У кулуарах парламенту відбулися просвітницькі заходи, присвячені Всесвітньому дню серця
Народні депутати, працівники апарату, журналісти та гості парламенту мали змогу виміряти артеріальний тиск та отримати консультацію лікаря, навіть медичних світил, провідних вітчизняних кардіологів (на знімку). Було також розгорнуто виставку, присвячену профілактиці серцево-судинних захворювань, здійснювалась відеодемонстрація сучасних методів профілактики та лікування серцево-судинних захворювань, досягнень вітчизняної медицини у цій сфері. Організатором виступили Комітет Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, Асоціація кардіологів України та державна установа «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М. Стражеска».
— Мені б дуже хотілося, щоб парламентарії ставали для людей прикладом здорового способу життя, праце-здатності та патріотизму, — зауважила голова Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець. — Але деякі парламентарії бояться підійти виміряти свій тиск. Хоча саме не виміряний своєчасно тиск, що не дає змоги діагностувати гіпертонію і прийняти дуже дешеві ліки, призводить до інфарктів та інсультів, на лікування яких держава витрачає шалені кошти.
Лікарі в Україні готові лікувати інфаркти і інсульти, але лікарі не можуть вплинути на захворюваність, яка в першу чергу залежить від способу життя».
«На жаль, в Україні відсутня культура профілактики і збереження власного здоров’я, і депутати нічим не відрізняються від загальної маси українців, — каже заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Олег Мусій. — І ця акція має привернути увагу до потреби здорового способу життя. Якщо регулярно вимірювати артеріальний тиск і в разі його підвищення звернутися до лікаря, а нині є маса недорогих лікарських засобів, які його знижують і які можна приймати до 100 років, ризик інфарктів та інсультів буде мінімальний, а тривалість життя — така, як у Європі. Наша громадська організація — Всеукраїнське лікарське товариство — започаткувала проект «Майстерня здоров’я» — вимірювання артеріального тиску на вулицях, у супермаркетах, у поліклініках, аптеках. І за вісім років виміряли артеріальний тиск у публічних місцях майже у двох мільйонів осіб, що занесено до Книги рекордів України».
«Найпоширеніший чинник ризику серцево-судинних захворювань — це підвищений холестерин, надлишкова вага тіла, ожиріння. На другому місці — гіперінсулінемія, переддіабет, артеріальна гіпертензія. Майже 70 відсотків всього дорослого населення має надлишкову масу тіла та ожиріння, — зазначила в коментарі «Голосу України» професор Інституту кардіології імені М. Стражеска, завідувач відділу дисліпідемії Олена Мітченко. — Можна безкінечно поліпшувати якість надання допомоги вже хворим на інфаркт міокарда, але подія вже відбулася. Доведено: якщо людина має нормальну вагу, рівень холестерину в нормі, не палить, не зловживає алкоголем, то втричі зменшується ризик ранньої смерті, в шість разів зменшується ризик розвитку інфаркту міокарда і в десять разів — розвитку ішемічної хвороби серця, атеросклеротичного ураження судин і коронарних судин, судин серця».
Медики також б’ють на сполох через запропонований урядом проект Державного бюджету України на 2017 рік. Де, з одного боку, передбачається незначне збільшення зарплат лікарям, однак з другого — урізається фінансування. Медичні заклади вищого рівня акредитації Академії медичних наук — Інститут серця, Інститут кардіології, Інститут онкології та інші — у проекті Держбюджету на 2017 рік взагалі вирішено перевести на госпрозрахунок, і щоб вони навіть за комунальні послуги сплачували самі. «Тільки бюджет на медикаменти у 36 медично-лікувальних закладах найвищої акредитації становить два мільярди гривень, — наголосила в коментарі «Голосу України» Ольга Богомолець. — Сьогодні люди оплачують, перебуваючи у стаціонарі, медикаменти, протезування, але якщо цим закладам держава не дасть бюджету, пацієнти будуть змушені оплачувати ще й комунальні послуги лікарень, і українці взагалі втратять можливість лікуватися, а Україна втратить школу. Бо ці заклади концентрують провідних фахівців, яких поважають у світі, котрі в умовах жорсткої економії працюють і розвивають свою галузь. У проекті Держбюджету-2017 також практично немає грошей на розвиток екстреної медичної допомоги. Тому наш комітет наполягає, щоб було включено кошти, які покриють лікування українців у закладах Академії медичних наук, а також на розвиток екстреної допомоги».
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
