Попри всі заяви про курс на децентралізацію та посилення ролі територіальних громад ми, на жаль, нерідко бачимо абсолютно зворотні рішення центральних органів виконавчої влади, де однією рукою містам щось дають, а іншою вдвічі більше забирають. Руслан Сидорович (на знімку) аналізує останні рішення Нацкомісії з регулювання енергетики.

 

 

Одним з найяскравіших прикладів стало рішення НКРЕКП, яким з березня цього року містам та селам в 2,5 разу підняли вартість нічного зовнішнього освітлення населених пунктів. Ще на початку цього року «Об’єднання «Самопоміч» порушило проблему незаконності цього рішення та необхідності його скасування. Цей заклик було підтримано великою кількістю великих і малих міст -від Заходу до Сходу, від Півночі до Півдня. На сьогодні позов про визнання незаконним цього рішення, який розглядається адміністративним судом м. Києва, підписали 18 міст України, серед яких  Дніпро, Львів, Вінниця, Київ, Запоріжжя, Чернівці, Рівне, Кіровоград, Миколаїв, а також цілий ряд районних центрів з усієї України.


Це, своєю чергою, доводить актуальність цієї проблеми для абсолютно всіх населених пунктів нашої країни, адже незаплановане збільшення вартості нічного освітлення для наших міст та сіл означає одне з двох — або необхідність виділення з бюджету на ці цілі додаткових коштів, а відтак неможливості їх використання на інші, в тому числі й соціальні цілі, або ж темні вулиці, а це призводить щонайменше до зростання й так значного рівня злочинності. Однак у необізнаної людини може виникнути запитання — невже державний орган міг винести незаконне рішення? Виявляється, запросто! І ось у чому в основних рисах полягає незаконність цього рішення.


1. Чинний регулятор (тобто НКРЕКП) вніс зміни до Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22.10.2004 року, незважаючи на те, що він не є його правонаступником, більше того, старий орган — НКРЕ ще навіть не ліквідовано!


2. Це складно собі уявити, але НКРЕКП є органом, створеним всупереч Конституції, оскільки Президент не наділений повноваженнями створювати регуляторів ринку! Більше того, власне розгляд у стінах парламенту закону про незалежного регулятора ринку електричної енергії підтверджує той факт, що такі структури можуть створюватись лише законами, а не указами Президента.


3. Сенс існування таких регуляторів у розвинених країнах, власне, полягає в їхній незалежності, що насамперед дає можливість споживачам одержувати якісні послуги за адекватною ціною. Натомість у нас «незалежний» регулятор приймає рішення на виконання підпункту 2 пункту 3 витягу з протоколу засідання Кабінету Міністрів! Ви лише вдумайтесь у цей абсурд!


4. Майже на завершення — пряме порушення бюджетного законодавства, а саме ст. 78, ст. 116 Бюджетного кодексу України, оскільки заборонено приймати рішення, які впливають на показники місцевих бюджетів без визначення джерел коштів, виділених державою для забезпечення цих витрат (слід зауважити, що тарифи на нічне освітлення було збільшено після того, як всі місцеві бюджети країни на 2016 рік вже були затверджені з урахуванням попередніх тарифів).


5. І насамкінець — якщо в нормальних країнах стимулюють збільшення споживання нічної електроенергії, якої є в надлишку, аж до встановлення нульових тарифів, в нашій державі тарифи навпаки підвищують, створюючи передумови для перевантаження наших електричних мереж.


Тобто маємо рішення державного органу, яке не лише є незаконним, а й відверто шкідливим та небезпечним для держави загалом, виїдає кошти місцевих бюджетів. Тому залишається великою загадкою, якою логікою все ж користувався п. Вовк, голова НКРЕКП, підписуючи дане рішення.


Наступне засідання щодо цієї справи відбудеться 20 жовтня. Що ж, подивимось, наскільки українська Феміда в стані захистити наші міста від свавілля центральної влади.

Друкується в рахунок квоти Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.