За словами заступника голови аграрного комітету Верховної Ради Олександра Бакуменка, галузь потребує великих інвестицій. Адже оборот капіталу тривалий, віддача від сьогоднішніх вкладень починається через три роки, а для окупності знадобиться принаймні сім років. Це довгі гроші — вони повинні бути дешеві, і маржинальність такого бізнесу має бути хоча б 20—25 відсотків. Ми нині бачимо навпаки — збитковість виробництва молока. Ця справа дедалі більше стає не бізнесом, а соціальним проектом. Тому що ті підприємства, які займаються молочним тваринництвом, розуміють, що це насамперед — зайнятість населення, і якщо поголів’я буде скорочено, то що робитимуть там люди. Ми всі розуміємо, що так далі тривати не може. Свого часу були різні системи підтримки.
Був спеціальний режим оподаткування ПДВ, річні обсяги якого (з рослинництвом) приблизно дорівнювали 20 мільярдам гривень. У 2015-му народні депутати змогли обстояти збереження 80 відсотків ПДВ для молочного скотарства, 50 — для іншого тваринництва, 15 відсотків — для рослинництва. Уряд уже в той час хотів повністю скасувати спецрежим. Нині подано проект бюджету на 2017 рік. На жаль, спеціального режиму для сільгоспвиробництва там немає.
Нещодавно комітет збирався в Хмільнику — це вже друге виїзне засідання. Перше, де одне з питань стосувалося податкової підтримки АПК, провели в Батурині. У своїй резолюції, яку прийняли на комітеті, йдеться про те, що підтримуємо збереження спеціального режиму ПДВ особливо для галузей тваринництва, виробництва овочів і фруктів, вирощування цукрового буряку. Тобто тих, що працюють на внутрішній ринок. Якщо на зерно компенсували податок при експорті в 2016 році, то й ціни на внутрішньому ринку за рахунок цього зросли, маржинальність сьогодні рослинницького бізнесу значно вища, ніж тваринництва... Якщо врахувати, що 50 відсотків вирощеного на вітчизняних полях зерна йде на експорт, то продукція тваринництва на 90 відсотків споживається усередині країни. Ціна на неї пов’язана насамперед з обсягами виробництва й доходами населення, які не зростають, а, на жаль, падають. Необхідно зробити так, щоб зберегти галузь, і наші громадяни повинні споживати нормальний білок тваринного походження. Адже якщо частка продуктів харчування національного виробництва становить менш як 80 відсотків, то це початок зниження продовольчої безпеки країни. У нас, слава Богу, 90 відсотків ще вітчизняного виробництва.
Другий момент. Хочу, щоб розуміли всі, хто намагається грати в соціальний популізм. Якщо українські товари — молоко, м’ясо — знижуватимуться по обсягах виробництва, люди перестануть доїдати. А із заходу не прийде ця продукція (якісна) тільки з однієї причини: ціна на внутрішньому ринку на продукти харчування практично удвічі нижча, ніж у Європейському Союзі.
Ми обстоюватимемо внутрішній ринок, щоб зберегти обсяги виробництва, зберегти зайнятість в АПК. Якщо брати все сільське господарство, то у тваринництві зайнятість — це 80 відсотків.
Як діятимемо? Була підтримка на голову худоби, закуповувалося за бюджетні гроші спеціалізоване устаткування. У бюджеті-2017 буде акумульовано на пряму підтримку АПК майже три мільярди гривень. І тут має знайтися місце і для молочного скотарства.
