Не дають забути про котлети
Як написав колись поет, нам не дано передбачити, як відгукнеться наше слово. Ще у квітні в «Голосі України» з’явилася коротенька публікація про те, як у Конотопі на Сумщині батьки «люструють» дитсадки. І аж у вересні надійшов на неї відгук із Славутича Київської області. Це свідчить одразу про декілька речей. Про те, що проблема має всеукраїнські масштаби, що з часом вона не «розсмоктується» і що рукописи не горять. Тим паче, коли вони надруковані у серйозній газеті.
Нагадаємо: конотопські активісти здійснили рейд кількома дошкільними навчальними закладами і виявили там кричущі порушення. Про це нам розповіла Юлія Мєлєшкіна, керівник міської громадської організації «Спілка небайдужих батьків» і мати трьох малолітніх дітей. Зокрема, у дитсадку № 13 «Веселка» кухарка сховала під електроплиту шматок «зекономленого» м’яса, а у дитсадку № 2 «Вербиченька» члени рейдової бригади не полінувались перерахувати дитячі котлети і виявили їх недостачу. Після публікації в «Голосі України» кухарку звільнили, а завідувачка дитсадку відбула у відпустку, після якої на керівну роботу мала не вийти. Однак, як днями з’ясувалося, у міськвідділі освіти «передумали».
У Славутичі — свої особливості
До Конотопа ми ще повернемося, а зараз — слово Аліні Купріяновій, читачці «Голосу України» із Славутича Київської області. Вона також, як і Юлія Мєлєшкіна, очолює місцеву громадську організацію, котра називається «Комітет сприяння реалізації державних програм з виховання дітей «Осяяння».
«Зацікавилась вашою статтею у № 73 за 21 квітня «Конотопські активісти «люструють» дошкільні заклади», — пише Аліна Анатоліївна. — У нашому місті Славутич — така само ситуація. Має місце проблема відсутності контролю з боку міської влади за якістю та безплатністю дитячого харчування. 18 листопада минулого року виконком міськради ухвалив рішення № 473 «Про встановлення норм грошових виплат на харчування дітей, які відвідують дошкільні навчальні заклади у м. Славутич Київської області». Тож сьогодні на харчування дитини до 3 років виділяється 15 грн., а від 3 до 6 років — 17 грн. Це на 4 грн. 50 коп. менше, ніж виділялося до 18 листопада 2015 року. Таке недофінансування призводить до погіршення кількісно-якісного меню та недоїдання дітей. У школах до 18 січня 2015 року безплатним харчуванням держава забезпечувала всіх учнів 1—4 класів. Однак ця норма була скасована, що йде всупереч статтям 22 і 53 Конституції України та статтям 3 і 27 Конвенції ООН «Про права дитини».
Натомість неписаним законом стала у Славутичі спонсорська допомога від батьків дитсадкам та школам. Люди безперервно здають гроші на ремонт дахів, приміщень, на миючі засоби, канцтовари, лампочки тощо. Тим часом далеко не у всіх на це вистачає коштів. Тому сьогодні багато малюків у Славутичі не відвідують дошкільні заклади. У школах діти непритомніють просто на уроках, бо не всі батьки можуть дати їм гроші на харчування. Вчителі розповідають, що їм доводиться підгодовувати голодних дітей. Але ж ці діти жили в зоні підвищеного радіоактивного забруднення, і над ними має бути особлива опіка з боку держави!
Газета «Голос України» неодноразово розповідала про те, як у деяких регіонах, де керівники перебувають на своїх місцях, вирішують такі питання. Такі публікації були у номерах за 21 січня, 26 січня, 9 лютого та 3 березня цього року. Члени громадської організації «Осяяння» також зверталися з цими проблемами до нашого міського голови, але результатів це не дало. Ми надсилали також звернення на адресу Уповноваженого Президента з прав дитини, до Комітету Верховної Ради з питань освіти і науки, Комітету природокористування та ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Письмову відповідь отримали лише від Уповноваженого Президента з прав дитини, але й там далеко не в повному обсязі відповідають на наші питання.
Порадьте, що нам робити далі?!»
Як було, так і залишається
Майже одночасно з Аліною Купріяновою зателефонувала громадська активістка з Конотопа Юлія Мєлєшкіна, про яку ми вже згадували на початку цього матеріалу. Вона також повідомила небагато втішного. Точніше — нічого.
«Починаючи з січня нинішнього року, вихованці конотопських дитсадків не отримують якісного та повноцінного харчування, — стверджує Ю. Мєлєшкіна. — Про те, що якість продуктів дуже низька, свідчать неодноразові харчові отруєння у школах та дитсадках міста. На жаль, наше освітянське керівництво на очевидні порушення не реагує. «Голос України» розповідав, як під час перевірки дошкільного закладу № 13 «Веселка» були виявлені зловживання. За цими фактами зареєстрували кримінальне провадження, проводять досудове розслідування. Та незважаючи на це, завідувачка дитсадка Наталія Боярчук продовжує працювати на цій посаді. Невже навіть з допомогою «Голосу України» ми не достукаємось до черствих душ чиновників?»
Два різних міста, розташовані за сотні кілометрів одне від одного, дві різні людини, а повідомляють про схожі речі. Мабуть, це означає, що маємо глобальну і вже застарілу проблему, відмахнутися від якої не вдасться.
Малюнок Олексія КУСТОВСЬКОГО.
