У країні реформа правоохоронних органів триває понад два роки. У МВС позитивно оцінюють зміни, які відбулися за цей час. Там обіцяють: найближчим часом в усіх населених пунктах працюватимуть поліцейські, які з честю захищатимуть права громадян. Проте іншої думки правозахисники. Вони стверджують: попри значне зростання довіри до правоохоронців, нові вартові порядку дуже часто порушують права українців. Головна причина такої поведінки — безкарність.
Нагадаємо, що масштабні зміни в МВС розпочато восени 2014 року. За основу був взятий грузинський сценарій реформування правоохоронного відомства. В липні 2015 року українці побачили і перші результати. На вулицях Києва інспекторів ДАІ замінили патрульні поліцейські. А сьогодні вони працюють уже в 35 містах країни.
— Завдання у патрульних все ті само — боротьба зі злочинністю, охорона громадського порядку. У Києві, приміром, зараз вони відпрацьовують до 15 викликів за 12-годинну зміну. Залежно від характеру викликів, вони бувають інформаційного характеру, ДТП, грабежі, крадіжки, — розповідає заступник голови Нацполіції Олександр Фацевич. — На грабіж або розбій можуть витрачати до трьох годин. За цей час із 12 тисяч поліцейських звільнилися понад 300. Сказати, що у нас великий некомплект, — не можна. Хотілося б, звичайно, щоб штат збільшили, адже справді людей не вистачає. Наприклад, для Києва ми розраховували, що працюватиме до 200 екіпажів, зараз працює 150. Але це об’єктивно: 30% на навчанні, у відпустках. Хочеться збільшити, щоб патрульні поліцейські були скрізь, особливо в таких великих містах, як Київ, Харків, Одеса, де складна криміногенна ситуація.
Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков нещодавно анонсував успішний початок роботи з реформування і районних відділів міліції і перетворення їх на сучасні ефективні поліцейські відділи. Таку ідею спочатку започаткували у Львові. А вже згодом керівники силового відомства сформували робочу групу для напрацювання механізмів роботи, куди увійшли представники міліції, громадськості, міжнародних інституцій, в інших регіонах.
— Перетворення районного відділу поліції на ефективну службу громадського порядку започаткували у місті Самбір, що на Львівщині, у червні 2015 року. Почали зі створення патрулів швидкого реагування, які об’єднали у собі функції патрульно-постової служби, Державтоінспекції та дільничних. Нова служба кількісно збільшилася вчетверо. Правоохоронці отримали автомобілі і виїжджали за викликом 102. Їхня робота — цілодобова, — розповідає директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров. Нині головна проблема — брак коштів. Адже для кожного автомобіля необхідно додатково 550 літрів бензину на місяць, гроші на ремонт тощо. Завдяки громадським організаціям вдалося купити пальне. Але не придбали планшети, GPS. Сьогодні функції сучасного обладнання виконує начальник зміни та чергова частина.
На думку правозахисника, експеримент отримав хороші відгуки: вартові порядку реагували на виклик і приїжджали на місце події через 5-7 хвилин у містечках, і через 15—20 хвилин у селах. За його словами, завдяки оперативності збільшилась і кількість розкритих злочинів по гарячих слідах.
Патрулі швидкого реагування перебрали функції, які раніше виконували дільничні: перевіряють підоблікових осіб (власників зброї, психічно хворих, раніше судимих тощо), доставляють людей на слідчі дії та ін.
«Усі ці люди пройшли інструктаж. Важливо, що у роботі патрульних поміняли філософію: головне у їхній роботі — розв’язання проблем людей. У кожної зміни є керівник, який управляє усіма автомобілями оперативно, завдяки мобільному зв’язку. Зазвичай це — досвідчений офіцер. Такого раніше не було, — пояснює він.
Сьогодні за такою моделлю уже працюють у п’яти районах Львівської області — це Самбірський, Старосамбірський, Мостиський, Турківський, Жовківський райони, у двох районах Київської — Васильківському і Обухівському, у Донецькій області — Червонолиманський район, у Луганській — Сватівський район, і у Харківській — Нововодолазький.
Далі таку систему роботи потрібно впроваджувати по всій Україні, — каже Є. Захаров, — адже що саме робити — вже зрозуміло повністю, а що це ефективно — найближчим часом стане очевидно громадянам.
Як повідомила днями на брифінгу в столиці глава Нацполіції Хатія Деканоїдзе, найближчим часом силове відомство ініціюватиме пакет змін і до закону про Нацполіцію. «Якщо ми не зробимо жорсткішим законодавство проти хуліганів і «тітушок», ми не зможемо змінити ситуацію на краще. Зміни до законодавства будуть серйозними. Я ініціюватиму збільшення терміну затримання за хуліганство. Я буду вимагати законодавчо закріпити заборону виходу з автомобіля водієві під час спілкування з поліцейськими, а також покарання за словесну образу правоохоронця», — зазначила вона.
У правоохоронців нові автомобілі, нова форма, нові обличчя, однак старі проблеми. Правозахисники стверджують: зловживання серед поліцейських — поширена практика. Так, останнім часом резонансу набули щонайменше три інциденти за участю вартових порядку, внаслідок яких ті були звільнені чи й взагалі арештовані. Найгучнішим є випадок у селі Криве Озеро, що в Миколаївській області. Там загинув чоловік після того, як шестеро поліцейських застосували до нього силу та спецзасоби. Ці події, на жаль, підтвердили сумну тенденцію, вже поліцейського свавілля.
Правозахисник Вадим Пивоваров вважає, що реформа патрульної служби мала позитивні наслідки, проте загалом у структурі МВС мало що змінилося. «Найбільше проблем було в роботі чергових частин, в роботі кримінального блоку. А там нічого не змінилося — лишилися старі кадри і старе бачення роботи», — зазначив він.
