Після буремних суспільних подій люди іншими очима подивилися на мирну хліборобську працю
Гарна погода, достатня волога в ґрунті сприяли тому, що вже майже у половині районів Хмельниччини приступили до посівної. Найпильніша увага до ранніх зернових — ярої пшениці, ячменю, якого посіяно найбільше, вівса і гороху. Разом ці культури займуть майже 160 тисяч гектарів. У господарствах поспішають, адже торішній досвід засвідчив, що зволікання може призвести до пересихання полів, а отже — значних втрат урожаю. Тому з ранніми ярими хочуть впоратися за два тижні.
Господарства вже заявили, що велику увагу приділять сої. До минулорічних 160 тисяч гектарів додасться ще близько 30 тисяч. Цікавість до бобів неважко пояснити, адже протягом кількох останніх років попит на них зростає, а ціни залишаються не просто стабільними, а чи не найвищими навіть серед олійних. Тож господарники сподіваються, що ці тенденції збережуться надалі. А експериментувати, вкладаючи кошти в посів інших культур, за теперішніх, досить нестабільних фінансово-політичних умов наважуються далеко не всі.
А от гречані показники, схоже, знову поповзуть донизу. Гречкосії переконують, штучне стримування цін на крупи призводить до збитковості цієї культури, а тому охочих займатися нею меншає. Якщо торік у краї було засіяно майже 23 тисячі гектарів, то тепер планують у межах 15 тисяч. Утім, великого занепокоєння це не викликає. Адже, за підрахунками департаменту сільського господарства, наразі область забезпечує себе цим продуктом на понад чотириста відсотків. Тож має запаси, щоб поділитися з іншими. Якщо ж хтось захоче отримати такої крупи більше, подоляни готові виростити гречку, але лише під відповідні замовлення.
Видається дещо дивним, що саме гречка, якої і сіємо, і споживаємо не так вже й багато, прокладає шлях до замовно-договірних відносин, котрі, зрештою, і мають визначати порядок на ринку сільськогосподарської продукції. Але ж добре пам’ятаємо, що саме дієтична крупа декілька років тому через дефіцит і високі ціни зчинила справжній скандал на споживчому ринку. Відтоді перетворилася на своєрідний індикатор того, наскільки збалансованим він є. Можливо, і тепер підштовхне до встановлення нових порядків і правил гри.
Наскільки спокійною і продуктивною видасться нинішня посівна, можна буде говорити лише після її завершення. Наразі ж з усіх районів надходять зведення, що аграрії на понад сто відсотків забезпечені насінням, добривами і навіть пальним.
Щодо коштів, то й тут не йдеться про особливі виклики. Припускають, що нинішня кампанія на Хмельниччині стане в 1,6 мільярда гривень. Майже 1,4 мільярда нібито є в наявності. Тож дефіцит у 200 мільйонів складно назвати критичним. Тим паче що на 40 мільйонів гривень уже оформлено кредити.
Хоча з позиками не поспішають ані банки, ані аграрії. До такої вже стандартної причини, як надто високі кредитні ставки, тепер додалися ще й валютні коливання і загальна нестабільність. Тому позики залишаються надто ризикованою справою. А значить, кожен, хто вийде в поле, розраховуватиме передусім на власні сили.
Наскільки наведені цифри відповідають реаліям, точно сказати важко, оскільки про свої запаси матеріально-технічних ресурсів ні потужні компанії, ні дрібні фермери офіційно не звітують. Але й на сполох поки що не б’ють, тож є сподівання, що весняні роботи пройдуть злагоджено й успішно.
Хмельницька область.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
