ЗАКОН УКРАЇНИ

Верховна Рада України постановляє:
І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131):
1) частину другу статті 64 доповнити словами «а також у випадку, передбаченому частиною четвертою статті 68 цього Кодексу»;
2) статтю 68 після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:
«4. Довічне позбавлення волі за вчинення готування до злочину та вчинення замаху на злочин не застосовується, крім випадків вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109-1141, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених у статтях 437-439, частині першій статті 442 та статті 443 цього Кодексу».
У зв’язку з цим частину четверту вважати частиною п’ятою;
3) статтю 76 викласти в такій редакції:
«Стаття 76. Обов’язки, які покладає суд на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням
1. У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого такі обов’язки:
1) періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
2. На осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, суд може додатково покласти такі обов’язки:
1) попросити публічно або в іншій формі пробачення у потерпілого;
2) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
3) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу);
4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою;
5) пройти курс лікування від розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин або захворювання, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб;
6) дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, обмеження спілкування, пересування та проведення дозвілля.
На особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, суд покладає обов’язки, передбачені частиною другою цієї статті, необхідні і достатні для її виправлення з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом’якшують або обтяжують покарання.
3. Нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командирами військових частин»;
4) у статті 79:
у частині другій слова «суд може покласти на засуджену обов’язки, передбачені у статті 76 цього Кодексу» замінити словами «суд покладає на засуджену обов’язки відповідно до статті 76 цього Кодексу»;
частину третю викласти в такій редакції:
«3. Нагляд за засудженими здійснюється уповноваженим органом з питань пробації»;
5) частину третю статті 83 викласти в такій редакції:
«3. Нагляд за звільненими від відбування покарання вагітними жінками і жінками, які мають дітей віком до трьох років, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання»;
6) у статті 389:
абзац перший частини першої викласти в такій редакції:
«1. Ухилення засудженого від сплати штрафу або від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю»;
абзац перший частини другої викласти в такій редакції:
«2. Ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських чи виправних робіт»;
7) у статті 390:
в абзаці першому частини першої слова «засудженою до обмеження волі» замінити словами «яка відбуває покарання у виді обмеження волі»;
в абзаці першому частини другої слова «засудженої до обмеження волі, якій» замінити словами «яка відбуває покарання у виді обмеження волі та якій»;
в абзаці першому частини третьої слова «засудженої до позбавлення волі, якій» замінити словами «яка відбуває покарання у виді позбавлення волі та якій».
2. У Кримінально-виконавчому кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 3-4, ст. 21):
1) частину третю статті 6 після слів «та відбування покарання (режим)» доповнити словом «пробація»;
2) у статті 8:
у частині першій:
друге речення абзацу четвертого замінити трьома реченнями такого змісту: «Відповідні звернення (кореспонденція) подаються до адміністрації установи виконання покарань. Про отримання адміністрацією звернення (кореспонденції) засудженому видається талон-підтвердження. Протягом трьох діб (а у випадках, встановлених законодавством, протягом однієї доби) з часу видачі талона-підтвердження зазначене звернення (кореспонденція) направляється адресату»;
абзац дев’ятий викласти в такій редакції:
«на оплачувану працю, організовану відповідно до вимог законодавства про працю, у тому числі щодо тривалості, умов та оплати праці. При цьому тривалість робочого дня не може становити більше восьми годин і тривалість робочого часу - більше 40 годин на тиждень»;
доповнити абзацом дванадцятим такого змісту:
«на отримання копій документів з їхніх особових справ та інших, пов’язаних з реалізацією їхніх прав, документів у порядку, встановленому Міністерством юстиції України»;
частину п’яту викласти в такій редакції:
«5. Забороняється примусове переривання сну засуджених у нічний час, крім вчинення засудженими втечі, масових заворушень, виникнення пожежі, аварії, стихійного лиха, безпосередньої загрози життю засуджених»;
доповнити частиною сьомою такого змісту:
«7. Засуджені, до яких судом застосовано пробацію, користуються правами, визначеними цим Кодексом та Законом України «Про пробацію»;
3) у статті 9:
абзаци третій і п’ятий частини першої після слова «покарань» доповнити словами «уповноваженого органу з питань пробації»;
доповнити частиною третьою такого змісту:
«3. Обов’язки засуджених, до яких судом застосовано пробацію, визначаються цим Кодексом та Законом України «Про пробацію»;
4) у статті 11:
частину першу викласти в такій редакції:
«1. Органами виконання покарань є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, його територіальні органи управління, уповноважені органи з питань пробації»;
частину восьму викласти в такій редакції:
«8. Територіальні органи управління, уповноважені органи з питань пробації, арештні доми, виправні центри, виправні та виховні колонії, слідчі ізолятори організовуються і ліквідуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, а військові частини, гауптвахти і дисциплінарний батальйон - Міністерством оборони України»;
5) статтю 13 викласти в такій редакції:
«Стаття 13. Повноваження уповноваженого органу з питань пробації
1. Уповноважений орган з питань пробації у межах своїх повноважень забезпечує:
здійснення нагляду за засудженими, звільненими від відбування покарання з випробуванням, звільненими від відбування покарання вагітними жінками і жінками, які мають дітей до трьох років;
виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських і виправних робіт;
реалізацію пробаційних програм стосовно осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням;
проведення соціально-виховної роботи із засудженими, до яких застосовано пробацію;
здійснення заходів з підготовки осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, до звільнення;
направлення засуджених до обмеження волі для відбування покарання до виправних центрів у порядку, визначеному статтею 57 цього Кодексу;
здійснення інших визначених законодавством заходів, спрямованих на виправлення засуджених та запобігання вчиненню ними повторних кримінальних правопорушень»;
6) у частині першій статті 30 слова «на кримінально-виконавчу інспекцію, а проведення індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання засудженого - на органи Національної поліції» замінити словами «на уповноважені органи з питань пробації»;
7) статтю 31 викласти в такій редакції:
«Стаття 31. Обов’язки уповноваженого органу з питань пробації щодо виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
1. Уповноважений орган з питань пробації:
веде облік засуджених до позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;
роз’яснює засудженим особам порядок та умови відбування покарання;
здійснює контроль за додержанням порядку та умов відбування покарання засудженими особами;
здійснює контроль за додержанням вимог судового рішення власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом за місцем роботи засудженого, а також органом, що має право анулювати дозвіл на заняття відповідним видом діяльності, забороненим засудженому;
вживає заходів з припинення порушень вимог судових рішень;
вживає першочергових заходів з виявлення засуджених, місцезнаходження яких невідоме;
звертається до відповідних правоохоронних органів щодо розшуку засуджених, місцезнаходження яких невідоме.
2. У разі невиконання власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом судового рішення щодо особи, позбавленої права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, уповноважений орган з питань пробації повідомляє про можливі наслідки невиконання судового рішення, а у разі його подальшого невиконання надсилає матеріали до органу Національної поліції для відповідного реагування»;
8) у статті 32:
абзац другий викласти в такій редакції:
«не пізніше трьох днів після одержання копії судового рішення звільнити засудженого з посади, яку він обіймає, або від того виду професійної діяльності, права на який його позбавлено, внести до трудової книжки засудженого запис про те, на якій підставі, на який строк і які посади він позбавлений права обіймати або яким видом професійної діяльності він позбавлений права займатися, та повідомити уповноважений орган з питань пробації про виконання судового рішення»;
в абзаці третьому слова «кримінально-виконавчої інспекції надавати їй» замінити словами «уповноваженого органу з питань пробації надавати йому»;
9) у статті 33 слова «вироку суду», «вимог вироку суду» замінити словами «судового рішення», а слова «кримінально-виконавчу інспекцію» замінити словами «уповноважений орган з питань пробації»;
10) у статті 34:
частину першу викласти в такій редакції:
«1. Засуджений до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю зобов’язаний:
виконувати судове рішення;
надавати на вимогу уповноваженого органу з питань пробації документи, пов’язані з виконанням даного покарання;
повідомляти уповноважений орган з питань пробації про місце роботи і проживання чи їх зміну;
з’являтися за викликом до уповноваженого органу з питань пробації.
Поважними причинами неявки засудженого за викликом уповноваженого органу з питань пробації у призначений строк є несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і документально підтверджені»;
у частині другій слова «дозволу кримінально-виконавчої інспекції» замінити словами «погодження з уповноваженим органом з питань пробації»;
11) статтю 35 викласти в такій редакції:
«Стаття 35. Наслідки ухилення від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
1. Стосовно особи, яка ухиляється від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, уповноважений орган з питань пробації надсилає матеріали до органів Національної поліції для відповідного реагування.
2. Ухиленням від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю є невиконання засудженим обов’язків, передбачених статтею 34 цього Кодексу»;
12) у статті 36:
у частині третій слова «кримінально-виконавчу інспекцію, а проведення індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання засудженого - на органи Національної поліції» замінити словами «уповноважений орган з питань пробації»;
у частині четвертій слова «Вирок суду» замінити словами «Судове рішення», а слово «вироком» - словами «судовим рішенням»;
частину п’яту викласти в такій редакції:
«5. Уповноважений орган з питань пробації:
веде облік засуджених до покарання у виді громадських робіт;
роз’яснює засудженим порядок та умови відбування покарання;
погоджує з органами місцевого самоврядування перелік об’єктів, на яких засуджені відбувають покарання у виді громадських робіт;
здійснює контроль за додержанням засудженими порядку та умов відбування покарання у виді громадських робіт;
здійснює контроль за додержанням судового рішення власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом за місцем роботи засудженого;
вживає заходів з припинення порушень судових рішень;
веде сумарний облік відпрацьованого засудженим часу;
вживає першочергових заходів з виявлення засуджених, місцезнаходження яких невідоме;
звертається до відповідних правоохоронних органів щодо розшуку засуджених, місцезнаходження яких невідоме»;
13) у статті 37:
частини першу і третю викласти в такій редакції:
«1. Засуджені до покарання у виді громадських робіт зобов’язані:
додержуватися встановлених відповідно до закону порядку і умов відбування покарання;
сумлінно ставитися до праці;
працювати на визначених для них об’єктах і відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт;
повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
з’являтися за викликом до уповноваженого органу з питань пробації.
Поважними причинами неявки засудженого за викликом уповноваженого органу з питань пробації у призначений строк є несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і документально підтверджені»;
«3. Стосовно особи, яка після ухвалення судового рішення визнана інвалідом першої або другої групи або досягла пенсійного віку, а також жінки, яка стала вагітною, уповноважений орган з питань пробації направляє до суду подання про звільнення її від подальшого відбування покарання»;
у частині четвертій слова «дозволу кримінально-виконавчої інспекції» замінити словами «погодження з уповноваженим органом з питань пробації»;
14) у статті 39:
у частині першій слова «кримінально-виконавча інспекція» в усіх відмінках замінити словами «уповноважений орган з питань пробації» у відповідному відмінку;
у частині другій слова «кримінально-виконавча інспекція надсилає матеріали прокуророві» замінити словами «уповноважений орган з питань пробації надсилає матеріали правоохоронним органам для відповідного реагування»;
15) у статті 40:
у частині першій слова «кримінально-виконавчою інспекцією» замінити словами «уповноваженим органом з питань пробації»;
у частині другій слова «кримінально-виконавча інспекція надсилає матеріали прокуророві» замінити словами «уповноважений орган з питань пробації надсилає матеріали правоохоронним органам для відповідного реагування»;
в абзаці другому частини третьої слова «невиконання встановлених обов’язків» замінити словами «систематичне невиконання встановлених обов’язків»;
16) у статті 41:
у частині третій слова «кримінально-виконавчу інспекцію, а проведення індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання засудженого - на органи Національної поліції» замінити словами «уповноважений орган з питань пробації»;
частини четверту - шосту викласти в такій редакції:
«4. Судове рішення виконується не пізніше десятиденного строку з дня набрання ним законної сили або звернення його до виконання.
5. Уповноважений орган з питань пробації:
веде облік засуджених до покарання у виді виправних робіт;
роз’яснює засудженим порядок та умови відбування покарання;
здійснює контроль за додержанням засудженими порядку та умов відбування покарання;
здійснює контроль за додержанням порядку та умов відбування покарання власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом за місцем роботи засудженого;
вживає заходів з припинення порушень судових рішень;
направляє засуджених до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітних, якщо на час виконання вироку вони не працюють або звільнені з роботи відповідно до законодавства про працю;
погоджує зміну місця роботи засуджених протягом строку відбування ними покарання у виді виправних робіт;
застосовує заходи заохочення;
вживає першочергових заходів з виявлення засуджених, місцезнаходження яких невідоме;
звертається до відповідних правоохоронних органів щодо розшуку засуджених, місцезнаходження яких невідоме.
6. Засуджені до покарання у виді виправних робіт зобов’язані:
додержуватися встановлених відповідно до закону порядку та умов відбування покарання;
сумлінно ставитися до праці;
працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися для взяття на облік до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітних, якщо на час виконання вироку вони не працюють або звільнені з роботи відповідно до законодавства про працю та працевлаштуватися, якщо їм буде запропоновано відповідну посаду (роботу);
повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
погоджувати з уповноваженим органом з питань пробації зміну місця роботи;
з’являтися за викликом до уповноваженого органу з питань пробації.
Поважними причинами неявки засудженого за викликом уповноваженого органу з питань пробації у призначений строк є несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і документально підтверджені»;
17) у статті 42:
у першому реченні частини першої слова «кримінально-виконавчої інспекції» замінити словами «уповноваженого органу з питань пробації»;
у частині четвертій слова «дозволу кримінально-виконавчої інспекції» замінити словами «погодження з уповноваженим органом з питань пробації»;
частини п’яту і шосту викласти в такій редакції:
«5. Стосовно особи, яка після ухвалення судового рішення стала непрацездатною, уповноважений орган з питань пробації вносить подання до суду про заміну виправних робіт штрафом у порядку, визначеному кримінальним та кримінальним процесуальним законодавством.
6. Стосовно жінки, яка стала вагітною, уповноважений орган з питань пробації вносить подання до суду про її дострокове звільнення від відбування покарання»;
18) у статті 44:
у частині першій:
в абзаці другому слова «вироком суду» замінити словами «судовим рішенням»;
в абзацах четвертому і п’ятому слова «кримінально-виконавчої інспекції» замінити словами «уповноваженого органу з питань пробації»;
у частині другій слова «кримінально-виконавча інспекція надсилає матеріали прокуророві» замінити словами «уповноважений орган з питань пробації звертається до правоохоронних органів для відповідного реагування»;
19) у статті 45:
у частині першій слова «Кримінально-виконавча інспекція» замінити словами «Уповноважений орган з питань пробації»;
у частині другій слова «вироку суду», «вироку» та «вирок» замінити словами «судове рішення» у відповідному відмінку;
20) у статті 46:
у частині другій:
в абзаці першому слова «Кримінально-виконавча інспекція» замінити словами «Уповноважений орган з питань пробації»;
абзац другий викласти в такій редакції:
«подання до суду матеріалів про умовно-дострокове звільнення засудженого від покарання»;
частину третю викласти в такій редакції:
«3. Подання про умовно-дострокове звільнення засудженого від покарання надсилає до суду уповноважений орган з питань пробації з урахуванням характеристики засудженого, підготовленої власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом за місцем роботи засудженого»;
частину четверту після слів «виправних робіт» доповнити словами «уповноваженим органом з питань пробації»;
у частині п’ятій слова «кримінально-виконавча інспекція надсилає прокуророві матеріали» замінити словами «уповноважений орган з питань пробації звертається до правоохоронних органів для відповідного реагування»;
в абзаці другому частини шостої слово «невиконання» замінити словами «систематичне невиконання»;
21) у статті 51:
частину третю викласти в такій редакції:
«3. Засуджені до арешту мають право:
звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами до державних органів, громадських об’єднань і службових осіб. Кореспонденція, яку засуджені адресують Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Європейському суду з прав людини, суду, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій, прокурору, захиснику у кримінальному провадженні, який здійснює свої повноваження відповідно до статті 45 Кримінального процесуального кодексу України, перегляду не підлягає і надсилається за адресою протягом доби з часу її подання. Кореспонденція, яку засуджені одержують від зазначених органів та осіб, перегляду не підлягає;
витрачати гроші із своїх особових рахунків без обмеження їх обсягу для придбання продуктів харчування, одягу, взуття, літератури, письмового приладдя та предметів першої потреби;
отримувати грошові перекази;
одержувати і відправляти листи та телеграми без обмеження їх кількості;
одержувати один раз на місяць короткострокове побачення, а неповнолітні засуджені - короткострокові побачення без обмеження їх кількості. Побачення надаються з родичами або іншими особами у присутності представника колонії»;
частину четверту виключити;
22) у частині другій статті 52 слова «як правило» виключити;
23) у статті 57:
у частині першій:
у другому реченні слова «Кримінально-виконавча інспекція» замінити словами «Уповноважений орган з питань пробації»;
доповнити абзацом другим такого змісту:
«Уповноважений орган з питань пробації надсилає засудженому виклик, за яким він зобов’язаний з’явитися для вручення припису та ознайомлення з порядком і умовами відбування покарання»;
у частині третій слова «кримінально-виконавчою інспекцією» замінити словами «уповноваженим органом з питань пробації»;
частини четверту і п’яту викласти в такій редакції:
«4. У разі невиїзду засудженого до місця відбування покарання без поважних причин або ухилення засудженого від отримання припису суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації направляє засудженого до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.
Поважними причинами невиїзду засудженого після отримання припису до місця відбування покарання в призначений строк є хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і документально підтверджені.
Належним підтвердженням отримання засудженим припису є його підпис про отримання припису.
Ухиленням засудженого від отримання припису є його умисні дії, що унеможливлюють вручення припису персоналом уповноваженого органу з питань пробації та підтверджуються документально.
5. У разі неприбуття засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання та в разі, якщо його місцезнаходження невідоме, уповноважений орган з питань пробації надсилає органам Національної поліції подання про оголошення його в розшук та подання до суду для вирішення питання направлення засудженого до місця відбування покарання в порядку, установленому для засуджених до позбавлення волі. Після затримання засуджений направляється до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі»;
доповнити частиною шостою такого змісту:
«6. Допускається переведення засудженого для подальшого відбування покарання з одного виправного центру до іншого для розміщення засудженого за місцем проживання його близьких родичів за наявності поважних причин, що перешкоджають подальшому перебуванню засудженого в цьому виправному центрі.
Переведення засудженого для подальшого відбування покарання з одного виправного центру до іншого здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, за поданням адміністрації виправного центру, погодженим з начальником відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, та спостережною комісією»;
24) у статті 59:
частину третю після абзацу п’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:
«у разі необхідності оформлення документів для призначення та виплати пенсії».
У зв’язку з цим абзац шостий вважати абзацом сьомим;
частину четверту доповнити абзацом сьомим такого змісту:
«виконувати в разі залучення роботу із самообслуговування та благоустрою виправного центру»;
абзац другий частини п’ятої викласти в такій редакції:
«придбавати, використовувати, зберігати при собі та на території, де вони проживають, а також доставляти на цю територію предмети, вироби і речовини, перелік яких визначений Міністерством юстиції України. У разі виявлення таких предметів, виробів і речовин у засудженого вони підлягають вилученню і зберіганню до його звільнення, а вилучені з обігу - знищуються. Якщо в засудженого виявлені предмети, вироби і речовини, придбання і використання яких здійснюються за особливими дозволами і вичерпний перелік яких визначений законодавством, а також предмети, вироби і речовини, виготовлення, придбання, зберігання, збут і розповсюдження яких забороняються законодавством, вони передаються адміністрацією виправного центру до органів Національної поліції для прийняття рішення відповідно до законодавства. Про вилучення предметів, виробів і речовин посадовою особою виправного центру складається протокол»;
25) у статті 60:
у частині першій слово «праці» замінити словами «суспільно корисної оплачуваної праці за строковим трудовим договором»;
доповнити частиною п’ятою такого змісту:
«5. Засуджені можуть залучатися без оплати праці лише до робіт з благоустрою виправних центрів і прилеглих до них територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення виправних центрів продовольством.
До цих робіт засуджені залучаються в порядку черговості в неробочий час і не більш як на дві години на день»;
26) доповнити статтею 601 такого змісту:
«Стаття 601. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування і пенсійне забезпечення засуджених до обмеження волі
1. Засуджені до обмеження волі, залучені до суспільно корисної оплачуваної праці за строковим трудовим договором, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.
2. Засуджені мають право на загальних підставах на призначення та отримання пенсії за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених законодавством про пенсійне забезпечення.
3. Пенсії засудженим за наявності відповідного права призначаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем відбування покарання.
4. Виплата особам, засудженим до обмеження волі, призначених пенсій здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на рахунок установи за місцем відбування покарання.
Із пенсій засуджених до обмеження волі відшкодовуються витрати на їх утримання в установах виконання покарань в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
При цьому не менш як п’ятдесят відсотків пенсії зараховується установою за місцем відбування покарання на особовий рахунок засудженого»;
27) у першому реченні частини першої статті 64 слова «і речове майно» замінити словами «одяг, взуття, білизну і предмети першої потреби»;
28) у частині першій статті 89 слово «необережні» виключити;
29) у статті 92:
частину п’яту викласти в такій редакції:
«5. Окремо тримаються засуджені, які раніше працювали в суді, органах прокуратури, юстиції, правоохоронних органах, та, за власним бажанням, особи, які здійснювали адвокатську діяльність»;
в абзаці другому частини шостої слово «двадцяти» замінити словом «десяти»;
30) у статті 100:
друге речення частини другої викласти в такій редакції: «У разі якщо така постанова передбачає збільшення обсягу встановлених обмежень і більш суворі умови тримання, вона погоджується із спостережною комісією»;
друге речення частини третьої викласти в такій редакції: «У разі якщо таке подання передбачає переведення засудженого до установи виконання покарань з вищим рівнем безпеки, воно погоджується із спостережною комісією»;
31) у першому реченні частини шостої статті 102 слова «заборонені речі і документи» замінити словами «документи, а також предмети, вироби і речовини, зберігання і використання яких засудженим заборонено»;
32) у статті 108:
частину першу викласти в такій редакції:
«1. Засуджені мають право придбавати за безготівковим розрахунком продукти харчування, одяг, взуття, білизну та предмети першої потреби на гроші, зароблені в колоніях, одержані за переказами, за рахунок пенсії та іншого доходу, без обмеження їх обсягу»;
частини другу - шосту виключити;
у частині сьомій слова «і кількість» виключити, а після слова «харчування» доповнити словами «одягу, взуття, білизни»;
33) у статті 110:
назву доповнити словами «користування мережею Інтернет»;
частину п’яту доповнити абзацом другим такого змісту:
«Телефонні розмови проводяться протягом дня у вільний від роботи час та поза часом, передбаченим для приймання їжі та безперервного сну, а за необхідності та за погодженням з адміністрацією - у будь-який час»;
частину сьому викласти в такій редакції:
«7. Засудженим надається право користуватися мережею Інтернет під контролем адміністрації.
Засуджені можуть створювати електронну поштову скриньку та користуватися нею під контролем адміністрації установи виконання покарань. Адміністрація установи виконання покарань ознайомлюється зі змістом вхідних та вихідних повідомлень у разі, якщо це необхідно з огляду на індивідуальні ризики окремих засуджених.
Під час користування глобальною мережею Інтернет засудженим забороняється:
вносити будь-яку інформацію, у тому числі направляти листи, коментарі, знаки тощо, та реєструватися на веб-сайтах, крім випадків створення та користування електронною поштовою скринькою в порядку, визначеному цією статтею, а також у разі необхідності здійснення реєстрації для користування дозволеними сайтами;
формувати будь-які бази даних та накопичувальні диски, у тому числі віртуальні;
відвідувати веб-сайти соціальних мереж, сайти, що пропагують жорстокість, насильство, еротичного або порнографічного змісту, переглядати сайти, що можуть негативно вплинути на психічний стан засудженого.
Перелік сайтів, до яких дозволяється доступ, формується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, та за заявою засуджених може бути доповнений адміністрацією установи виконання покарань сайтами, зміст яких не суперечить вимогам цієї статті.
Користування глобальною мережею Інтернет проводиться протягом дня у вільний від роботи час та поза часом, передбаченим для приймання їжі та безперервного сну.
Користування глобальною мережею Інтернет оплачується з особистих коштів засуджених або коштів інших осіб шляхом їх внесення на електронний гаманець.
Засуджені під час перебування в стаціонарних закладах охорони здоров’я, не віднесених до відання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, з дозволу адміністрації установи виконання покарань можуть мати при собі та користуватися під контролем адміністрації портативними персональними комп’ютерами з доступом до глобальної мережі Інтернет»;
доповнити частиною восьмою такого змісту:
«8. Порядок організації побачень, телефонних розмов, користування мережею Інтернет встановлюється Міністерством юстиції України»;
34) у частині першій статті 111:
в абзаці першому слова «виправних колоніях середнього рівня безпеки» замінити словами «дільницях соціальної реабілітації виправних колоній середнього рівня безпеки»;
в абзаці четвертому слова «на території відповідного місця позбавлення волі» замінити словами «установою виконання покарань, за наявності відповідного висновку лікаря такої установи»;
35) частину четверту статті 115 викласти в такій редакції:
«4. Інвалідам першої та другої груп, жінкам з вагітністю понад чотири місяці, непрацюючим жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, непрацюючим чоловікам віком понад шістдесят років і жінкам понад п’ятдесят п’ять років (якщо вони не одержують пенсії), а також особам, звільненим від роботи через хворобу, в тому числі хворим на активну форму туберкульозу, комунально-побутові послуги надаються безоплатно. Засудженим, які відбувають покарання у виховних колоніях, харчування, одяг, взуття, білизна і комунально-побутові послуги надаються безоплатно»;
36) у статті 116:
у п’ятому реченні частини п’ятої слова «угода про надання медичних послуг, укладена між закладом охорони здоров’я та рідними чи близькими, або захисником засудженого, його законним представником» замінити словами «медичний висновок»;
доповнити частиною шостою такого змісту:
«6. Засудженим, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я, не віднесених до відання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, тривалі побачення не надаються.
Порядок перебування, умови тримання та охорони засуджених у закладах охорони здоров’я, не віднесених до відання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, визначаються Міністерством юстиції України»;
37) у статті 118:
абзаци перший і третій частини першої викласти в такій редакції:
«1. Засуджені до позбавлення волі мають право працювати та залучаються до суспільно корисної праці у місцях і на роботах, визначених адміністрацією колонії, з урахуванням наявних виробничих потужностей, зважаючи при цьому на стать, вік, працездатність, стан здоров’я і спеціальність. Засуджені залучаються до оплачуваної праці, як правило, на підприємствах, у майстернях колоній, а також на державних або інших форм власності підприємствах за строковим трудовим договором, що укладається між засудженим і виправною колонією (слідчим ізолятором), за умови забезпечення їх належної охорони та ізоляції»;
«Праця засуджених до позбавлення волі регулюється законодавством про працю з особливостями, визначеними цим Кодексом»;
у частині другій слова «Засудженим чоловікам віком понад шістдесят років, жінкам - понад п’ятдесят п’ять років» замінити словами і цифрами «Засудженим, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;
в абзаці другому частини п’ятої слова «як правило» виключити;
38) друге речення частини першої статті 119 викласти в такій редакції: «Місце та вид роботи, час початку та закінчення роботи (зміни) визначаються адміністрацією колонії»;
39) частину другу статті 120 викласти в такій редакції:
«2. У виправних колоніях на особовий рахунок засуджених, які залучаються до суспільно корисної оплачуваної праці, зараховується незалежно від усіх відрахувань не менш як п’ятдесят відсотків нарахованого їм місячного заробітку»;
40) статті 121 і 122 викласти в такій редакції:
«Стаття 121. Відрахування із заробітку або іншого доходу засуджених до позбавлення волі
1. Особи, які відбувають покарання у виправних колоніях, відшкодовують витрати на їх утримання, крім вартості харчування, взуття, одягу, білизни, спецхарчування та спецодягу.
Порядок відшкодування вартості витрат на утримання засуджених у виправних колоніях встановлюється Кабінетом Міністрів України.
2. Відшкодування засудженими витрат, встановлених частиною першою цієї статті, що належить до власних надходжень виправних колоній, здійснюється після відрахування податку на доходи фізичних осіб і аліментів. Відрахування за виконавчими листами та іншими виконавчими документами здійснюється у порядку, встановленому законом.
Стаття 122. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування і пенсійне забезпечення засуджених до позбавлення волі
1. Засуджені до позбавлення волі, залучені до суспільно корисної оплачуваної праці за строковим трудовим договором, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.
2. Засуджені мають право на загальних підставах на призначення та отримання пенсії за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених законодавством про пенсійне забезпечення.
3. Пенсії засудженим за наявності відповідного права призначаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем відбування покарання. Особа, яка під час відбування покарання набула право на пенсію, надає адміністрації виправного закладу клопотання про забезпечення необхідних умов для призначення їй пенсії за місцезнаходженням цього виправного закладу, у тому числі щодо виклику представників Пенсійного фонду України з метою подання у встановленому порядку необхідних документів безпосередньо особою, яка відбуває покарання, або представником особи, яка відбуває покарання, за нотаріальним дорученням.
Адміністрація виправного закладу не більш як протягом 30 днів з дня реєстрації клопотання забезпечує зустріч засудженого з представником Пенсійного фонду України та всебічно сприяє належному оформленню і поданню ним відповідних документів або забезпечує умови для оформлення і подання необхідних документів через представника особи, яка відбуває покарання.
4. Виплата особам, засудженим до позбавлення волі, призначених пенсій здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на рахунок установи за місцем відбування покарання.
Із пенсій засуджених до позбавлення волі відшкодовуються витрати на їх утримання в установах виконання покарань в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
При цьому не менш як п’ятдесят відсотків пенсії зараховується установою за місцем відбування покарання на особовий рахунок засудженого»;
41) абзац десятий частини першої статті 130 виключити;
42) у статті 138:
частину першу викласти в такій редакції:
«1. Засуджені у виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання мають право витрачати для придбання продуктів харчування, одягу, взуття, білизни та предметів першої потреби гроші, зароблені у виправній колонії, одержані за переказами, за рахунок пенсії та іншого доходу, без обмеження їх обсягу.
Засудженим, які перебувають у дільниці посиленого контролю, надаються одне короткострокове побачення на місяць і одне тривале побачення на три місяці.
Засудженим, які перебувають у дільниці ресоціалізації, надаються одне короткострокове побачення на місяць і одне тривале побачення на два місяці.
Засудженим, які перебувають у дільниці соціальної реабілітації, надаються короткострокові побачення без обмежень та тривале побачення щомісяця»;
у частині другій слова «і додатково витрачати на місяць гроші в сумі п’ятдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати» виключити;
43) у статті 139:
частину першу викласти в такій редакції:
«1. У виправних колоніях середнього рівня безпеки засуджені мають право витрачати на місяць для придбання продуктів харчування, одягу, взуття та предметів першої потреби гроші, зароблені у виправній колонії, одержані за переказами, за рахунок пенсії та іншого доходу, без обмеження їх обсягу.
Засудженим, які перебувають у дільниці посиленого контролю, надаються одне короткострокове побачення на місяць і одне тривале побачення на три місяці.
Засудженим, які перебувають у дільниці ресоціалізації, надаються одне короткострокове побачення на місяць і одне тривале побачення на два місяці.
Засудженим, які перебувають у дільниці соціальної реабілітації, надаються короткострокові побачення без обмежень та тривале побачення щомісяця»;
у частині другій слова «і додатково витрачати на місяць гроші в сумі сорока відсотків мінімального розміру заробітної плати» виключити;
44) у статті 140:
частину другу викласти в такій редакції:
«2. У виправних колоніях максимального рівня безпеки засуджені мають право витрачати для придбання продуктів харчування, одягу, взуття та предметів першої потреби гроші, зароблені у виправній колонії, одержані за переказами, за рахунок пенсії та іншого доходу, без обмеження їх обсягу.
Засудженим, які перебувають у дільниці посиленого контролю, надаються одне короткострокове побачення на місяць і одне тривале побачення на три місяці.
Засудженим, які перебувають у дільниці ресоціалізації, надаються одне короткострокове побачення на місяць і одне тривале побачення на два місяці.
Засудженим, які перебувають у приміщеннях камерного типу, надається щоденна прогулянка тривалістю одна година»;
у частині третій слова «і додатково витрачати на місяць гроші в сумі тридцяти відсотків мінімального розміру заробітної плати» виключити;
45) частину шосту статті 141 викласти в такій редакції:
«6. Діти, які перебувають у будинку дитини, за згодою батьків можуть передаватися їхнім родичам та за згодою батьків та рішенням органу опіки і піклування - іншим особам або після досягнення трирічного віку направляються до відповідних дитячих закладів.
Спірні питання між матір’ю та батьком щодо місця проживання дитини вирішуються органом опіки та піклування або судом»;
46) у статті 143:
абзац другий частини першої викласти в такій редакції:
«витрачати для придбання продуктів харчування, одягу, взуття, білизни та предметів першої потреби гроші, зароблені у виправній колонії, одержані за переказами, за рахунок пенсії та іншого доходу, без обмеження їх обсягу»;
абзац другий частини другої виключити;
47) у частині другій статті 150 слово «двадцяти» замінити словом «десяти»;
48) у статті 151:
у частині п’ятій:
абзац другий викласти в такій редакції:
«витрачати для придбання продуктів харчування, одягу, взуття, білизни та предметів першої потреби гроші, зароблені у виправній колонії, одержані за переказами, за рахунок пенсії та іншого доходу, без обмеження їх обсягу»;
в абзаці третьому слова «на три» замінити словами «на два»;
у частині шостій слова «додатково витрачати на місяць гроші в сумі двадцяти відсотків мінімального розміру заробітної плати, а після відбуття п’ятнадцяти років строку покарання» виключити;
49) у частині шостій статті 153 слова «Кримінально-виконавча інспекція» замінити словами «Уповноважений орган з питань пробації»;
50) у статті 154:
у частині п’ятій слово «клопотання» в усіх відмінках замінити словом «подання» у відповідному відмінку;
у частині дев’ятій та абзаці другому частини десятої слова «кримінально-виконавча інспекція» замінити словами «уповноважений орган з питань пробації»;
51) у статті 156:
частину першу викласти в такій редакції:
«1. Уповноважений орган з питань пробації спільно з адміністрацією установи виконання покарань не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строк організовує здійснення заходів щодо сприяння засудженим, які готуються до звільнення, у визначенні місця проживання після звільнення, влаштуванні до спеціалізованих установ для звільнених, госпіталізації до закладів охорони здоров’я (за потреби), працевлаштуванні після звільнення працездатних осіб»;
у першому реченні частини третьої слова «чоловіки віком понад шістдесят років і жінки - понад п’ятдесят п’ять років» замінити словами і цифрами «особи, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;
доповнити частиною четвертою такого змісту:
«4. Заходи щодо соціального патронажу осіб, звільнених від покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, визначаються Законом України «Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк», а порядок взаємодії суб’єктів соціального патронажу - Міністерством соціальної політики України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров’я України та Міністерством юстиції України»;
52) у статті 163:
у назві слово «контроль» замінити словом «нагляд»;
у частині першій слово «Контроль» замінити словом «Нагляд», а слова «кримінально-виконавчою інспекцією» - словами «уповноваженим органом з питань пробації»;
частину другу викласти в такій редакції:
«2. До соціально-виховної роботи із засудженими, звільненими від відбування покарання з випробуванням, можуть залучатися працівники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також громадські об’єднання, релігійні та благодійні організації»;
53) у статті 164:
назву та частину першу викласти в такій редакції:
«Стаття 164. Порядок здійснення нагляду за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням
1. Уповноважений орган з питань пробації:
веде облік засуджених протягом іспитового строку;
роз’яснює засудженим порядок виконання обов’язків, покладених на них судом;
здійснює нагляд за засудженими;
вживає заходів з припинення порушень судових рішень;
організовує першочергові заходи з виявлення засуджених, місцезнаходження яких невідоме;
звертається до відповідних правоохоронних органів щодо розшуку засуджених, місцезнаходження яких невідоме;
здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом та Законом України «Про пробацію»;
у частині третій:
в абзаці першому:
у першому реченні слово «інспекцію» замінити словами «уповноважений орган з питань пробації», а слова «кримінально-виконавчої інспекції» - словами «зазначеного органу»;
друге речення виключити;
абзац другий виключити;
доповнити частиною четвертою такого змісту:
«4. У разі якщо засуджений з незалежних від нього обставин не може виконати обов’язок (обов’язки), покладені на нього судом, уповноважений орган з питань пробації направляє до суду обґрунтоване подання про зміну таких обов’язків»;
54) у частині другій статті 165 слова «кримінально-виконавчої інспекції» та «кримінально-виконавчій інспекції» замінити відповідно словами «уповноваженого органу з питань пробації» та «зазначеному органі», а слова «контроль за його поведінкою» - словом «нагляд»;
55) статтю 166 викласти в такій редакції:
«Стаття 166. Відповідальність осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням
1. Якщо засуджений не виконує обов’язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
2. Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
3. У разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов’язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.
4. Письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов’язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об’єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.
5. У разі вчинення засудженим адміністративних правопорушень, що тягнуть за собою накладення адміністративних стягнень, із засудженим проводиться індивідуальна профілактична бесіда.
6. У разі відмови судом у задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням повторне направлення до суду такого подання здійснюється після застосування до засудженого повторного письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання».
3. У Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13, ст. 88):
1) у частині першій статті 3:
пункт 25 після слова «спеціаліст» доповнити словами «представник персоналу органу пробації»;
пункт 26 після слів «щодо якої здійснюється провадження» доповнити словами «представник персоналу органу пробації»;
2) у частині першій статті 41 та у частині шостій статті 246 слово «пенітенціарної» замінити словом «кримінально-виконавчої»;
3) у статті 42:
частину четверту доповнити пунктами 7 та 8 такого змісту:
«7) отримувати роз’яснення щодо порядку підготовки та використання досудової доповіді, відмовлятися від участі у підготовці досудової доповіді;
8) брати участь у підготовці досудової доповіді, надавати представнику персоналу органу пробації інформацію, необхідну для підготовки такої доповіді, ознайомлюватися з текстом досудової доповіді, подавати свої зауваження та уточнення»;
частину сьому доповнити пунктом 4 такого змісту:
«4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді»;
4) доповнити статтею 721 такого змісту:
«Стаття 721. Представник персоналу органу пробації
1. Представником персоналу органу пробації є посадова особа такого органу, яка за ухвалою суду складає та подає до суду досудову доповідь.
2. Представник персоналу органу пробації з метою складання досудової доповіді має право:
1) отримувати інформацію про обвинуваченого від підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів та громадян;
2) викликати обвинуваченого до уповноваженого органу з питань пробації для отримання усних чи письмових пояснень;
3) відвідувати обвинуваченого за місцем його проживання або перебування, роботи або навчання;
4) відвідувати місця попереднього ув’язнення, якщо до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою;
5) заявляти клопотання суду про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження щодо обставин, передбачених пунктами 4 та 5 частини першої статті 91 цього Кодексу, а у кримінальних провадженнях щодо неповнолітнього обвинуваченого - додатково статтями 485, 487 цього Кодексу в порядку, передбаченому статтею 317 цього Кодексу;
6) бути присутнім під час проведення судового засідання;
7) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом.
3. Представник персоналу органу пробації зобов’язаний:
1) складати досудову доповідь і подавати її до суду в строк, визначений ухвалою суду;
2) дотримуватися прав і свобод людини і громадянина;
3) невідкладно повідомляти суд про наявність або виникнення об’єктивних обставин, що унеможливлюють підготовку або своєчасне подання досудової доповіді;
4) надавати пояснення з поставлених судом питань щодо досудової доповіді під час судового розгляду;
5) не розголошувати будь-які відомості, що стали йому відомі у зв’язку з виконанням обов’язків;
6) не допускати розголошення в будь-який спосіб конфіденційної інформації, яку йому було довірено або яка стала відома у зв’язку з виконанням обов’язків;
7) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом»;
5) пункт 2 частини першої статей 75 та 77 після слова «спеціаліст» доповнити словами «представник персоналу органу пробації»;
6) частину першу статті 78 після слова «спеціаліст» доповнити словами «представник персоналу органу пробації»;
7) у статті 79:
назву після слова «спеціаліста» доповнити словами «представника персоналу органу пробації»;
частину першу після слів «Спеціаліст» та «спеціаліста» доповнити відповідно словами «представник персоналу органу пробації» та «представника персоналу органу пробації»;
8) частину першу статті 80 після слова «експерт» доповнити словами «представник персоналу органу пробації»;
9) назву та частину другу статті 83 після слова «спеціаліста» доповнити словами «представника персоналу органу пробації»;
10) у статті 314:
частину третю доповнити пунктом 6 такого змісту:
«6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь»;
доповнити частиною п’ятою такого змісту:
«5. У підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді»;
11) доповнити статтею 3141 такого змісту:
«Стаття 3141. Складання досудової доповіді
1. З метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.
2. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п’яти років позбавлення волі. Досудова доповідь щодо неповнолітнього обвинуваченого віком від 14 до 18 років складається незалежно від тяжкості вчиненого злочину, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
3. Форма, зміст та порядок складання досудової доповіді про обвинуваченого визначаються законодавством.
4. Досудова доповідь не складається:
1) щодо особи, стосовно якої прокурором складено клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності;
2) щодо особи, яка вже відбуває покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі;
3) щодо неповнолітнього, стосовно якого прокурором у порядку, передбаченому статтею 497 цього Кодексу, складено клопотання про застосування до нього примусових заходів виховного характеру;
4) щодо неповнолітнього, який не досяг віку кримінальної відповідальності, за наявності підстави для застосування примусових заходів виховного характеру відповідно до параграфа 2 глави 38 розділу VІ цього Кодексу;
5) щодо особи, стосовно якої прокурором складено клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру;
6) щодо особи, до якої застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, проте вона вчинила новий злочин протягом невідбутої частини покарання;
7) у разі якщо під час підготовчого судового засідання ухвалено судове рішення про затвердження угоди, передбаченої цим Кодексом.
5. Досудова доповідь не може використовуватися у кримінальному провадженні як доказ винуватості обвинуваченого у вчиненні злочину.
6. Досудова доповідь долучається до матеріалів кримінального провадження»;
12) у статті 327:
назву після слова «перекладача» доповнити словами «представника уповноваженого органу з питань пробації»;
доповнити частиною третьою такого змісту:
«3. Неприбуття в судове засідання представника уповноваженого органу з питань пробації, належним чином повідомленого про час і місце судового засідання, не перешкоджає судовому розгляду»;
13) статтю 338 доповнити частиною п’ятою такого змісту:
«5. У разі зміни ступеня тяжкості злочину з тяжкого чи особливо тяжкого на злочин, передбачений частиною другою статті 3141 цього Кодексу, суд за власною ініціативою або за клопотанням осіб, передбачених частиною п’ятою статті 314 цього Кодексу, постановляє ухвалу про складання досудової доповіді із зазначенням строку її підготовки та відкладає судовий розгляд»;
14) у частині першій статті 368:
пункт 6 доповнити словами «які обов’язки слід покласти на особу в разі її звільнення від відбування покарання з випробуванням»;
доповнити абзацом сімнадцятим такого змісту:
«Ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого»;
15) в абзаці сімнадцятому пункту 2 частини четвертої статті 374 слова «а також трудовий колектив або особа, на які, за їх згодою або на їх прохання» замінити словами «особа, на яку за її згодою або на її прохання»;
16) частину першу статті 537 доповнити пунктом 133 такого змісту:
«133) про зміну обов’язків, покладених на засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням»;
17) пункт 3 частини другої статті 539 після цифри «9» доповнити цифрами «133».
4. У Законі України «Про оперативно-розшукову діяльність» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 22, ст. 303 із наступними змінами):
1) в абзаці дев’ятому частини першої статті 5 та частині четвертій статті 7 слово «пенітенціарної» замінити словом «кримінально-виконавчої»;
2) у частинах другій та восьмій статті 9 слова «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань» у всіх відмінках замінити словами «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації» у відповідному відмінку.
5. Статтю 2 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., 
№ 11, ст. 51; 2013 р., № 21, ст. 208; 2014 р., № 12, ст. 183) доповнити пунктом «г2» такого змісту:
«г2) персонал органу пробації».
6. У пункті «б» частини першої статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170 із наступними змінами):
1) підпункт 14 доповнити словами «а також осіб, до яких застосовано пробацію»;
2) доповнити підпунктом 17 такого змісту:
«17) визначення видів безоплатних суспільно корисних робіт для осіб, яким призначено покарання у виді громадських робіт».
7. Пункт 2 частини четвертої статті 6 Закону України «Про психіатричну допомогу» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 19, ст. 143; 2013 р., № 21, ст. 208) викласти в такій редакції:
«2) провадження досудового розслідування, складання досудової доповіді щодо обвинувачених або судового розгляду за письмовим запитом слідчого, прокурора, суду та представника уповноваженого органу з питань пробації».
8. У частині третій статті 33 Закону України «Про охорону дитинства» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 30, ст. 142) слово «та» виключити, а після слова «покарання» доповнити словами
«і застосування до них пробації».
9. Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 49-51, ст. 376 із наступними змінами) доповнити статтею 481 такого змісту:
«Стаття 481. Виплата пенсій особам, засудженим до обмеження волі або позбавлення волі на певний строк
1. Виплата особам, засудженим до обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, призначених пенсій здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на рахунок установи за місцем відбування покарання.
2. Із пенсій засуджених до обмеження волі або позбавлення волі на певний строк відшкодовуються витрати на їх утримання в установах виконання покарань в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
3. При цьому не менш як 50 відсотків пенсії зараховуються установою за місцем відбування покарання на особовий рахунок засудженого».
10. Частину другу статті 12 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 15, ст. 232; 2013 р., № 30, ст. 343) після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:
«осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, яким заборонено виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації».
У зв’язку з цим абзаци четвертий - дев’ятий вважати відповідно абзацами п’ятим - десятим.
11. У статті 10 Закону України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю» (Відомості Верховної Ради України, 2009 р., № 23, ст. 284):
частину першу доповнити абзацом сьомим такого змісту:
«медико-соціальної, соціально-освітньої, фізичної та психологічної реабілітації дітей, звільнених від відбування покарання з випробуванням»;
частину другу доповнити словами «а також дітям, звільненим від відбування покарання з випробуванням».
12. Частину третю статті 1 Закону України «Про волонтерську діяльність» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 42, ст. 435; 2015 р., № 22, ст. 146) після абзацу дев’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:
«сприяння уповноваженому органу з питань пробації у здійсненні нагляду за засудженими та проведенні з ними соціально-виховної роботи».
У зв’язку з цим абзац десятий вважати абзацом одинадцятим.
ІІ. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім положень щодо застосування пробаційних програм, що набирають чинності з 1 січня 2018 року.
2. До створення відповідних умов для забезпечення права на тривалі побачення засуджених до довічного позбавлення волі, але не більше одного року з дня набрання чинності цим Законом, зазначені побачення надаються у межах пропускної спроможності приміщень для надання побачень установ виконання покарань, але не більш як один раз на три місяці.

Президент України П. ПОРОШЕНКО.

м. Київ,
7 вересня 2016 року.
№ 1492-VІІІ.