Мільярди рублів зариваються в землю в Криму, при мінімальній віддачі і величезних збитках для екології та майбутнього півострова.
Такими є дії російської влади, яка в умовах припинення подачі води Північно-Кримським каналом з боку Херсонської області взялася за те, на що фактично не здатна.
Безглузді ідеї щодо будівництва ставків і водоймищ у місцях, де немає стоку води взагалі або він мінімальний. І як апофеоз — викачування з-під землі сотень тисяч кубометрів води. Інакше як злочином це назвати не можна.
Півострів-губка
Крим практично з усіх боків оточений солоними водами Азовського моря, затоки Сиваш і Чорним морем. Його геологічна структура — це фактично губка. Наявний баланс між підземними прісними та зовнішніми солоними водами допомагав зберігати донедавна Північно-Кримський канал, і навіть якщо викачування води з-під землі й здійснювалося, то на загальній картині водопостачання Криму це не позначалося.
Після того як канал було перекрито в травні 2014 року, після анексії Криму, росіяни, не знаючи, що робити, почали пропонувати ідеї одна краща за іншу. Від танкерів з питною водою, прокладання трубопроводу, яким би подавалася вода з Кубані, до будівництва якихось нових водоймищ, але звідки в них візьметься вода, враховуючи загальний дефіцит вологи, сказати забули.
Зупинилися на найпростішому для себе, але згубному для Криму способі — викачувати воду з підземних водоносних горизонтів. Після викачування протягом двох з половиною років виявилося, що рівень мінералізації (засолення) у свердловинах значно зріс. У деяких регіонах рівень гранично допустимої концентрації солей перевищено в 10 разів. І це природно, необхідно просто знати елементарні істини, відомі будь-якому школяру: порожній простір після викачування прісної води моментально заповнюється водою солоною.
Але викачування не припиняється. На сьогодні у Криму, за офіційними даними, пробурено майже три тисячі свердловин, з яких торік брали 212 тисяч кубічних метрів води на добу. І це триватиме й надалі.
Буде сухо
Кримські синоптики вже тепер починають бити на сполох. За прогнозами ситуація з опадами в Криму дуже складна. Очікується, що рясне їхнє випадання припаде тільки на листопад—грудень 2016 і січень 2017 року, та й то не вище звичайної норми. Навесні, улітку та на початку осені цього року опади були нижчими за норму. А три безсніжні зими поспіль не додали води ні в річках, ні у водоймищах. Багато річок у східному Криму почали пересихати й також не здатні вже бути джерелами поповнення тих само водоймищ.
Ситуація з водопостачанням східного Криму є найскладнішою на півострові. У цих регіонах проживає понад 400 тисяч жителів. Це Ленінський район, Керч, Феодосія, Судак і ще ціла низка населених пунктів.
Запасів води у двох із чотирьох водоймищ, які забезпечують східні регіони, тут вистачить не більше як на 20—30 діб.
Тільки води головної річки
Тільки з відновленням подачі води Північно-Кримським каналом можливо розв’язати проблему зі стабільним водопостачанням окупованого півострова. До такої думки вже давно прийшли фахівці водогосподарчого комплексу Криму. Багато хто з них працює на службі в різних кримських «держструктурах» і офіційно про свою позицію не заявляє. Вони розуміють, що необхідно відновлювати переговори в будь-якому форматі, інакше Крим під російською п’ятою залишиться не тільки без води, а й без сільгосппродукції, яку просто нічим буде поливати. Буде загублено і підводні горизонти, адже відновити баланс у Криму нема чим, прісної води недостатньо.
Вл. інф.
Сімферополь.
