Привітаємо нашу команду з першою перемогою в цьому відбірному циклі. Але давайте будемо відвертими і скажемо, що здобуто її не над елітним суперником. Утім, наші футболісти і самі лише вчаться грати першим номером. А справа ця — не цукерка. Вона потребує багато якостей: відповідного вишколу, високої психологічної налаштованості, не зухвалості, а впевненості у власних силах, стійкості, наполегливості і, нарешті, високої концентрації.
У протистоянні команд різних за класом значно легше руйнувати. Тому більшу частину першого тайму нашим не вдавалося організувати по-справжньому гострих атакувальних дій. Одні перетримували м’яч, інші грішили неточними передачами й ударами. Але слід зазначити, що український тиск на позиції збірної Косово майже не припинявся. Це, зрештою, й привело до успіху.
Олександр Зінченко з центру поля видав передачу праворуч до карного майданчика на Артема Кравця (на знімку), який пробивав. Ррагмані підставив ногу, й м’яч після рикошету влетів під поперечину.
Після перерви «потішив» рефері, котрий не призначив три пенальті у ворота Косово. Хоча слід сказати, що гості вже не виявляли особливої боязкості, а господарі, пам’ятаючи про ціну перемоги, вперед не рвалися.
Потім Андрій Шевченко зробив дві заміни, випустивши на поле Руслана Ротаня й Олександра Караваєва. І, як з’ясувалося, недаремно, бо ці гравці істотно вплинули на результат матчу.
Олександр зробив результативну передачу на Андрія Ярмоленка, котрий перебував поблизу воріт суперника. Динамівець зіграв майстерно і забив шикарний гол. До речі, це був його третій м’яч у трьох останніх поєдинках збірної.
Засмучені гості було спробували забити бодай м’яч, але наразилися на ще більші неприємності. Високу репутацію підтвердив досвідчений Руслан Ротань (на знімку в центрі), який, перебуваючи біля лінії карного майданчика, холоднокровно прицілився й поклав м’яч точно в праву «дев’ятку».
***
Андрій Шевченко так прокоментував події на полі:
— Це була непроста перемога. З огляду на турнірну ситуацію важливо було виграти й наблизитися до групи, яка перебуває вгорі. Вдячний усім футболістам за продемонстровану віддачу. Їм було важко, бо віддали багато сил у матчі з Туреччиною. Ми вирішили не експериментувати зі складом. Дві зустрічі хлопці зіграли разом, тому не варто було порушувати ті зв’язки й взаємодії, які вдалося напрацювати.
Вдячний і тим гравцям, які не виходили на поле. Важливо, що всі футболісти були разом, поруч, підтримували один одного. Такого я чекаю від команди.
Ми намагалися контролювати м’яч. Косово — неприємна команда, вона попсує нерви багатьом. У ній є непогані виконавці, які створювали небезпеку. І вони мали шанси зрівняти рахунок. Тоді в нас була втрата сил, тому припускалися помилок у простих ситуаціях. Це був найскладніший момент гри. Але ми контролювали матч, знали, що моменти ще будуть. Діяли за тією структурою, яку запланували. Десь хлопці поспішали.
Кілька слів про заміни. То була не лише моя інтуїція. Це й робота моїх помічників. У нас уся команда добре працює, допомагає. Кожен її член щось підказує. Отже, успіху ми досягли всією командою...
Фото Євгена КРАВСА (із Кракова, спеціально для «Голосу України»).
