Верховна Рада уже з десяток разів намагалася ухвалити так званий законопроект про спецконфіскацію, однак поки що максимум, чого вдалося досягти на шляху повернення до бюджету вкрадених режимом Януковича 1,5 мільярда доларів — це схвалити один із варіантів документа в першому читанні. А оскільки для прийняття його в цілому голосів так і не знайшлося, то 14 вересня нинішнього року Кабінет Міністрів подав до парламенту чергову версію законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення стягнення в дохід держави необґрунтованих активів» (№5142). Міністр юстиції Павло Петренко висловив сподівання, що цього разу його таки вдасться ухвалити, бо новий законопроект про спецконфіскацію відповідає вимогам та стандартам Європейського Союзу, а також базується на методичних рекомендаціях Світового банку. «У новій версії законопроекту ми зняли всі міфи та спекуляції щодо запровадження інституту спецконфіскації в цивільному процесі», — зазначив міністр та підкреслив, що прийняття цього законопроекту дасть змогу, отримавши рішення українських судів, спрямовувати їх до країн, з якими Україна має відповідні конвенції, для повернення заарештованих у цих країнах корупційних активів до українського бюджету. «Це потрібно для того, щоб не повторювалися випадки, коли через бездіяльність наших правоохоронних органів заблоковані кошти стягуються до національних бюджетів інших країн, а не до бюджету України», — підкреслив П. Петренко.

 

Цивільний процес зі змагальністю сторін

Суть законопроекту №5142 полягає в тому, що пропоновані як зміни до Цивільного процесуального кодексу «Особливості позовного провадження в справах про стягнення необґрунтованих активів в дохід держави до закінчення кримінального провадження» надають Генеральному прокурору або заступнику — голові Спеціалізованої антикорупційної прокуратури право ще до завершення кримінального провадження звертатися до суду із позовною заявою про стягнення в дохід держави необґрунтованих активів.

Механізм спецконфіскації пропонується застосовувати до коштів у готівковій та безготівковій формах в національній та іноземних валютах, цінних паперів та інших платіжних документів, банківських металів та дорогоцінного каміння, якщо їх вартість перевищує тисячу неоподатковуваних мінімумів.

Особливості позовного провадження передбачають дві стадії розгляду справи про стягнення необґрунтованих активів в дохід держави: попереднє судове засідання та розгляд справи по суті. Під час розгляду питання про порушення провадження у справі суд повинен з’ясувати: чи належать активи, вказані у позовній заяві прокуратури, до видів активів, до яких може бути застосовано стягнення в дохід держави; чи такі активи виявлено під час розслідування корупційних злочинів щодо особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; чи накладено на такі активи арешт у кримінальному провадженні; чи додано до позовної заяви прокурора докази в підтвердження вказаних вище обставин. Загалом під час попереднього судового засідання прокурор повинен довести існування розумних підстав вважати, що володіння активами не відповідає розміру доходів підозрюваного. Відповідно, доведення прокурором зазначених обставин та неспростування їх відповідачем є підставою для винесення судом ухвали про закінчення попереднього судового засідання та призначення справи до судового розгляду. Однак уже з моменту винесення ухвали про закінчення попереднього судового засідання вважатиметься, що зазначені в заяві прокурора активи мають ознаки необґрунтованості.

На наступному етапі, під час розгляду справи по суті прокурор зобов’язаний навести докази того, що «власником активів є підозрюваний у кримінальному провадженні чи, наприклад, викласти обставини, які підтверджують, що підозрюваний у кримінальному провадженні, в якого виявлено такі активи, переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та перебуває в розшуку». Відповідач, у свою чергу, мусить довести наявність у нього права власності на активи, зазначені в позовній заяві прокурора, правомірність підстав виникнення у нього права власності на такі активи, правомірність походження майнових прав на блага, зокрема, грошові кошти, за рахунок яких відповідачем було придбано зазначені активи.

Якщо відповідач не надасть відповідних доказів, суд ухвалює рішення про стягнення необґрунтованих активів в дохід держави до закінчення кримінального провадження. Це рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, після чого воно вважається остаточним.

Законопроект також передбачає, що повноваження з управління заарештованими активами та їх подальшої реалізації буде покладено на Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Прем’єр підозрює змову з «представниками банди»

Щоправда, перша спроба включення законопроекту №5142 до порядку денного сесії виявилася невдалою — 22 вересня нинішнього року таке рішення підтримали лише 207 народних депутатів. Тож наступного дня Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, відповідаючи на запитання народного депутата Вікторії Сюмар («Народний фронт»), чи справді цей законопроект містить корупційні ризики та дає змогу комусь вкрасти конфісковані кошти, як це стверджують опоненти, зазначив, що уряд абсолютно чітко висловив свою позицію, проголосувавши та внісши проект закону про спецконфіскацію в парламент. «Я вважаю, що корупційні ризики якраз є там, де кажуть про те, щоб не приймати цей закон. Нам треба повернути ці ресурси, зробити це в законодавчий спосіб, зробити це відповідно до практики європейських країн, і я не бачу жодних порушень в тому, що ми внесли проект закону», — сказав він та, назвавши його ухвалення «пріоритетом номер один», закликав народних депутатів знайти компроміс, який дасть змогу відновити справедливість.

Між іншим, прем’єр ще під час розгляду законопроекту на засіданні уряду повідомив, що в нього є інформація про зумисне блокування деякими фракціями питання про повернення 1,5 мільярда доларів до бюджету. «Давно вже кажуть серед депутатів і серед політиків, що дехто намагається блокувати цей процес, дехто з лідерів однієї з політичних фракцій українського парламенту. І це дуже насторожлива інформація. Начебто домовилися з цими «представниками банди», яка ці кошти вкрала, що будуть блокувати в парламенті прийняття цього рішення, а далі, коли ці гроші будуть, не дай Бог, розблоковані, отримають за це винагороду», — заявив він.

Очікується, що нинішнього пленарного тижня Верховна Рада знову спробує включити законопроект про спецконфіскацію до порядку денного.

Тим часом

Голова Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, представник «Батьківщини» Андрій Кожем’якін зазначив, що фракція, ознайомившись із законопроектом №5142, пропонує уряду врахувати низку зауважень до нього. «Ми підтримуємо необхідність стягнення в дохід держави необґрунтованих активів через механізми цивільного процесу. Основоположним моментом у виборі цивільного судочинства є відсутність презумпції невинуватості в цивільному процесі, яка є основою процесу кримінального. Цивільний процес у позовному провадженні за своєю природою є судовою платформою для справжньої змагальності сторін, коли і позивач, і відповідач перебувають у рівних умовах та мають рівні можливості для захисту своїх прав і реалізації процесуальних можливостей», — зазначив він. Зокрема, А. Кожем’якін звернув увагу на те, що в частині третій статті 174-1 КПК автори законопроекту пропонують розглядати клопотання слідчим суддею за участю прокурора та/або слідчого без повідомлення будь-кого з інших учасників кримінального провадження, що є кричущим порушенням права особи на захист свого майна. Також голова комітету звертає увагу, що у прикінцевих і перехідних положеннях автори законопроекту вказують, що його приписи застосовуються до активів, виявлених у кримінальних провадженнях про корупційні злочини, якщо такі провадження розпочато до набрання чинності цим законом та в яких особам повідомлено про підозру або складено та надіслано таку підозру в установленому порядку. «Тобто фактично легітимізується зворотна сила цього нормативно-правового акта», — зазначає народний депутат і підкреслює, що цим повністю зневажаються приписи статті 58 Конституції, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Про особливості законопроекту щодо забезпечення стягнення в дохід держави необґрунтованих активів, а також про строки його ухвалення в інтерв’ю «Голосу України» розповіли парламентарії.

Народний депутат від фракції «Блок Петра Порошенка» Іван ВІННИК:

— Ми голосуватимемо за цей законопроект. Наша обіцянка — повернути награбоване.

Нині, якщо не виконано всі процесуальні речі під час досудового слідства, то оголосити підозру, притягти людину до суду чи забрати награбоване майно, яке асоціюється з певними особами попередніх періодів, надзвичайно складно. Тому законопроектом вводиться інститут, який змусить злочинців підтверджувати джерела цих грошей. У такий спосіб ми повернемо в бюджет великі кошти і зробимо дуже серйозну профілактику подальшої корупції, яку особи з великими статками, затримані на хабарі, фактично впроваджують в інституті правоохоронних органів і судовій гілці влади.

На поточному тижні законопроект, можливо, включать до порядку денного.

Голова фракції «Народний фронт» Максим БУРБАК:

— У проекті закону враховано численні зауваження різних фракцій. Також документ підтримали Президент, Прем’єр-міністр. Переконаний, що цього тижня цей документ принаймні буде включено до порядку денного і проголосовано в першому читанні.

Зверну увагу на те, що згідно із законопроектом конфіскація з кримінального слідства переводиться в цивільне. Тобто є подання Генерального прокурора стосовно застосування відповідної норми. Є судовий розгляд цієї процедури. Якщо особа не з’являється в суд і доведено, що її статки здобуто незаконним шляхом, тоді діятиме режим спецконфіскації. Але зауважу: цей законопроект стосується виключно півтора мільярда доларів, заарештованих півтора року тому урядом Арсенія Яценюка. Розмови про можливі рейдерства — фейки.

Голова фракції «Самопоміч» Олег БЕРЕЗЮК:

— Наша фракція із задоволенням проголосує за цей законопроект. Але ті, хто його просуває, в цьому не зацікавлені. Відповідний документ уже давно можна було прийняти. Але існує низка юридичних і фінансових питань, які вони не можуть вирішити. Тому його ухвалення гальмується.

Спецконфіскація має стосуватися тих, хто вкрав гроші, і ці кошти сьогодні заарештовано. На превеликий жаль, у законопроекті прописано, що це може зачепити звичайних громадян. У наших реаліях, коли суддівська система є залежною, вам доведуть, що ви їх вкрали. Це основне питання серед зауважень Євросоюзу. Відповідну норму можна було прибрати із законопроекту.

Я сьогодні не бачу проблем із спецконфіскацією. Є проблема із законами про Генпрокуратуру, про держслужбу. Тут треба вирішувати питання і рятувати сьогоднішню інституційну державу.

Народний депутат від фракції «Батьківщина» Ігор ЛУЦЕНКО:

— На засіданні фракції спілкувалися із заступником міністра юстиції. Виявляється, що жодних висновків європейських інституцій не було. Тому, розуміючи вади цього документа, ми не будемо його підтримувати.

Насамперед у проекті не врегульовано питання з управління спецконфіскованим майном. Дуже важлива увага до цієї теми європейських інституцій. Адже саме в Європейському суді з прав людини оскаржуватиметься рішення. Якщо воно буде ухвалено, весь борг ляже на Україну і рано чи пізно доведеться його виплачувати. Власне, конфіскація сьогодні у нас передбачена в законодавстві. Нам незрозуміло, чому відповідні норми не застосовуються. Мабуть, тому, що не можуть розслідувати справу проти Януковича. Але дуже хочуть забрати його активи.