприлюднити. Врешті Голова Верховної Ради повідомив, що переговорив із головами фракцій, і нині збирають усіх депутатів, які перебувають у Києві. Проте рейтингове голосування засвідчило наявність 224 депутатів. БПП — 94, НФ — 53, Опозиційний блок — 0, «Самопоміч» — 23, «Батьківщина» — 14, Радикальна партія — 4, «Відродження» — 3, «Воля народу» — 3, позафракційні — 20.
Пізніше рейтингове голосування засвідчило наявність вже 228 депутатів. Це дало підстави ставити на голосування постанови про звільнення суддів.
Голосування за найодіозніших чотирьох суддів, яких, за словами глави парламенту, звинувачують у злочинах проти Майдану було найгарячішим. Головуючому по декілька разів доводилося повертатися до цих питань, оскільки щоразу бракувало два-чотири голоси. Руслан Князевич з огляду на це зауважив, що не бачить нічого страшного, якщо стосовно деяких суддів визначиться Вища рада юстиції. Він додав також, що у парламенті перебувають й інші постанови, якими пропонується звільнити декілька десятків суддів через порушення присяги. І їх також буде передано до ВРЮ.
Після кількох невдалих спроб, словесних перепалок та обопільних звинувачень сесія все ж спромоглася звільнити деяких суддів у зв’язку з порушенням присяги.
ЦИТАТА
Голова Верховної Ради Андрій ПАРУБІЙ:
«Президент дуже аргументовано просив, щоб усіх суддів, яких звинувачують у злочинах проти Майдану, сьогодні звільнили. Це не лише позиція глави держави. Це наша спільна позиція. Ми голосуватимемо доти, доки не знайдемо бракуючих голосів. Така історія».
Насамкінець сесія хвилиною мовчання вшанувала всіх невинноубієнних у Бабиному Яру.
Народний депутат України Олена Масоріна (в центрі).
Голова Вищої ради юстиції Ігор Бенедисюк.
Віктор Король, Людмила Денисова (на передньому плані).
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
