Недільний референдум в Угорщині не має юридичної сили через низькі явку та кількість дійсних бюлетенів (40,03% замість понад 50% необхідних), але, попри це, плебісцит буде використаний правлячою партією для внесення змін до конституції країни. За словами прем’єр-міністра Віктора Орбана (ініціатора референдуму), нове положення Основного Закону передбачатиме, що лише національний парламент може ухвалювати рішення про те, «з ким угорці хочуть разом жити».


Тож, як і передбачали експерти, незалежно від явки, правляча партія «Фідеш» реалізовуватиме свою лінію. «Звичайно, що краще, коли референдум є дійсний, ніж, коли недійсний, але публічно-правові наслідки так чи інакше матимуть місце... незалежно від явки. Головне, щоб голосів «ні» було більше, ніж голосів «так», — заявив Віктор Орбан. А питання плебісциту звучало так: «Чи хочете ви, щоб Європейський Союз міг розпоряджатися, без згоди парламенту, щодо обов’язкового поселення в Угорщині осіб, які не мають угорського громадянства?»


Таке формулювання питання та широкомасштабна агресивна антиіммігрантська пропагандистська кампанія напередодні референдуму, яка ототожнювала біженців з економічною імміграцією та з терористичними загрозами, дала свій результат: понад 98% угорців сказали «ні» квотному розподілові біженців. В. Орбан поспішив оголосити про перемогу в референдумі, назвавши його результати «прекрасними», оскільки проти квотного принципу розподілу біженців висловилося більше угорців, ніж у 2003 році — за вступ Угорщини до Євросоюзу. «Угорщина з її християнським корінням не хоче в себе мусульман, оскільки вважає, що вони становлять загрозу для безпеки», — заявив прем’єр і підкреслив, що «чекає на реакцію Брюсселя».


Нагадаємо: у вересні минулого року Рада ЄС прийняла рішення про розподіл між країнами спільноти впродовж двох років 160 тисяч біженців, що прибувають до Греції й Італії. Участь у програмі мала би бути обов’язковою, а кожна країна отримала б конкретну кількість біженців (квоту). Тоді проти такого рішення голосували Угорщина, Чехія, Словаччина і Румунія, а на чолі опозиції до Брюсселя став Віктор Орбан. 


За даними Міжнародної організації з міграції, цього року суходолом і морем до Європи потрапили майже 991 000 біженців, більшість котрих, якщо не рахувати Туреччину, осіла в Греції.


Паралельно зі збільшенням кількості біженців наростали антибіженські (а також антиіммігрантські) настрої. До країн-противників квотного розподілу активно долучилася Польща. Натомість у країнах, які в 2015 р. вважалися «локомотивами» квот, почалися певні вагання. Опозиційні до квотних планів Брюсселя сили в ЄС несподівано отримали підтримку з Відня. Міністр закордонних справ Австрії Себастьян Курц висловився проти вчинення тиску на Будапешт і Варшаву, а також різко критикував Берлін за нові декларації щодо готовності прийняття біженців з Греції та Італії. В інтерв’ю Dіe Welt am Sonntag С. Курц наголосив, що «Німеччина та інші країни повинні зосередити увагу на охороні зовнішніх кордонів ЄС і приймати більше біженців безпосередньо із Сирії». Водночас міністр рекомендував Брюсселю «відмовитися від квотного розміщення іммігрантів по всіх країнах спільноти, бо це абсолютно нереальна мета».

Варшава.

 

Жінки в традиційних національних сукнях голосують на референдумі щодо квот ЄС на розселення мігрантів у Верешедьхазі, розташованому приблизно за 30 кілометрів на північний схід від Будапешта.


Фото Xіnhua/Укрінформ.