Минулого тижня Президент ініціював скликання позачергової сесії Верховної Ради. Зокрема, народні депутати мали невідкладно ухвалити рішення щодо звільнення суддів, причетних до незаконних арештів майданівців.
Парламент провів слухання з нагоди 75-их роковин трагедії у Бабиному Яру.
Профільний комітет Європейського Союзу розглянув питання надання безвізового режиму Україні.
Міжнародна слідча група оприлюднила результати розслідування щодо збитого літака МН17.
Позачергове засідання парламенту розглядало питання звільнення суддів. На думку голови Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимира Фесенка, у президентській команді не було єдиної позиції. Це всі побачили під час голосування в парламенті. «Навколо цієї події розгорнулася боротьба партійних інтересів. Проведення форс-мажорного засідання — тактичний хід. «Самопоміч» разом із громадськими організаціями ініціювали звільнення суддів. Водночас, зазначив експерт, у президентській команді сподівалися, що необхідної кількості голосів для звільнення суддів не буде. Мабуть, вони планували звільнити частину їх новим органом — Вищою радою правосуддя, а не ризикувати голосуванням у Верховній Раді.
До речі, Володимир Фесенко не виключає, що на найближчому пленарному тижні народні обранці можуть ухвалити законопроект про Вищу раду правосуддя, але все залежатиме від того, як швидко його розгляне профільний комітет.
Тим часом Комітет Європарламенту з внутрішніх справ, юстиції та громадянських свобод схвалив доповідь щодо надання Україні безвізового режиму з ЄС. Впевнений, Європарламент проголосує за відповідне рішення. Але остаточну крапку в цьому питанні має поставити Рада Євросоюзу, де основну роль відіграють міністри внутрішніх справ країн-членів. Саме вони вимагали створення механізму зупинення безвізового режиму з державами, котрі порушують взяті на себе зобов’язання. «Якщо не буде несподіванок, приміром, нової міграційної хвилі тощо, вірогідність позитивного рішення Ради ЄС дуже висока, але не стовідсоткова», — зауважив Володимир Фесенко. За його словами, на сьогодні визначення дати ухвалення прив’язане до розробки механізмів тимчасового припинення безвізового режиму. Це стосується не тільки України, а й інших країн, зокрема Грузії, Косово. Ці два рішення мають ухвалюватися практично одночасно.
А міжнародна слідча група оприлюднила проміжний звіт щодо розслідування авіакатастрофи літака МН17. Зокрема, констатувала: лайнер був збитий із зенітно-ракетного комплексу «Бук», який завезли з Росії, а після фатального пострілу його відправили назад. Хто давав наказ і хто його виконував? Відповідь очевидна! У свою чергу в Кремлі звіт не визнають, виправдовуються, що він проміжний. Також Росія спростовує наявні докази, висуває контрверсії. «Що більше версій, то менше шансів знайти істину. У концерні, який розробляв «Бук», визнали, що це міг бути помилковий постріл. Думаю, цієї версії РФ дотримуватиметься у майбутньому», — вважає політолог.
Довести, хто саме надавав накази і стріляв, буде дуже важко. Але для України важливо, що йдеться про російський «Бук», оскільки можемо цей факт використовувати як серйозний доказ, зокрема в пропагандистській діяльності і в дипломатичній боротьбі за продовження санкцій.
Після оприлюднення офіційного звіту, зазначив Володимир Фесенко, розпочнеться робота зі створення міжнародного трибуналу на базі або Нідерландів, або Малайзії. Теоретично є ще варіант з Австралією.
Поки європейці розслідують ситуацію з причетністю Росії до авіакатастрофи літака МН17, Україна відзначила 75-ті роковини трагедії у Бабиному Яру. Зокрема, під час парламентських слухань, присвячених цій події, виступив президент Ізраїлю Реувен Рівлін. Саме його заява про те, що бійці ОУН причетні до вбивства євреїв в роки Другої світової війни, викликала обурення. На думку експерта, такі жорсткі оцінки не є звинуваченням України чи нашого народу. Йдеться про конкретну організацію. Цю позицію треба критикувати, оскільки вона може зашкодити нинішнім дипломатичним, державним і суспільним відносинам між країнами.
«Ізраїль за допомогою таких заяв хоче отримати вибачення. Для них це важливо. А ми мусимо реагувати достатньо гнучко. Адже правда неоднозначна. Тому маємо шукати спільну виважену оцінку подій. Треба, щоб Ізраїль визнав, що в Бабиному Яру гинули не тільки євреї, а й оунівці, яких вони звинувачують», — підкреслив політолог.
Тож завдання держави не тільки засудити це зло, а й зробити так, щоб більше воно ніколи не повторювалося. Саме Меморіал жертв Бабиного Яру має стати символом об’єднання націй. Пам’ять про Бабин Яр — наріжний камінь, який має привести нас до міжнаціонального діалогу.
