Днями міський голова Києва Віталій Кличко повідомив, що ухвалено рішення збільшити фінансування програми «Безпечна столиця». За його словами, це викликано тим, що на руках у громадян перебуває велика кількість незареєстрованної зброї, яка незаконно потрапляє на мирну територію із зони АТО. Тому влада міста переймає досвід Ізраїлю та встановлює на вулицях систему, що добре зарекомендувала себе в цій країні. Ця мережа для відеоспостереження дає змогу розпізнавати обличчя, ідентифікувати людей, що скоїли правопорушення. З її допомогою можна буде фіксувати, що відбувається на дорогах і в житлових районах міста й тим самим зробити життя киян більш безпечнішим.

У столиці планують поетапно встановити вісім тисяч камер. У лютому було підписано розпорядження міськдержадміністрації, відповідно до якого продовжиться реалізація проекту «Розумне місто», що стартував у середині 2015 року. А з весни запустили в роботу одну зі складових частин цього проекту — програму «Безпечна столиця».
Нагадаємо: перед Євро-2012 на центральних вулицях і жвавих трасах Києва розмістили майже 120 відеокамер. Зображення з них виведені на екрани чергової частини київської поліції. Ще 23 камери функціонують на вулицях, де є круті спуски. У разі затору чи аварії туди відразу виїжджає евакуатор або тягач.
Віталій Кличко вважає, що місту потрібен ще один ситуаційний центр. Його створюють у міській адміністрації. Туди виведуть сигнали із установлених на вулицях камер спостереження, а інформацію почнуть приймати транспортні, комунальні й аварійні служби Києва. У разі виникнення екстрених ситуацій (пробки, снігові замети, затоплення доріг під час сильних злив) чи аварій ці служби реагуватимуть на те, що відбувається.
У столиці відеосистеми є у всіх торгових центрах, супермаркетах і розважальних закладах. Камери встановлені навіть у нових тролейбусах і трамваях, і водії мають можливість стежити за тим, що відбувається в салоні. Є в них і «тривожна кнопка».
Програма «Безпечна столиця», що розрахована на два роки, обійдеться в 500 мільйонів гривень. Цього року на встановлення апаратури виділено 146 мільйонів. Зараз суму витрат збільшили. Такі витрати виправдані. Передусім приладами спостереження доукомплектовують жваві магістралі та перехрестя. До них додають пункти екстреного виклику поліції — «тривожні кнопки». Такі само кнопки й камери відеофіксації з’являються й на фасадах комунальних підприємств, навчальних закладів і житлових будинків.
У кожній школі міста до кінця поточного року встановлять спостереження, а в дитсадках з’являться кнопки тривожного оповіщення.
За словами заступника глави Київської міської адміністрації Ганни Старостенко, діти в дитсадках і школах мають перебувати в безпеці. Зміни відбудуться в рамках діючої програми «Освіта Києва. 2016-2018 рр.» Місто виділило для цього 24,3 мільйона гривень, а також 7,6 млн. гривень на системи «тривожна кнопка».
У столичних парках улітку встановили 12 камер відеоспостереження, у планах монтаж ще 36 апаратів. Ними обладнають сквери імені Гончара, Городецького, парки імені Пушкіна, Шевченка, а також «Орлятко», «Нивки», «Маріїнський», «Володимирська гірка», «Партизанської слави», «Перемоги». Частину систем безпеки встановлять за рахунок міста, частину — за рахунок меценатів.
У поліції Києва вважають, що найпроблемнішими є парки «Партизанської слави», «Кіото», «Перемоги» і Труханів острів, тому, що там частіше трапляються інциденти. У цих місцях будуть створені так звані острівці безпеки — спеціальні устрої, обладнані освітленим приміщенням із замком, де можна сховатися, тривожними кнопками та відеокамерами. У випадку екстрених ситуацій городяни зможуть напряму звернутися по допомогу до патрульних.
Відеоспостереження встановлять і в громадських місцях. Перш за все в Печерському, Шевченківському й Подільському районах.
Мешканці багатоповерхівок, особливо у віддалених районах міста, можуть самі замовляти системи безпеки. У столиці їх пропонують за ціною від шести тисяч гривень.