Минулого понеділка прем’єр-міністру Японії Шіндзо Абе вчергове довелося відповідати на прискіпливі запитання депутатів парламенту стосовно переговорів із Росією про повернення «північних територій».

Стурбованість депутатів викликала публікація впливової Yomіurі Shіmbun, у якій йшлося, що начебто Японія готова піти на компроміс і погодитися на повернення двох із чотирьох островів — острова Шикотан та архіпелагу Хабомаї. А долю ще двох островів вирішувати з часом. Таким чином, сторони наче повернулися до декларації 1956 року, за якою Шикотан та Хабомаї могли бути передані Японії після підписання мирного договору, а острови Ітуруп та Кунашир залишалися за СРСР. Японія тоді відмовилася від половинчастого рішення і всі наступні роки стверджувала, що може йтися тільки про всі «північні території». 19 жовтня саме виповнюється 60 років тій декларації. Тож невже змінилася позиція Японії за цей час?
Переговорна активність Шіндзо Абе впродовж цього року і особливо останніми місяцями, його особисті зустрічі з Путіним та багатообіцяючі пропозиції японського уряду щодо економічного співробітництва з РФ, а головне — анонсування на грудень візиту Путіна до Японії — справді могли підштовхнути до думки, що Токіо готовий до «московського компромісу».
Однак відповідь Шіндзо Абе депутатам була твердою й однозначною: «Ми послідовно дотримуємося на переговорах з Росією єдиної позиції, вона не зазнала змін. Чотири північні острови — споконвічні території Японії. Ми виступаємо за те, щоб визначити приналежність усіх цих островів і підписати на цій основі мирний договір». Абе додав, що, крім островів, територіальне питання включає також їх акваторію. (Остання фраза викликала особливе збурення в російських мережах).
Цікаво, що, ставлячи запитання про зміст переговорів з Росією стосовно північних територій, водночас депутати поцікавилися, чи зачіпають ці перемовини анексію Криму та події на сході України. «Під час переговорів із Росією про укладення мирного договору, ми, зрозуміло, не обговорюємо Крим», — заявив Абе. Однак стосовно Криму, додав він, «я чітко висловив президенту Путіну позицію Японії як країни, що очолює G7, що ми не визнаємо зміни ситуації в світі з позиції сили, тому Японія запровадила санкції». Стосовно ситуації на Донбасі Абе заявив, що Японія закликає і Росію, і Україну дотримуватися Мінських домовленостей. Зокрема Росію — зайняти конструктивну позицію в цьому процесі.
Відповіді Абе не сподобалися російським коментаторам. У мережах згадали заяву Путіна про те, що Росія «не торгує територіями» і що треба «дружити з Росією», якщо хотіти, щоб колись, у майбутньому, мати якісь перспективи...
Водночас Абе дуже хоче прориву в переговорах щодо Курил. Повернення північних територій стало сакральним завданням не тільки для його країни, його сім’ї (в якій за це боролися батько — міністр закордонних справ, та дід і дядько — прем’єр-міністри), а й його особисто. Проте сучасна історія вчить, яким «відвертим» може бути діалог із Путіним і чого варті домовленості з Росією.
Утаємниченість діалогу на двох, нерозуміння того, яким чином можуть піти домовленості, в багатьох у Японії спричиняє недовіру. За даними загальнонаціонального опитування агентства Куоdо, 59,5% респондентів не очікують, що в грудні станеться прорив у проблемі з островами.

Токіо.

Довідково 

Понад два роки очільники влади в Японії на запитання про візит Путіна до Країни вранішнього сонця відповідали, що він відбудеться у зручний для цього час. Схоже, цей час наближається. Оголошено, що в грудні Путін прибуде на малу батьківщину Абе — у містечко Нагато префектури Ямагучі. А ще до того, в листопаді, переговорники зустрінуться на саміті АТЕС у Перу.