Реанімаційний пакет реформ учора презентував оновлену Дорожню карту реформ. Це такий собі покроковий план дій у 23 сферах державної політики. Як відомо, перша Дорожня карта, презентована РПР напередодні парламентських виборів 2014 року, на 80 відсотків увійшла до Коаліційної угоди. І у багатьох випадках адвокатування до цього документа допомагала ухвалювати ті чи інші рішення. Адже це була не лише вимога громадськості, а й прописана у Коаліційній угоді обіцянка політиків.
Наразі експерти РПР визначили сім пріоритетних сфер до кінця 2017 року: антикорупційна, судова реформи, а також публічної адміністрації, місцевого самоврядування, виборча, органів правопорядку та блок економічних реформ. Однак це не означає, що питання, які не увійшли у топ-7, є менш важливими.
Іван Міклош, керівник групи радників Прем’єр-міністра, співголова групи стратегічних радників з підтримки реформ в Україні, упевнений, що нині в Україні не стоїть питання, що робити. Є достатньо прогресивних документів, які відповідають на це запитання. Власне, експерт упевнений: з часів Майдану було досягнуто дійсно багато. Принаймні більше як за 20 років незалежності.
«Позитивні зміни та реформи продовжуються. Але погана новина — можна було зробити набагато більше. Крім того, є ризик, що ці зміни не вдасться закріпити», — зауважив він.
На думку І. Міклоша, нині важливо боротися з популізмом та популістами. На його переконання, це навіть більша загроза для України, ніж путінська Росія. Одним із прикладів популізму експерт назвав продовження мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення.
Він закликав ЗМІ, неурядові організації, громадянське суспільство активніше боротися з цим явищем. «Необхідно зірвати маски з популістів, аби стала зрозумілою їхня справжня мета», — додав він.
Окремо І. Міклош наголосив, що швидкі та ефективні реформи неможливі без об’єднання людей, які за них виступають. Водночас він додав: неможливо проводити ефективні реформи, не маючи підтримки з боку парламенту. Тому необхідно робити все можливе, аби покращити цю співпрацю. Власне, експерт переконаний: зробити це реально.
У свою чергу народний депутат, голова Комітету з питань запобігання та протидії корупції Єгор Соболєв акцентував увагу на існуванні великого спротиву як у провадженні вже ухваленого законодавства у сфері протидії корупції, так і щодо ухвалення нових законів. «Але я все більше схиляюся до думки, що це добре», — сказав він. За словами політика, історія країн, які нині є прикладом доброчесності — це історія, інколи навіть кривава, за впровадження всіх цих правил доброчесності.
«Ми були в рожевих окулярах, думаючи, що потрібно лише ухвалити добрі закони. Насправді, закон неможливо ухвалити, його потрібно відкрити», — додав парламентарій.
Він нагадав, що перший закон про відкриті декларації було ухвалено ще за часів Януковича, але суспільство не звернуло увагу на нього і не опікувалося щодо його впровадження. «Основна ж ідея нашого ухваленого законодавства — змусити громадян подивитися, як сильно їх обкрадають, і розпочати боротьбу за те, щоб це зупинити», — наголосив Є. Соболєв.
За його словами, е-декларування — це повернення в реальність, поштовх для громадян зрозуміти, в якій клептократії ми живемо і чому дуже важливий контроль за доброчесністю, витратами. «Вся ця запекла боротьба, яка ведеться проти цього закону не що інше, як розуміння того, що Україна вперше починає жити по закону», —зауважив голова антикорупційного комітету.
