Розпочаті 2007 року роботи з реставрації столичного Маріїнського палацу, який був в аварійному стані, тривають. В 2010 році їх зупинили, а в 2014-му на об’єкт знову повернулися фахівці. Уже повністю реанімували праве крило будівлі. У його залах глава держави Петро Порошенко нещодавно нагородив військових — героїв АТО — орденами та медалями. Нагадаємо: палац є церемоніальною резиденцією президентів України.
За словами головного архітектора проекту реставрації палацу Лариси Цяук, порятунок київської перлини барочної архітектури, побудованої 1755 року за проектом архітектора Бартоломео Растреллі, дуже трудомісткий процес, і до нього підійшли ґрунтовно, за всіма канонами науки про реставрацію, адже одну з головних визначних пам’яток столиці не ремонтували понад тридцять років, а роботи, проведені у 80-х роках минулого століття, можна порівняти з косметичним ремонтом.
На початковому етапі фахівці провели протизсувні роботи, укріпили схил гори, на якій розташовано палац. Ґрунт, а також стіни споруди «прошили» палями: вони скріпили конструкцію й утримують її в стабільному положенні. Лише в 2014 році вдалося завершити укріплення фундаментів і побудувати підвали, яких раніше не було. Там розмістили сучасні інженерні комунікації, зокрема системи кондиціювання. Також замінили покрівлю будівлі, а замість кінотеатру з’явилися зал для нагороджень і прийомні зали.
За словами керівника управління капітального будівництва Державного управління справами Василя Можара, який показував журналістам відремонтовані приміщення, із завданням із порятунку правого флігеля реставратори впоралися успішно цього року. І тепер він повністю функціональний і приймає гостей.
Розповідаючи про реставрацію, Василь Можар пояснив, чим викликані деякі дії фахівців. Наприклад, в 1918—1920 роках Маріїнський палац дуже сильно постраждав від грабежів. Усі, хто займав палац у ці бурхливі роки, при втечі намагалися забрати найкоштовніше з його оздоблення. Останніми були польські війська маршала Юзефа Пілсудського. Вони навіть збили зі стель велику кількість ліпнини, яка була покрита майже трьома кілограмами золота. Але тепер під час відновлення ліпнини і її реставрації сухозлітом покриті тільки деякі елементи. Переважно в інтер’єрах використовували фарбу «під золото» або спеціальне покриття на основі міді.
Головне приміщення правої частини палацу — зал нагороджень — уже функціонує. Раніше тут містився кінотеатр. Його прибудували до палацу в 1930-х роках. Стелі там були невисокі, приміщення виглядало непропорційним. Тому їх підняли на два метри за рахунок горища.
Для залу нагороджень чудову підлогу створила українська фірма з мармуру, більшу частину якого видобули на вітчизняних кар’єрах. Майстри після викладення мармуру провели дев’ять етапів його полірування — для особливого блиску й гладкості. Тепер зберегти цей твір мистецтва — завдання персоналу.
Спеціальні люстри для залу нагороджень також створювали українські майстри, але зі скла, яке виглядає як кришталь, закупленого в Чехії. Ці люстри може включати тільки автоматика, поступово доводячи напругу до потрібних параметрів.
У правому крилі Маріїнського спочатку були розміщені кімнати для прислуги і господарських потреб, тому й особливої розкоші у них не було. Реставратори привели їх до ладу у відповідності зі стилістикою збережених у палаці інтер’єрів. Тут також уже працюють дві зали, у яких гості очікують початку заходів. З’явився й сучасний просторий прес-центр із усім необхідним обладнанням та автоперекладачами на п’ять мов світу.
Перед палацом закінчують укладати нове мощення, а фасад будівлі вже оштукатурили й готуються до фарбування в автентичний колір — небесно-голубий. Для того щоб не помилитися з відтінком, провели аналіз і замовили спеціальну фарбу.
В 2017 році фахівці розпочнуть реставрацію центральних приміщень — Червоної, Білої та Зеленої зал. Також у планах — упорядкувати фасад головного корпусу з боку Верховної Ради.
Парадний ґанок з боку парку — головний вхід у палац, прикрашений скульптурами левів, — нині у жалюгідному стані. Руйнується ліпнина, обсипалася штукатурка. За проектом Бартоломео Растреллі в 1744 році палац заклали в Царському саду, створеному, як і будівля, за канонами бароко, — як єдиний ансамбль.
Необхідно повернути також Маріїнському парку стиль бароко, відкрити головний вхід палацу, розчистити чагарники на навколишній території, прибрати непривабливий фонтан радянських часів, створити на цьому місці велику галявину із квітами та декоративними кущами.
Головний архітектор проекту реставрації Лариса Цяук упевнена, що територію Маріїнського парку — з усіма його терасами — потрібно згодом повністю переформатувати. Адже в усьому світі перлини архітектури впливають на контекст довкілля, яке обов’язково зберігають.
Роботи з відновлення фасадів у внутрішньому дворі закінчаться до холодів.
У відреставрованій залі нагороджень Маріїнського палацу мармурові візерунки на підлозі викладали українські майстри.
