Урочистим мітингом у парку Слави, покладанням квітів до пам’ятника Невідомому солдату, виступами артистів художньої самодіяльності та вшануванням ветеранів святкуватимуть у Херсоні день визволення міста від німецько-фашистських загарбників. Але цим урочистості лише відкриються: адже 13 березня містяни відзначають 70-річчя позбавлення від коричневої чуми, а 30 березня — такий самий ювілей заснування Херсонської області. Тому «на порядку денному» ще й загальноміський легкоатлетичний пробіг «Десант-44», ювілейний гала-концерт, музейні виставки і театральні прем’єри.

Херсонці схиляють голови перед героїзмом воїнів Радянської Армії, котрі блискавично зламали потужну фашистську оборону. Близько чотирьох годин вранці 13 березня 1944 року бійці 295-ї та 49-ї Гвардійської стрілецьких дивізій вели бої на підступах до міста, а вже опівдні того ж дня Херсон був повністю очищений від підрозділів вермахту. Та ця перемога далася дорогою ціною: загинуло майже двадцять тисяч радянських солдатів. До того ж за 31 місяць окупації фашисти розстріляли, повісили й закатували 17 тисяч цивільних осіб і ще 15 тисяч вивезли до Німеччини, знищили всі промислові підприємства та об’єкти комунальної інфраструктури, спалили сховища в порту, а залізничні шляхи підірвали. В день визволення Херсона в підвалах ховалося лише п’ятдесят дивом вцілілих жителів!
Але й відновлення обласного центру стало новим подвигом — цього разу трудовим. Уже в квітні 1944-го розгорнулася масштабна відбудова, працювали міськрада й три ремісничі училища. А до червня 1945 року були відремонтовані й приймали учнів 24 школи, два інститути. Старі викладачі тодішнього Херсонського педінституту згадують: засклити розбиті вибухами та кулями вікна було нічим, тому замість звичайного скла використали... консервні банки, що їх тільки-но почав випускати міський склозавод. Однак учитися набраним на перший курс студентам це аж ніяк не заважало — сама можливість опановувати науки після майже трирічного рабського існування в окупації чи окопних буднів була для молодих людей радісною прикметою повернення до нормального людського життя.
І про все це у березні 2014-го почують сьогоднішні школярі під час єдиного уроку «Херсонщині — 70».
На мітинг та до навчальних закладів, звичайно, завітають і самі визволителі Херсона, та дуже мало їх залишилися з нами. Голова міської ради ветеранів, полковник у відставці Володимир Куций каже, що нині в обласному центрі мешкають лише четверо з них. Це — Дмитро Перетяпко, Віталій Рябко, Олександр Яковлєв та Петро Ярковий. Усім їм міськрада присвоїла звання почесного громадянина міста (з доплатою до пенсій у розмірі половини мінімальної зарплати), а на додачу встановила кожному адресну грошову допомогу — десять тисяч гривень на рік. Хоча самими грішми, звичайно, не виміряти вдячність та пошану земляків до звитяжців-визволителів.
 
Херсон.